Рішення № 27170003, 11.10.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/2350/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 45 Савранський О.А. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В., суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М.,при секретаріКривденко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання демонтувати самовільно збудовану вигрібну яму та мережу водовідведення до неї, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 у грудні 2011 року звернувся в суд із позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання демонтувати самовільно збудовану вигрібну яму та мережу водовідведення до неї.

У своєму позові вказував, що на підставі договору дарування, укладеного 06 грудня 2008 року, посвідченого 06 грудня 2008 року Корсунь-Шевченківською державною нотаріальною конторою, реєстр. № 1-3343, він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, який розміщений на приватизованій земельній ділянці розміром 0,1040 га (державний акт серії ЯЕ №625619).

Між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які є власниками сусіднього житлового будинку АДРЕСА_2, виник спір з приводу побудованої відповідачами вигрібної ями, оскільки вони в 1996 році в порушення будівельних та санітарних норм збудували її на відстані 6,5 м. від житлового будинку позивача.

Позивач вказує, що попередній власник житлового будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_9 від початку будівництва відповідачами вигрібної ями зверталася у різні інстанції зі скаргами на неправомірні дії відповідачів. Так, згідно відповіді Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 16.04.1996 року відділом районної архітектури був виданий припис ОСОБА_8 з вимогою припинити будівництво вигрібної ями. Але всупереч вказаному припису відповідачі добудували вигрібну яму на своїй садибі.

Крім того, комісія Корсунь-Шевченківської міської ради рекомендувала ОСОБА_8 до 10.10.1999 року засипати вигрібну яму ґрунтом.

13.03.2008 року санітарно-епідеміологічною службою Корсунь-Шевченківського району було винесено на адресу ОСОБА_8 припис ліквідувати вигрібну яму в термін до 01.05.2008 року.

Всупереч вказаному припису відповідачі свою вигрібну яму не ліквідували, посилаючись при цьому на те, що вони не використовують вигрібну яму за призначенням.

В 2011 році відповідачі збудували мережу водовідведення від свого будинку до вищевказаної вигрібної ями. Цей факт підтверджується комісійним актом від 17 листопада 2011 року.

В зв'язку з цим 08.11.2011 року ОСОБА_6 звертався до Корсунь-Шевченківської міської ради із заявою на предмет незаконної побудови каналізаційної мережі і експлуатації вигрібної ями відповідачами. 17 листопада 2011 року комісія встановила, що ОСОБА_7 самочинно в порушення чинного законодавства, без погодження СЕС та рішення виконкому міської ради облаштувала вигрібну яму та мережі водовідведення на території власного будинковолодіння.

ОСОБА_6 вказує, що відповідачі спорудженням та експлуатацією вказаної вигрібної ями створили загрозу санітарному благополуччю його родини. Зокрема, на території його садиби облаштована скважина, отже виникає реальна загроза зараження питної води. Також виникає загроза негативного впливу , шляхом підмиву , на несучі конструкції житлового будинку позивача.

Тому, враховуючи, що відповідачі не бажають добровільно ліквідувати збудовану вигрібну яму та мережу водовідведення до неї, позивач просив суд зобов'язати відповідачів в місячний термін , з дня набрання рішення суду по даній справі законної сили , ліквідувати , шляхом засипання , самовільно збудованої вигрібної ями та ліквідувати , шляхом демонтажу та засипання , мережу водовідведення до неї. В разі невиконання відповідачами в зазначений термін ліквідації вигрібної ями та мережі водовідведення до неї, дозволити йому виконати вказані роботи за власні кошти з наступним стягненням понесених ним витрат з відповідачів.

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року в позові ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання демонтувати самовільно збудовану вигрібну яму та мережу водовідведення до неї - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. У якій апелянт, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

При цьому ОСОБА_6 вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні його позовних вимог, не правильно оцінив надані сторонами докази та обставини справи. Зокрема, суд не врахував, що яма збудована відповідачами без належних дозволів та з порушенням діючих будівельних і санітарних норм. А тому , її функціонуванням може бути заподіяно шкоду як його здоров'ю ( через можливе забруднення джерела питної води) , так і його будинку через можливе підтоплення нечистотами з очисної ями . Також апелянт вважає безпідставним посилання суду на пропущення ним строків позовної давності по тій причині, що ще його мати ОСОБА_9 , як попередній власник будинку, зверталась до суду із позовом до відповідачів з аналогічними позовними вимогами і рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 січня 2010 року їй було відмовлено у задоволенні позову . Але з того часу виникли нові обставинами, а саме: в 2011 році відповідачі збудували мережу водовідведення від свого будинку до вищевказаної вигрібної ями та підведвели міський водогін. У зв'язку з чим , ОСОБА_6 вважає, що строк позовної давності в три роки повинен рахуватись від 24 березня 2010 року , оскільки саме з цього періоду почалася експлуатація ями відповідачами, в порушення існуючих норм та всупереч його правам і інтересам.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно зі ст. 213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Але , ухвалюючи рішення на підставі наданих сторонами доказів , суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивач не довів своїх вимог .

Так, під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач ОСОБА_6 на підставі договору дарування, укладеного 06 грудня 2008 року, посвідченого 06 грудня 2008 року Корсунь-Шевченківською державною нотаріальною конторою, реєстр. № 1-3343, є власником житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними спорудами, який розміщений на приватизованій земельній ділянці розміром 0,1040 га (державний акт серії ЯЕ №625619). Відповідачі ОСОБА_10. та ОСОБА_8 на території власного будинковолодіння АДРЕСА_2 в м. Корсунь-Шевченківський , яке межує з будинковолодінням позивача, у 1996 році спорудили очисну яму для зливу рідких побутових відходів, яку почали експлуатувати в 2011 році.

Пунктом 1.1. Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць , затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011 N 145 , передбачено, що вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.

Згідно ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій» ( який був чинний в період 1996-2011 років) , фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (дозвіл на будівництво).

Відповідно до вимог ст.29 Закону України "Про планування та забудову територій", дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Згідно п.3.11. Положення "Про надання дозволу на виконання будівельних робіт", індивідуальним забудовникам житлових будинків, господарських та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт надаються на підставі заяви забудовника, документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, дозволу на будівництво об'єкта містобудування, який видається відповідним органом виконавчої влади, проектної документації, погодженої місцевими органами у справах містобудування і архітектури, а також зобов'язання виконавця робіт, якщо будівництво здійснюється підрядним способом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Але , в порушення норм діючого законодавства, відповідачі дозволу на побудову даної очисної ями при її спорудженні не отримували і не надали суду першої інстанції документів, які б підтверджували факт законності побудови цієї очисної споруди та введення її в експлуатацію . При цьому надана відповідачами довідка СЕС №491 /а.с.78/ не підтверджує наявність такого дозволу від компетентного органу виконавчої влади , наданого відповідно до п.3.11. Положення "Про надання дозволу на виконання будівельних робіт", а лише вказує на погодження з боку СЕС можливості будівництва септика, а не вигрібної ями, на території будинковолодіння по АДРЕСА_2, до якого , до того ж, існують інші будівельні та санітарні норми при його спорудженні та експлуатації, оскільки септик передбачає можливість збору меншої кількості рідких побутових відходів, ніж вигрібна яма.

Згідно ст.20 Закону України "Про планування і забудову територій", державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій (до яких належать регіональні і місцеві правила забудови) є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до п.2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць - вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.

Пунктом 3.26 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. N 44 3.26 передбачено, що майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м.

Відповідно до припису Корсунь-Шевченківської районної санітарно-епідеміологічної станції №231 від 13.03.2008 року (а.с.10), листа Черкаської обласної СЕС №03/1-977 від 14.03.1998р./ а.с.11/ , актів комісії міської ради м. Корсунь-Шевченківський /а.с.12-13/ - вигрібна яма відповідачами була споруджена відповідачами на відстані менше 12-ти метрів від житлового будинку позивача по справі ОСОБА_6 Ця обставина також була встановлена і рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.01.2010 року /а.с.80/, а отже відповідно до вимог ст.61 ЦПК України - ця обставина не підлягає доказуванню.

Однак , ухвалюючи рішення , суд першої інстанції не врахував зазначених вимог закону , не правильно оцінив докази надані сторонами та дійшов до помилкового висновку про те, що позивач не довів своїх вимог до відповідачів. А також помилково , в порушення ст.268 ЦК України, до вказаних правовідносин застосував норму ч.4 ст.267 ЦК України, зазначивши, що позивачем було без поважних причин пропущено строки позовної давності, що є підставою для відмови йому в позові.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року належить скасувати з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Тому, з огляду на ту обставину, що відповідачі без відповідного дозволу, самочинно побудували вигрібну яму з грубим порушенням діючих будівельних та санітарних норм, на небезпечній відстані від будинку позивача, у зв'язку з чим з боку Корсунь-Шевченківської міської ради та санітарно-епідеміологічної станції неодноразово виносилися приписи про її ліквідацію, - на думку колегії суддів, є всі підстави для усунення перешкод у здійсненні позивачем права користуватися та розпоряджатися його майном ( будинком) та захисту ОСОБА_6 від шкідливих наслідків для нього та його майна , які можуть настати , внаслідок експлуатації даної вигрібної ями. Зобов'язавши ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ліквідувати , шляхом засипання, вигрібну яму розташовану на території будинковолодіння АДРЕСА_2 в м. Корсунь-Шевченківський .

Водночас в частині позовних вимог ,щодо демонтажу мережі водовідведення , колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, оскільки в разі ліквідації вигрібної ями до якої підведені труби водовідведення, вони не будуть нести загрозу безпечному проживанню позивача та експлуатації ним свого будинку . Також безпідставними є й вимоги позивача щодо надання йому дозволу виконати вказані роботи за власні кошти з наступним стягненням понесених ним витрат з відповідачів, оскільки ця вимога виходить за рамки визначених ст.16 ЦК України способів захисту від порушеного права та пов'язана вже з виконанням судового рішення, яке здійснюється в порядку, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 303,307,308,314,316 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року - задовольнити.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зобов'язання демонтувати самовільно збудовану вигрібну яму та мережу водовідведення до неї - скасувати.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ліквідувати , шляхом засипання , самовільно збудовану вигрібну яму, розташовану на території будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :