Рішення № 27167766, 30.10.2012, Апеляційний суд Херсонської області

30.10.2012

Справа №22ц-2190/3213/2012 Головуючий в І інстанції:

Охтень А.А.

Категорія: 27 Доповідач: Майданік В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2012 року жовтня місяця 30 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Орловської Н.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Майданіка В.В.

при секретарі Шаповаловій К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4, на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 вересня 2012 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

08 липня 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі -банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Просило: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2008 року в сумі 95143,52грн., що еквівалентно 11937,71 доларів США, звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 65,5м2, який розташований по АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки банком з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вищевказаному будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Херсонській області; стягнути з відповідачів на користь банку судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 21.08.2008 року між банком та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір, за яким останній було надано кредит в сумі 9512,70 доларів США до 21.08.2018 року під 15% річних. Кредитний договір забезпечений договором іпотеки від 21.08.2008 року, який укладений між банком та ОСОБА_4 і ОСОБА_5, за яким останні надали банку в іпотеку зазначений вище будинок. Відповідачка ОСОБА_4 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, що призвело до заборгованості, яка за станом на 15.06.2011 року складає 95143,52грн., що еквівалентно 11937,71 доларів США і складається з: заборгованості за кредитом в сумі 8005,07 доларів США; заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 1817,03 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 443,38 доларів США; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором в сумі 1073,89 доларів США; фіксованої частини штрафу в сумі 31,37 доларів США; процентної складової штрафу в сумі 566,97 доларів США.

Рішенням суду від 06 вересня 2012 року позов задоволено частково. Суд вирішив: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.08.2008 року, укладеним між ПАТ "КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_4 в розмірі 11937,71 доларів США, що еквівалентно 95143,52грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеного між сторонами 21.08.2008 року -будинок АДРЕСА_1 шляхом надання права банку на продаж предмета іпотеки за початковою ціною, визначеною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та проживають у зазначеному будинку. Стягнуто з відповідачів в рівних частинах на користь позивача судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначив, що суд не залучив до участі у справі орган опіки та піклування і не витребував та не дав оцінку висновку органу з приводу виселення дітей відповідачів по справі. Також зазначив, що суд не звернув уваги на відсутність доказів порушення прав іпотекодержателя чи завдання йому збитків невиконанням умов кредитного договору.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (після зміни найменування -ПАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_4 21.08.2008 року укладено кредитний договір, за яким банк надавав ОСОБА_4 кредитні кошти у розмірі 9512,70 доларів США, в тому числі на споживчі цілі 8000 доларів США, винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту в розмірі 240 доларів США, 73,63 доларів США для сплати страхового платежу страхування майна; 42,07 доларів США для сплати особистого страхування і 1157 доларів США на сплату страхових платежів у випадках залишку заборгованості за кредитом під 15% річних на строк до 21.08.2018 року, а ОСОБА_4 зобов'язалась повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та виконати всі інші зобов'язання за договором (а.с.15-19).

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору 21.08.2008 року між банком та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки, за яким відповідачі як іпотекодавці надали в іпотеку банку як іпотекодержателю нерухоме майно, а саме житловий будинок, загальною площею 65,5м2, який розташований в АДРЕСА_1. Вартість зазначеного будинку сторони визнали в розмірі 67813,20грн. (п.п.1, 35.1, 35.4) (а.с.20-22).

Договором іпотеки передбачено, що іпотекодержатель, тобто банк, має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані (п.18.8.1). Реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України (п.18.13).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості ОСОБА_4 не виконує зобов'язання за вказаним кредитним договором і має загальну заборгованість за станом на 15.06.2011 року в розмірі 11937,71 доларів США що еквівалентно 95143,52грн. і складається з: заборгованості за кредитом в сумі 8005,07 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 1817,03 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 443,38 доларів США; пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором в сумі 1073,89 доларів США; фіксованої частини штрафу в сумі 31,37 доларів США; процентної складової штрафу в сумі 566,97 доларів США (а.с.9-10).

З копії повідомлення вбачається, що банком на адресу відповідачки направлялось повідомлення №30.1.0.0/2 - 007 від 02.06.2011 року про невиконання нею зобов'язань за вказаним кредитним договором, створення заборгованості та вимога про погашення цієї заборгованості в тридцяти- денний строк, попередження про звернення стягнення на предмети іпотеки, а у разі невиконання вимог банку добровільно звільнити нерухоме майно (а.с.11-13).

Суд повно, всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним у справі доказам, в тому числі розрахункам позивача, і на підставі ст.ст.1050, 1054 ЦК України, ст.33, 39 Закону України "Про іпотеку? прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ОСОБА_4 неналежним чином виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, а банк за цим договором має право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами і такі, що висновки суду не спростовують. Посилання заявника на відсутність доказів порушення прав іпотекодержателя чи завдання йому збитків невиконанням умов кредитного договору до уваги не приймається, оскільки не заперечують право позивача реалізувати своє право передбачене договором іпотеки та законодавством право звернути стягнення на предмет іпотеки та не містять у собі підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Разом з тим, задовольняючи позов в частині виселення, суд, в силу ч.4 ст.9 ЖК України, ст.39, 40 Закону України "Про іпотеку?, виходив з того, що за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення його мешканців.

Однак до такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, що на підстав п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Так, висновок суду про виселення відповідачів з будинку, що є предметом іпотеки, є передчасним з огляду на наступне.

Приписами ст.109 Житлового кодексу України, ст.40 Закону України "Про іпотеку? регулюється порядок примусового виселення мешканців квартири при зверненні стягнення на предмет іпотеки, зокрема, встановлена певна процедура.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про іпотеку? звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом. У частинах 2, 3 ст.40 Закону України "Про іпотеку? законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок, житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 Житлового кодексу України.

Таким чином, виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом, зокрема при вирішенні вказаного питання враховуються вказані вище вимоги ч.2, ч.3 ст.40 Закону України "Про іпотеку?. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, а саме: у разі, якщо мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Однак у даному випадку такі умови відсутні, що є підставою для відмови в позовних вимогах про виселення.

Таким чином, оскільки в цій частині має місце неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а рішення суду в частині виселення відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та проживають в будинку, що є предметом іпотеки, скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову в зазначеній частині.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, ст.39, 40 ЗУ "Про іпотеку", ст.109 ЖК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 06 вересня 2012 року в частині виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та проживають в будинку по АДРЕСА_1 - скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в частині виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та проживають в будинку по АДРЕСА_1 - відмовити.

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: