Рішення № 27156482, 11.10.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-1213/12

Провадження №: 2/2601/1757/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі - Мушта І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про повернення безпідставно отриманого майна,-

в с т а н о в и в:

у квітні 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив про те, що 11 березня 2010 року ПП «СП «Юстиція»провела за заявкою ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві прилюдні торги з продажу майна, що було передано в іпотеку АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», а саме: квартири АДРЕСА_4.

Будучи учасником зазначених торгів, він за результатами проведення став їх переможцем. В подальшому, ним було отримано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - квартири АДРЕСА_4 за 494 500,00 грн.

Проте, 11 жовтня 2010 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва , залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2011 року, прилюдні торги від 11 березня 2010 року з реалізації квартири АДРЕСА_4 були визнані такими, що не відбулися, визнано недійсними акт про проведення прилюдних торгів від 11 березня 2010 року з реалізації квартири АДРЕСА_4 та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на його ім'я на квартиру АДРЕСА_4, яке видано на підставі акта про проведені прилюдні торги.

З огляду на те, що вказаним рішенням вчинений на прилюдних торгах правочин визнаний недійсним, просив суд, виходячи з того, що з його боку були виконані всі необхідні умови як учасника прилюдних торгів, відповідно до вимог ст. ст. 216, 1212 ЦК України стягнути з ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 479 678,91 грн. - оплати вартості придбаної ним на торгах квартири та з ПП «СП «Юстиція»- гарантійний внесок за надані ним послуги з реалізації майна та проведення прилюдних торгів у розмірі 29 642,18 грн.

Крім того, просив суд визнати недійсним договір поруки від 22 березня 2010 року на суму 6 804,00 доларів США, укладений між ним та АКБ «Форум», та стягнути з останнього 54 397,98 грн. Мотивував це тим, що після проведення прилюдних торгів та отримання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, він звернувся до банку із заявою про зняття арешту на придбану ним квартиру АДРЕСА_4. Однак, йому було повідомлено про те, що висловлене ним прохання може бути задоволено лише у випадку погашення заборгованості у розмірі 6804,00 доларів США за кредитним договором, в забезпечення якого в іпотеку була передана зазначена квартира, та запропоновано оформити вказану процедуру договором поруки. Оскільки йому необхідно було отримати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, він змушений був погодитись, та 22 березня 2010 року підписав з банком договір поруки, за умовами якого поручився за належне виконання ОСОБА_2, якої ніколи не бачив і не знав, умов кредитного договору, укладеного між нею та АКБ «Форум». Того ж дня ним було придбано у касі банку зазначені 6 804,00 доларів США, на що було витрачено 54 397,98 грн., та погашено заборгованість гр. ОСОБА_2 Проте, зазначив, що даний договір суперечить положенням ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним.

В ході розгляду справи позивач та його представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову та просили суд позов задовольнити його з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач - ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві, будучи в установленому законом порядку повідомленими про дату та місце розгляду справи, пояснень з приводу заявленого позову не надав, явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - ПП «СП «Юстиція» в ході розгляду справи проти вимог заявленого позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, просив суд відмовити у його задоволенні, врахувавши позицію ПП «СП «Юстиція», викладену в письмових пояснення по справі (а.с. 116-118).

Представник відповідача - ПАТ «Банк Форум» в ході розгляду справи заперечував проти позовних вимог та просила суд відмовити у їх задоволенні за безпідставністю.

Заслухавши сторін, які не заперечували проти розгляду справи та ухвалення по ній рішення за відсутності ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що 10 березня 2010 року ВДВС Голосіївського районного управління юстиції в особі ПП «СП «Юстиція»було проведено прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_4, переможцем яких згідно протоколу № 1-К-98-Г-і про проведення прилюдних торгів від 11 березня 2010 року став позивач - ОСОБА_1 (а.с. 8).

29 березня 2010 року ОСОБА_1 отримано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (а.с. 14).

Згідно чинного законодавства порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження»та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Викладеними у вказаному положенні нормами прилюдні торги визначаються як продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2. р. 2 Тимчасового положення).

Аналіз зазначеного п. 2.2. Тимчасового положення дає суду підстави вважати, що прилюдні торги є спеціальною процедурою, за допомогою якої укладається договір. Договір є результатом, а торги - засобом його досягнення, оскільки самі по собі торги не тягнуть відчуження майна. Для цього укладається договір купівлі-продажу, який, у свою чергу, є самостійним правочином.

Згідно п. 1.2 р. 1 Тимчасового положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. (п. 1.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції № 36/5 від 13 квітня 2005 року).

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що між ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та ПП «СП «Юстиція»було укладено договір № К-98-Г-і про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, відповідно до умов якого ПП «СП «Юстиція»як представник відчужувача - ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві уповноважена на проведення реалізації арештованого майна, вирішення питань щодо її організації та проведення.

Докази зворотного у суду відсутні та відповідачами, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, останніми не надані.

Згідно п. 3.12. р. 3 Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна для участі в прилюдних торгах покупець подає спеціалізованій організації: заяву про участь у прилюдних торгах та документи, що підтверджують сплату гарантійного внеску.

Гарантійний внесок зазначеним положенням визначається як завдаток, який за одним лотом сплачує фізична або юридична особа, розмір якого дорівнює сумі винагороди спеціалізованої організації за надані нею послуги з реалізації майна, визначеній виходячи зі стартової ціни лота (п. 2.10. р. 2 Тимчасового положення).

Як встановлено судом за участь у вказаних торгах позивачем було внесено гарантійний внесок на суму 29 246,18 грн. (а.с. 9, 10). Оскільки відповідачем ПП «СП «Юстиція»останнє не спростоване та суду не надано доказів на підтвердження того, що внесена ОСОБА_1 сума гарантійного внеску є іншою, суд вважає за можливе прийняти до уваги зазначені позивачем відомості та покласти їх в основу судового рішення.

Згідно положень р. 5 Тимчасового положення визначено, що 5.1. на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.

Різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації перераховується покупцем на поточний рахунок цієї організації.

Гарантійний внесок, внесений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох робочих днів після закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.

Після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством (п.п. 6.1., 6.2., 6.4., 6.5.р. 6 Тимчасового положення).

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Встановлено, що позивачем відповідно до р. 5 Тимчасового положення перераховано на рахунок ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 479 678,91 грн. в погашення вартості придбаної квартири (а.с. 9-11). Відповідачем ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві доказів зворотного суду не надано.

Однак, як встановлено судом, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року прилюдні торги з реалізації квартири АДРЕСА_4 було визнано такими, що не відбулися, визнано недійсними акт про проведені прилюдні торги від 11 березня 2010 року та визнано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів на ім'я ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_4. (а.с. 17-20).

Вказане судове рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2011 року, станом на день розгляду справи є таким, що набрало законної сили, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 судом касаційної інстанції не була прийнята до розгляду (а.с. 21-23).

Зі змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва вбачається, що підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, стало порушення ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та ПП «СП «Юстиція»встановлених законодавством України правил організації та проведення торгів і прав та законних інтересів осіб, які їх оскаржила, в даному випадку ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 17).

Тому, суд вважає безпідставними в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України твердження позивача щодо помилковості посилань позивача на порушення ПП «СП «Юстиція»п. п. 3.7, 3.11, 6.3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого, оскільки вказаний факт встановлений рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року.

Відповідно до ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 655 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, з урахуванням зазначених положень цивільного закону, за своєю юридичною природою прилюдні торги - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації, і являють собою спеціальну процедуру, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий правочин можна визнати недійсним у судовому порядку з підстав недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Власником цього майна стає покупець, який запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, яким може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.

Вказане випливає також із змісту рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2010 року, яким укладений у березні 2010 року на прилюдних торгах з продажу квартири АДРЕСА_4, правочин визнаний недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п. 5.2. р. 5 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна гарантійний внесок, внесений покупцем до початку прилюдних торгів, зараховується покупцю до купівельної ціни, іншим учасникам ця сума повертається протягом трьох робочих днів після закінчення прилюдних торгів. Гарантійний внесок також підлягає поверненню, якщо торги не відбулися.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зазначеною статтею встановлено, що положення гл. 83 ЦК України застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Тому, судом критично оцінюються посилання відповідача ПП «СП «Юстиція»про незастосування у даному випадку положень гл. 83 ЦК України та останні не приймаються судом до уваги.

Натомість, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з ПП «СП «Юстиція» гарантійного внеску у розмірі 29 642,18 грн. та 479 678,91 грн. оплати вартості придбаної ним на торгах квартири, внесених відповідно до п. 5.1. р. 5 Тимчасового положення на депозитний рахунок відчужувача - ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Доказів зворотного суду, знову-таки, з зі сторони відповідачів не наданого. Крім того, в даному випадку слід звернути увагу на те, що відповідачами - ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві та ПП «СП «Юстиція»в ході всього розгляду справи не було використано надані ним ст. 27 ЦПК України права щодо подання доказів, заявленню клопотань тощо. Останні не скористались порядком витребування доказів, який передбачений правилами ст. 137 ЦПК України, та не витребували у встановленому законом порядку доказів, необхідних їм для обґрунтування своєї позиції. Крім того, на думку суду, не забезпечення ВДВС Голосіївського районного суду м. Києва явки представника, відсутність жодних заперечень зі сторони вказаного відповідача, може бути розцінена як відсутність у останнього заперечень проти заявленого позову.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання договору поруки 22 березня 2010 року недійсним, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача у цій частині, через що останні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язався погасити заборгованість у розмірі 6 804,00 доларів США за кредитним договором, в забезпечення якого в іпотеку була передана квартира АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом встановлено та це не заперечується сторонами у справі, зокрема, стороною позивача, що згідно умов договору поруки від 22 березня 2010 року ОСОБА_1 як поручитель здійснив погашення заборгованості за кредитним договором № 271/06/01/Z від 03 жовтня 2006 року за боржника ОСОБА_2, сплативши 22 березня 2010 року 6 804,00 долари США, що в гривневому еквіваленті становило 54 161,20 грн. (12, 13).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку про те, що сторони, підписавши спірний договір, встановили факт досягнення згоди між собою щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Крім того, про факт досягнення згоди з умовами договору поруки свідчить і те, що в день його підписання, а саме - 22 березня 2010 року позивачем були виконані його умови, а саме - сплачено 6 804,00 долари США, в той час як заборона на відчуження квартири, на яку позивач посилається як на підставу, яка змусила його укласти оспорюваний договір, знята (а.с. 13).

З огляду на викладене, суд вважає, що посилання позивача на те, що він не мав наміру на укладення договору та не бажав настання породжених ним наслідків, є хибними.

До того ж, як визначає п. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У даному випадку, наявність підписаного правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому.

Крім того, законодавством України чітко врегульовані питання щодо недійсності угод (ст. 215-216 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Обставин, визначених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України при розгляді даної справи судом не встановлено.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Оскільки згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки від 22 березня 2010 року необґрунтованими, не доведеними, а тому вони не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 15, 203, 215, 216, 509, 554, 626, 628, 638, 650, 655, 1212, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 59. 60, 61, 60, 88, 213- 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», публічного акціонерного товариства «Банк Форум»про повернення безпідставно отриманого майна - задовольнити частково.

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві (місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, ідентифікаційний код юридичної особи: 34999976) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт сері НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16 травня 2000 року) 479 678, 91 грн. (чотириста сімдесят дев»ять тисяч шістсот сімдесят вісім грн. 91 коп.).

Стягнути з приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»(юридична адреса: 08600, Київська область, м. Васильків вул. Соборна, 72, корп. 106, оф. 402, поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, корп. 3, код ЄДРПОУ 32277680, п/р № 26004176897 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 380805) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт сері НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16 травня 2000 року) 29 642,18 грн. (двадцять дев»ять тисяч шістсот сорок дві грн. 18 коп.).

Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві (місцезнаходження: 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, ідентифікаційний код юридичної особи: 34999976) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт сері НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16 травня 2000 року) судовий збір у розмірі 1 601 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 113 грн. 02 коп.

Стягнути з приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»(юридична адреса: 08600, Київська область, м. Васильків вул. Соборна, 72, корп.. 106, оф. 402, поштова адреса: 03680, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, корп.. 3, код ЄДРПОУ 32277680, п/р № 26004176897 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 380805) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт сері НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві 16 травня 2000 року) судовий збір у розмірі 98 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 6 грн. 99 коп.

В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок