Рішення № 27155783, 16.10.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/11390/12

Провадження №: 2/2601/3361/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С.,

при секретарі Приходько А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення страхової виплати, -

в с т а н о в и в:

у травні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 12 червня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марок «Opel Astra-G»1,4 16V державний номерний знак НОМЕР_2 під його керуванням та «КРАЗ-6510»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року винним у скоєнні ДТП визнаний водій автомобіля марки «КРАЗ-6510»ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «КРАЗ-6510»була застрахована відповідачем - ВАТ «НАСК «Оранта»за 1 типом договорів (страховий поліс № ВС/4271041).

09 вересня 2009 року він звернувся до відповідача з приводу виплати страхового відшкодування. Проте, після тривалих переговорів, відповідачем добровільно свого обов'язку по проведенню страхової виплати так і не виконано, що і змусило його звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів у примусовому порядку.

Просив суд стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта»на його користь матеріальну шкоду у розмірі 26 578,44 грн. та судовий збір у розмірі 265,79 грн.

В ході розгляду справи позивач підтвердив зазначені в позові обставини, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - ВАТ «НАСК «Оранта»в ході розгляду справи проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні через безпідставність та необґрунтованість з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 39-41).

Крім того, не заперечуючи право ОСОБА_2 на отримання страхового відшкодування, звернув увагу суду на те, що з боку позивача протягом тривалого часу не надавались всі необхідні для проведення страхової виплати документи, останнім не надано належних доказів на підтвердження розміру суми матеріальної шкоди, яку він просить стягнути зі страхової компанії, в той час як самою компанією складений страховий акт, яким затверджено суму страхового відшкодування у розмірі 23 134,54 грн. Проте, оскільки позивач звернувся до суду з приводу не проведення страховою компанією виплат по страховому випадку, стороною відповідача не вбачається за можливе проведення виплати навіть 23 134,54 грн.

Суд, заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що 12 червня 2009 року приблизно о 17 годині 10 хвилин на 634 км+250 м автодороги Київ-Харків-Довжанський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марок «Opel Astra-G»1,4 16V державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та «КРАЗ-6510»державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1(а.с. 4).

Згідно постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 12 червня 2009 року приблизно о 17 годині 10 хвилин на 634 км+250 м автодороги Київ-Харків-Довжанський останній, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проявив неуважність, перед виїздом на не перевірив та не забезпечив технічно-справного стану транспортного засобу, кріплення вантажу, що призвело до відокремлення пром-опори карданого валу в результаті руху, на яку після чого здійснив наїзд автомобіль «Opel Astra-G»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого транспортний засіб останнього отримав механічні пошкодження (а.с. 5).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та враховуючи, що вищевказана постанова суду на даний час не скасована і набрала чинності, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 звільнений від доказування обставин події, що стала приводом для звернення до суду з цим позовом.

Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до полісу № ВС/4271041 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1), укладеного між ВАТ «НАСК «Оранта»та філією БУ «Укрбургаз»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз Україна»строком дії з 10 вересня 2009 року до 09 квітня 2010 року, автомобіль марки та «КРАЗ-6510»державний номерний знак НОМЕР_1 є забезпеченим автомобілем (а.с. 6).

Згідно зі ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01 липня 2004 року № 1961-IV для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

В ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, зокрема, відповідачем, що з боку позивача мали місце звернення з відповідними заявами до ВАТ «НАСК «Оранта». Вказані звернення мали місце у вигляді переписки засобами електронної пошти, що було визнано представником відповідача як безпосередньо в судовому засіданні, так і в приєднаних до матеріалів справи письмових запереченнях проти позову (а.с. 39-41).

З огляду на викладене, суд вважає за можливе прийняти до уваги з точки зору належності доказів в розрізі ст. 57 ЦПК України надані позивачем на підтвердження своїх звернень до відповідача роздруківки переписки засобами електронної пошти (а.с. 25-28).

Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2012 року ВАТ «НАСК «Оранта»було складно страховий акт № 05-03-10/75, згідно якого було визначено суму страхового відшкодування, яка підлягає сплаті позивачу, у розмірі 23 134,54 грн. (а.с. 43).

Зі змісту вказаного страхового акту вбачається, що підставами для визначення розміру збитку стали дослідження CD Expertises SA, накладна № РН0000920 та акт № 3Ф0007385 (а.с. 8, 9, 21-22, 43).

Отже, враховуючи вказане та інформацію, яка міститься у електронній переписці між позивачем та ВАТ «НАСК «Оранта», зі змісту якої вбачається, що страховою компанією був прийнятий до уваги наданий позивачем висновок про розмір завданої йому матеріальної шкоди, складений експертом в Бельгії, між сторонами, на думку суду, відбулось узгодження розміру страхового відшкодування.

Пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено відповідачем, позивачем останній документ, необхідний для виплати страхового відшкодування, був наданий 29 лютого 2012 року. Вказане не заперечувалось стороною позивача, доказів зворотного ним не надано, а, отже, дає підстави суду для висновку про те, що відповідачем, на момент звернення позивача за захистом своїх прав в судовому порядку, не було допущено порушень положень вказаної статті закону.

Разом з тим, судом встановлено, що станом на момент розгляду справи страхове відшкодування ОСОБА_2 досі несплачено. Доказів зворотного в силу ст. 60 ЦПК України ВАТ «НАСК «Оранта»суду не надано.

Тому, суд критично ставиться до позиції відповідача щодо відсутності підстав для виплати страховою компанією страхового відшкодування ОСОБА_2 внаслідок його звернення до суду і відсутністю будь-яких порушень прав останнього з боку ВАТ «НАСК «Оранта». Вказана позиція відповідача, на думку суду, є способом уникнення від відповідальності за неналежне та несвоєчасне виконання своїх обов'язків та направлена на мінімізацію наслідків такої відповідальності.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного закону врегульовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Оскільки позивачем, в чому суд погоджується з думкою сторони відповідача, на підтвердження своєї позиції не надано кваліфікованого перекладу проведеної ним експертизи та розрахунку розміру відшкодування, що позбавляє останній можливості визначити обґрунтованість його вимог щодо стягнення страхового відшкодування саме у розмірі 26 578,44 грн., проте, право на отримання яким страхового відшкодування не заперечено відповідачем в ході судового розгляду справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»страхового відшкодування в розмірі 23 134,54 грн., визначеному у страховому акті від 27 березня 2012 року, тобто в розмірі, який не заперечувався стороною відповідача, не зважаючи на його заперечення проти задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В своєму позові позивач просив стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта»судовий збір у розмірі 265,79 грн.

Проте, виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, на думку суду, вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки надана позивачем копія квитанції про сплату судового збору у розмірі 266,00 грн. є неналежним з точки зору вимог ст. ст. 57, 58 ЦПК України доказом на підтвердження понесених ним витрат в зазначеному вище розмірі.

Таким чином, виходячи з фактично встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЦК України, ст. ст. 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01 липня 2004 року № 1961-IV, ст. ст. 3, 10-11, 57-60, 80, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»про стягнення страхової виплати -задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(ідентифікаційний код юридичної особи 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75) на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 23 134,54 грн. (двадцять три тисячі сто тридцять чотири грн. 54 коп.)

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок