Рішення № 27155707, 16.10.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/6916/12

РІШЕННЯ

іменем України

16.10.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.

при секретарі Распутній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та застосування штрафних санкцій, -

в с т а н о в и в:

в лютому 2012 року ТОВ «Новобудова»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4596,62 грн., а також інфляційні втрати в розмірі 1139,96 грн. та 3% річних -413,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач є власником та проживає у квартирі АДРЕСА_1 і йому надаються житлово-комунальні послуги, проте він надані послуги оплачують не в повному обсязі, станом на 31.01.2012 за ним рахується заборгованість в сумі 4596,62 грн., яку він не погашає.

Просить стягнути з відповідача зазначену вище суму боргу за житлово-комунальні послуги, інфляційні втрати в розмірі 1139,96 грн., 3% річних -413,70 грн., а також судові витрати.

Представник позивача -Бояринцева В.В. в судовому засіданні обставини, викладені у позові, підтримала, просила його задовольнити, надала додаткові письмові пояснення щодо обставин справи та з обґрунтуванням суми заборгованості, що виникла у відповідача.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та з посиланням на письмові заперечення, у яких зазначив, що позивач надсилає йому квитанції на оплату житлово-комунальних послуг, у яких невірно зазначає показання лічильників холодного та гарячого водопостачання, та не реагує на його неодноразові звернення з проханням усунути розбіжності у вказаних показниках, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що власником особового рахунку квартири АДРЕСА_1 (форма власності житла -приватна), утримання та експлуатацію якого здійснює ТОВ «Новобудова»(а.с.6-8), є ОСОБА_1

Зазначена квартира належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.9).

Згідно з даними довідки форми № 3, наданої позивачем, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають: відповідач ОСОБА_1 та його доньки -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15).

Також в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 05.07.2005 було укладено договір № 93-8 на надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку і прибудинкової території, згідно з умовами якого останній зобов'язався щомісячно вносити оплату за спожиті житлово-комунальні послуги відповідно до визначених тарифів та розрахунків, показників лічильників, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 2.1).

Також, пунктом 2.5.1 зазначеного вище договору встановлено показання лічильників холодного та гарячого водопостачання станом на 26.11.2008: ХВП -00471 м3, ГВП -00576 м3, що відповідачем не заперечується.

Оскільки споживання води здійснювалося і до зазначеної вище дати, позивач провів перевірку та виявив розбіжність в нарахуванні за холодне та гаряче водопостачання.

З наданого позивачем розрахунку про нарахування та сплату за житлово-комунальні послуги вбачається розбіжність в несплаті ХВП - 339 м3 та ГВП - 460 м3, які були використані відповідачем за період 2004-2007 роки, та не були враховані при нарахуванні у квитанціях.

У зв'язку з цим, як пояснив представник позивача, відповідачу було доведено до відома, що в нього є розбіжність по сплаті за ХВП і ГВП та запропоновано сплачувати частинами за використану воду і з грудня 2008 року виставлено було 50 м3 ГВП та 73 м3 ХВП. Тариф за 1 м3 ХВП складав 1,48 грн., 1 м3 ГВП -7,38 грн.

Відповідач, отримавши квитанцію, не погодився із виставленою сумою, відмовився оплатити її та запропонував позивачу різницю в кубах розбити на ненараховані місяці та по пільзі, про що він сам зазначив у своїх запереченнях.

Починаючи з квітня 2009 року TOB «Новобудова»виставило більшу частину кубів води до червня 2009 року в зв'язку з тим, що з червня 2009 року було затверджено новий тариф на ХВП та ГВП. Даним тарифом значно підвищили ціни за ХВП та ГВП.

За період з лютого 2010 року по липень 2010 року включно відповідачу було виставлено всю різницю кубів, що підтверджується доданим розрахунком. Тариф становив: 1 м3 ГВП - 13,00 грн., 1 м3 ХВП - 2,87 грн.

Ознайомившись з копіями квитанцій на сплату за житлово-комунальні послуги, які були надані відповідачем, позивачем було виявлено розбіжності по сплаті в квитанціях:

1. квитанція за грудень 2008 року - 367,17 грн. недоплати;

2. квитанція квітень-травень 2009 року - відсутні;

3. квитанція липень 2009 року - 233,83 грн. недоплати;

4. квитанція серпень 2009 року - 193,70 грн. недоплати;

5. квитанція вересень 2009 року - 486,29 грн. недоплати;

6. квитанція лютий 2010 року - 626,71 грн. недоплати;

7. квитанція березень 2010 року - 313,02 грн. недоплати;

8. квитанція квітень 2010 року - 498,67 грн. недоплати;

9. квитанція червень 2010 року - 425,93 грн. недоплати;

10. квитанція травень 2010 року - 470,91 грн. недоплати;

11. квитанція липень 2010 року - 915,29 грн. недоплати.

Згідно із вимогами ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Також, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 20 Закону України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Зазначаючи про недоплату та, як наслідок, утворення заборгованості, позивач зазначив, що станом на 31.01.2012 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 4596,62 грн., проте з матеріалів справи вбачається, що станом на серпень 2012 року заборгованість відповідача складає 4413,88 грн., яка і підлягає стягненню.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Також, згідно з п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Судом встановлено, що три відсотки річних від простроченої суми (4413,88 грн.) становлять 397,25 грн., інфляційні втрати -1094,65 грн., які також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання відповідача на те, що позивачем невірно зазначаються показання лічильників холодного та гарячого водопостачання, внаслідок чого і утворилася заборгованість, суд вважає необґрунтованим, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, а отже і розбіжність у показаннях лічильників виникла до їх опломбування у 2008 році та внаслідок недоплати відповідачем за спожите водопостачання, а іншого відповідачем не доведено та в судовому засіданні не встановлено.

Також є необґрунтованим посилання відповідача на те, що позивач не реагує на його неодноразові звернення з проханням усунути розбіжності у вказаних показниках, оскільки в матеріалах справи такі звернення відсутні.

За вказаних обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 66-68 ЖК України, ст.ст. 322, 509, 526, 610, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт НОМЕР_1, виданий Московським РУ ГУ МВС України в м. Києві 04.07.2000, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова»(код ЄДРПОУ 32917247) 4413 (чотири тисячі чотириста тринадцять) гривень 88 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1094 (одна тисяча дев'яносто чотири) гривні 65 коп. інфляційних втрат, 397 (триста дев'яносто сім) гривень 25 коп. -3% річних, а всього: 5905 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 78 коп., а також 214 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя