Вирок № 27155051, 15.10.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

q

Справа № 1-467/12

Провадження №: 1/2601/5917/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.,

при секретарях - Титенко Ю.А., Бакал С.В., Бродюк Л.С.,

з участю прокурорів -Ткачук Ю.Б., Матолич М.Р.,Збаравської О.В., Онікеєнко К.Г.,

захисника -ОСОБА_1

потерпілих -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, який працює механіком ПП «Укртраксервіс», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий згідно вимог ст. 89 КК України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 10.12.2011 року приблизно о 22:00 годині, знаходячись біля будинку № 138 по вул. А. Заболотного в м. Києві, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме револьвера моделі ARI РФ 430»кал. 4 мм «Флобер»№ НОМЕР_2, який придатний до стрільби патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер»та до вогнепальної зброї не відноситься, з близької відстані декілька разів вистрілив в обидві ноги ОСОБА_3, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 добу.

Крім того, ОСОБА_4 14.12.2011 року приблизно о 17:20 годин, маючи умисел на незаконне позбавлення волі осіб, запросив ОСОБА_2 та її малолітню доньку ОСОБА_5, 2006 року народження, до місця свого постійного місця проживання, а саме квартири АДРЕСА_1. Продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, ОСОБА_4 в період часу з 18 год. 10 хв. 14.12.2011 року по 10 год. 15.12.2011 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, закрив вхідні двері квартири на ключ та вікна квартири на внутрішні защіпки. В подальшому він позбавив можливості потерпілу ОСОБА_2 та її малолітню дочку ОСОБА_5, 2006 року народження, вільно пересуватися та покинути вище вказане приміщення. При вчиненні вищевказаних дій ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_2 та її дочці застосуванням насильства і застосуванням револьвера моделі РФ 430»кал. 4 мм «Флобер»№ НОМЕР_2, який придатний до стрільби патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер»та до вогнепальної зброї не відноситься. Таким чином, ОСОБА_4 незаконно утримував ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_5, незаконно позбавивши їх волі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, щиро розкаявся на надав покази, згідно яких свою провину підсудний за фактичних обставин, викладених у обвинувальному висновку, визнав частково. Так, ОСОБА_4 показав, що він 10.12.2011 року приблизно о 21 год. 30 хв. повертався до себе додому, а саме: до квартири АДРЕСА_1, після тренування зі стрільби з пістолета, яке проводив на території Хотівського лісництва в м. Києві, тому мав при собі спортивно-тренувальний засіб «Латек 440». Біля під'їзду свого будинку він зустрів свого сусіда ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, нецензурно висловлювався та погрожував застосуванням фізичного насильства до нього, перешкоджав йому зайти до під'їзду. Після цього ОСОБА_3 вдарив його, а він, в свою чергу, при падінні вистрілив у потерпілого. При цьому підсудний вказав, що під час даного конфлікту він нецензурно не висловлювався. Крім того, 14.12.2011 року приблизно об 11 год. він зателефонував до ОСОБА_2, з якою знаходився у близьких стосунках. В процесі розмови вони домовились зустрітися у нього вдома, після того як вона повернеться з роботи. Того ж дня приблизно о 18 год. 30 хв. вона разом зі своєю донькою ОСОБА_5 прийшла до нього додому. Вона відкрила вхідні двері ключем, оскільки вони домовились, що він залишить ключі від вхідних дверей на віконних ґратах з зовнішньої сторони вікна. Після того як вона зайшла до квартири, він, знаходячись вже вдома, закрив вхідні двері, оскільки хотів, щоб остання залишилась. В подальшому донька ОСОБА_5 почала плакати і проситися на вулицю, він не дозволив їм йти, при цьому він їм не погрожував, а декілька разів вистрелив із пістолета, намагаючись таким чином заспокоїти дитину. Приблизно через 1-1,5 годин в двері постукав чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_7 Він не відкрив двері, оскільки не хотів, що ОСОБА_2 та її дочка йшли від нього, крім того, побоювався конфлікту з чоловіком потерпілої. Через деякий час після цього, приблизно через 1-1,5 годин у двері знов постукали, він попросив ОСОБА_2 запитати хто там, що вона і зробила, із-за дверей відповіли, що це працівники міліції. Проте він не захотів відчиняти їм двері, оскільки раніше судимий і має поганий досвід спілкування з міліцією. Потім потерпіла заспокоїла дитину і вклала її спати. Він також з ОСОБА_2 роздяглися і лягли спати. На наступний день 15.12.2011 року приблизно о 10:00 годин, коли він спав, його затримали працівники міліції.

Не дивлячись на фактично часткове визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у обвинувальному висновку та вироку суду, його вина в повній мірі підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

Так, по епізоду вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_3, згідно яких він 10.12.2011 року приблизно о 21:30 годин перебував біля під'їзду свого будинку, де спілкувався зі своїми друзями. В цей час до них підійшов його знайомий ОСОБА_4. Він його добре знає, тому що вони живуть в одному будинку і навчалися разом в школі. Він почав з ними говорити на різні теми. В процесі розмови знайомі, з якими він знаходився на вулиці, пішли у своїх справах, а він залишився з ОСОБА_4. Під час розмови у них виникла словесна суперечка з невідомих для нього причин. В процесі суперечки ОСОБА_4 правою рукою витяг з лівої внутрішньої кишені куртки, в яку він був одягнений, пістолет та почав стріляти в його бік. Скільки точно було пострілів, він не пам'ятає, але точно знає, що їх було не менше чотирьох, тому що в його ноги потрапило чотири кулі. В ліву ногу потрапила одна куля, а вправу ногу - три кулі. Після того як в його ноги потрапило чотири кулі, він впав на асфальт. Після цього ОСОБА_4 продовжував нецензурно висловлюватись та побіг у невідомому йому напрямку. Коли ОСОБА_4 побіг, він піднявся та пішов до своєї квартири АДРЕСА_1. Зайшовши до приміщення квартири він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, який проживає в сусідній квартирі та попрохав останнього, щоб він відвіз його до лікарні. Через деякий час до приміщення його квартири зайшов ОСОБА_3 та він повідомив, що сусід здійснив йому чотири постріли в ноги та попрохав його відвезти в лікарню. Після цього він разом з ОСОБА_3 на автомобілі останнього поїхали до КМКЛ №10, де лікарем йому була надана перша медична допомога та з правої ноги в області колінного суглоба було вилучено дві кулі, а дві кулі залишилися в ногах та їх не лікарі не діставали, оскільки для цього потрібно провести складну медичну операцію, оскільки до куль досить тяжко дістатися. Після огляду в КМКЛ №10 його відвезли до лікарні швидкої медичної допомоги, де він пройшов медичне обстеження та з дозволу лікарів поїхав за місцем свого проживання. Також, як пізніше йому стало відомо, ОСОБА_4 змінив своє прізвище та на даний час в нього прізвище ОСОБА_4. Крім того, потерпілий показав, що не пам'ятає у зв'язку з чим виник конфлікт, проте фізичну силу до підсудного він не застосовував, останній поводив себе неадекватно, проте запаху алкоголю він від нього не чув.

Під час проведення очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_3, останній надав аналогічні за своїм змістом покази (т.1 а.с. 195-197).

Свідок ОСОБА_9 показала, що вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_3 10.12.2011 року приблизно о 22:00 годин вона знаходилась у себе вдома, а її син вийшов на подвір'я. Через декілька хвилин вона почула голос сина, який просив, щоб вона відкрила двері. Коли вона відчинила двері, то побачила, що у нього на обох колінах кров. Вона у нього запитала, що трапилось, на що він відповів, що все нормально та повідомив, що йому потрібно їхати до лікарні. Після цього він зібрався та поїхав до лікарні. Через декілька днів вона дізналась від сина, що під час сварки в нього декілька разів стріляв з револьвера ОСОБА_4, у якого тепер прізвище ОСОБА_4 (т.1 а.с. 198-200).

Свідок ОСОБА_10 показав, що 10.12.2011 року приблизно о 20:00 годин він разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 знаходився неподалік від будинку № 138 по вул. А.Заболотного в м. Києві, де сиділи на лавці та пили пиво. Приблизно о 21:00 годин, він звернув увагу, що поруч з під'їздом будинку № 138 по вул. А.Заболотного в м. Києві голосно про щось розмовляють два чоловіки. З їх розмови він зрозумів, що вони між собою почали сваритися. Під час даної сварки він почув декілька хлопків, схожих на постріли, та чоловік, що був вищий на зріст, впав на землю, а інший чоловік після цього побіг за будинок. Через декілька хвилин чоловік піднявся з землі та пішов до під'їзду будинку (т.1 а.с. 198-200). Аналогічні за своїм змістом покази надав і свідок ОСОБА_11 (т.1 а.с.203-204).

Допитані за клопотанням захисту свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 також в суді показали, що 10.12.2011 року приблизно о 21 год. знаходились поруч з будинком 138 по вул. Заболотного в м. Києві. Приблизно за 30 м від них почули конфлікт між двома чоловіками, які нецензурно висловлювались в бік один одного. В конфлікт вони не втручались і весь час за ними не спостерігали. Через невеликий проміжок часу почули звуки схожі на постріли, коли обернулися, то побачили, що один із чоловіків лежить на землі, а інший підвівся та пішов за будинок. Той чоловік, що лежав також потім встав та зайшов до парадного. Конфлікт відбувався між наглядно знайомими для них чоловіками, а саме підсудним ОСОБА_4, який потім пішов за будинок, та ОСОБА_3, який після хлопків зайшов до під'їзду.

Крім вказаних вище показів потерпілого та свідків вина підсудного ОСОБА_4 підтверджується і даними, що містяться в досліджених судом письмових доказах, зокрема, у протоколі огляду місця події від 11.12.2011 року, а саме ділянки місцевості біля під'їзду будинку № 138 по вул. А.Заболотного в м. Києві з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 21-22), у висновку експерта № 2099/е від 13.01.2012 року КМБ СМЕ, згідно яких у ОСОБА_3 мали місце наступні тілесні ушкодження: рани на передній поверхні правого колінного суглоба; задній поверхні правого стегна у нижній третині; на передній поверхні правої гомілки у середній третині; на передній поверхні лівого колінного суглобу. Описані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів з обмеженими поверхнями контакту, не є небезпечними для життя, кожне з яких за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я), відповідно до п.п. 4.6. та 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, погоджених з МВС України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України.

Вказані тілесні ушкодження найбільш ймовірно могли утворитися у строк, вказаний у описовій частині постанови, тобто 10.12.2011 року. З огляду на відсутність морфологічного опису кожного із вказаних тілесних ушкоджень при первинному зверненні за медичною допомогою 10.12.2011 року о 23:20 годин (стану країв, форми, стінок, глибини власне ранових каналів), слід відмітити, що об'єктивно висловитись щодо характерних властивостей травмуючих предметів можна лише після проведення медико-криміналістичного дослідження одягу (у незмінному стані), у якому ОСОБА_3 був вдягнений під час заподіяння вказаних тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 32-34).

Згідно даних висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві №16 від 09.02.2012 року, предмет, схожий на пістолет, що був вилучений 15.12.2011 року працівниками міліції під час огляду квартири АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 є револьвером моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 та до вогнепальної зброї не відноситься. Револьвер моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 придатний для стрільби патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер». Револьвер моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 виготовлений промисловим способом на ТОВ «Латек», м. Харків, Україна. З числа семи предметів схожих на патрони, двох предметів схожих на кулі та одного предмету схожого на гільзу, які були вилучені 15.12.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_4, сім предметів схожих на патрони є короткими патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», патрони кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, придатні для стрільби; два предмети схожі на кулі є частинами (кулями) коротких патронів кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», дві кулі кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, до стрільби не придатні; один предмет схожий на гільзу є частиною (гільзою) короткого патрона кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», гільза кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби не придатна; сім патронів кал. 4 мм «Флобер», дві кулі кал. 4 мм «Флобер», одна гільза кал. 4 мм «Флобер»виготовлені промисловим способом на фірмі ier&Bellot»м. Прага, Чехія. Пошкодження, яке було виявлено на донній частині відра, що було вилучене 15.12.2011 року, під час огляду квартири АДРЕСА_1, в межах використаних методів віднести до категорії вогнепальних не надалось можливим. Чотири пошкодження, які були виявлені на лівій та правій штанинах, наданих на дослідження джинсових штанів, що були вилучені 19.12.2011 року під час огляду службового кабінету Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, в межах використаних методів, віднести до категорії вогнепальних не надалось можливим. Пошкодження виявлене на донній частині відра, яке було вилучене 15.12.2011 року під час огляду квартири АДРЕСА_1, немає аналогії з пошкодженнями, які були утворені експериментальним шляхом при стрільбі з наданого на дослідження пістолета «SAFARI РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2, при цьому треба враховувати, те що кулі могли проходити додаткові перепони та в процесі стрільби могли бути використані технічно не справні патрони. Пошкодження, виявлені на штанинах джинсових штанів, що були вилучені 19.12.2011 року під час огляду службового кабінету Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, ймовірно могли бути утворені при стрільбі з наданого на дослідження револьвера РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2, при цьому треба враховувати те, що куля могла проходити додаткові перепони та в процесі стрільби могли бути використані технічно не справні патрони (т.1 а.с. 110-134).

По епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, вина підсудного ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема, потерпіла ОСОБА_2 в суді показала, що 14.12.2011 року приблизно о 17.20 годині в той час, коли вона перебувала на роботі, їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4 та звернувся до неї з проханням зайти до нього додому і покормити двох котів, на що вона погодилася. При цьому він розповів їй, що ключі від квартири АДРЕСА_1 він залишив на підвіконні з вулиці. По закінченню робочого часу вона приблизно о 17.40 годин вийшла з роботи та, забравши свою дочку ОСОБА_5, пішла до підвіконня, на якому, зі слів ОСОБА_4, мали бути ключі від його квартири. Знайшовши ключі вона з дочкою пішла до квартири, що належить ОСОБА_4 Підійшовши до вхідної двері вона за допомогою ключа відчинила один врізаний замок та двері відчинилися. Після чого вона з дочкою пройшла до приміщення квартири, прикривши за собою двері. Зайшовши до коридору вона ввімкнула світло та в цей час побачила, що в коридорі біля правої стіни стоїть ОСОБА_4 Вона здивувалася, побачивши його, після цього він зачинив двері на замок, а ключ, який вона мала при собі і поклала на тумбочку, він кудись подів. На той час вона не розуміла, по якій причині ОСОБА_4 її обманув та чому він перебував в квартирі. Після чого вона повідомила йому, що вони з дочкою зайшли до нього на деякий час та затримуватись у нього не будуть. Він її слова заперечив та повідомив, що вони залишаються в нього на вечерю. При цьому потерпіла вказала, що коли вона зайшла до квартири і побачила підсудного, у останнього в руках був пістолет. Побачивши пістолет вона злякалася та не стала суперечити ОСОБА_4, вона з дочкою пройшли на кухню, а ОСОБА_4, поклавши пістолет до кишені штанів пройшов за ними. Вона пояснювала підсудному, що не бажає залишатися, оскільки обіцяла дитині піти гуляти на вулицю. Він на її слова не реагував та повідомив їй, що вони залишаються в нього, однак вона словесно почала наполягати на тому, щоб ОСОБА_4 дав можливість їм вийти з квартири, але він продовжував наполягати на тому, щоб вони залишилися. В цей час її дочка почала плакати та проситися на вулицю, а ОСОБА_4 - наполягати на тому, щоб вона заспокоїла дочку. Одночасно з цим він дістав з кишені штанів пістолет та, як пояснив підсудний, з метою заспокоїти дитину, вчинив постріл в підлогу в кухні. Після чого її дитина продовжувала плакати. Вона відвела дитину у ванну кімнату та, підійшовши до ОСОБА_4, почала його заспокоювати та наполягати на тому, щоб він їх відпустив, однак ОСОБА_4 на її слова не відреагував та словесно наполягав на тому, щоб вона залишилася в нього до тих пір поки вона не пообіцяє йому, що у них будуть серйозні стосунки. При цьому він пістолет сховав знову до кишені своїх штанів. В цей час йому на мобільний телефон хтось зателефонував та він вийшов з кухні. Скориставшись даною ситуацію вона взяла свій мобільний телефон та написала своєму колишньому чоловіку ОСОБА_7 повідомлення з проханням допомогти їй. Після чого повідомлення стерла та мобільний телефон поклала на кухонний стіл. В цей час до кухні повернувся ОСОБА_4, її чоловік почав телефонувати їй на мобільний телефон. ОСОБА_4, побачивши, що їй на мобільний телефон телефонує чоловік, взявши телефон в руки, наполіг на тому, щоб вона відповіла. Відповідати своєму чоловіку вона відмовилася, після чого підсудний самостійно відповів на телефонний дзвінок та під час розмови повідомив йому, щоб він більше не телефонував, оскільки вона нібито проживає з ним. Після чого поклав слухавку. Вона намагалася вмовити підсудного відпустити їх, проте він наполягав, щоб вони залишись, починав нервувати, кричати, а вона, в свою чергу, намагалася його заспокоїти. Приблизно через 1 годину після того як вона відправила своєму колишньому чоловіку повідомлення, в двері квартири хтось постукав. Почувши стукіт ОСОБА_4 взяв її за руку та вони пішли до вхідної двері. При цьому він з кишені своїх штанів дістав пістолет. Підійшовши до двері він наполіг на тому, щоб вона подивилася, хто саме прийшов. Подивившись вона сказала ОСОБА_4, що прийшов її чоловік. Після чого ОСОБА_4, не відкриваючи двері повідомив йому, щоб він йшов та, що у них все нормально. Вона нічого йому не казала, оскільки побоювалась, що ОСОБА_4 знову почне нервувати та кричати і що між ним та її чоловіком може виникнути конфлікт. Її колишній чоловік простоявши деякий час пішов від квартири, а вона з ОСОБА_4 повернулася до кухні. Перебуваючи на кухні вона постійно спілкувалася з ОСОБА_4 та намагалася його переконати в тому, щоб він відпустив її з дочкою та, що між ними не можуть бути інші відносини крім дружби, оскільки вона його не кохає та не може жити з людиною, до якої нічого не відчуває. Протягом даної розмови він заспокоївся та приблизно о 21.00 годин в двері знову хтось постукав. Вони знову підійшли до дверей, вона на прохання ОСОБА_4 поцікавилась, хто саме прийшов. Після чого чоловік, який знаходився за дверима, повідомив, що він є працівником міліції та звернувся з проханням відчинити двері. ОСОБА_4 почав наполягати на тому, щоб вона повідомила працівнику міліції, що знаходиться самостійно з дочкою вдома та двері відкривати боїться, що вона і зробила. Після чого працівник міліції повідомив їй, щоб вона передали інформацію ОСОБА_4, що йому потрібно з'явитися до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Після чого працівник міліції пішов від вхідної двері. Потім вона повідомила ОСОБА_4, що дочці потрібно спати та він, заспокоївшись, допоміг їй дочку покласти спати в кімнаті. Після того як вони поклали дочку спати, вони вийшли на кухню та в цей час ОСОБА_4 позашторював вікна на кухні та в кімнаті. В цей час вона знову почула стук в двері, це було приблизно о 22.00 годині. ОСОБА_4 знову сказав, щоб вона підійшла до двері. Вона знову поцікавилася, хто саме перебуває за дверима, та в цей раз почула інший голос чоловіка, який також представився їй працівником міліції. Вона повідомила працівнику міліції, що знаходиться самостійно вдома та двері боїться відчиняти, що саме вона повинна була казати працівникам міліції їй казав ОСОБА_4 Працівник міліції почав наполягати на тому, щоб вона відчинила двері, однак вона цього не зробила, повідомивши працівнику міліції мобільний телефон ОСОБА_4, вони повернулися в кімнату. Зайшовши до кімнати ОСОБА_4 почав роздягатися та наполягати на тому, щоб вони лягали спати. Роздягнувшись ОСОБА_4 наполіг на тому, щоб вона також роздягалася. Вона його заговорювала, не роздягалася, оскільки все одно мала намір піти від нього. Після чого він, підійшовши до неї, самостійно роздягнув її до нижньої білизни та повідомив, щоб вони лягали спати. Згодом вона лягла біля ОСОБА_4 та він повідомив їй, що працівники міліції просто так не підуть, також сказав, що якщо вона не буде з ним, то він спочатку вб'є її, а потім себе. Крім того, він запропонував їй вбити його та при цьому взявши її руку поклав до неї пістолет, а свою руку поклав поверх її руки. Вона знову почала його заспокоювати та повідомила йому, що вона не зможе його вбити. Протягом всієї ночі вони спілкувалися, він то нервував, то знову заспокоювався. Приблизно о 05.00 годині 15.12.2011 року ОСОБА_4 почав засинати та на її спроби встати з дивану, постійно прокидався. Приблизно о 07.30 годині вона побачила, що він спить, та тихо вставши з ліжка пішла на кухню. Вона намагалася знайти ключ, проте його ніде не було. Підійшовши до вікна вона побачила співробітників міліції та після чого пішла до кімнати, розбудила свою дочку. Одягнувши дочку вона повернулася на кухню. Після чого написала співробітникам міліції, що вона зачинена і не може вийти, вони питали хто, де знаходиться. Через деякий час вона свою дочку сховала під стіл та сіла поряд з нею. Працівники міліції зрізавши решітку вікна, розбили вікно та ввірвалися в квартиру. Частина працівників міліції побігла до кімнати, де знаходився ОСОБА_4, а частина - залишилися з нею. Через деякий час працівники міліції вибили двері вхідної двері та її з дочкою вивели з приміщення квартири, а ОСОБА_4 затримали. Крім того, потерпіла вказала, що раніше підсудний ніколи не проявляв агресії до неї та її доньки, в той день вона дуже злякалась за себе і дитину, проте на сьогодні вибачила підсудного і просить не позбавляти його волі. Під час проведення очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_14, остання підтвердила, що саме ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства та погрожуючи предметом схожим на пістолет, утримував її та доньку ОСОБА_5, 2006 року народження, протягом доби в квартирі АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 209-214). Суд вважає покази потерпілої є правдивими, оскільки вони узгоджуються з іншими зібраними у справі доказами, підстав оговорювати підсудного потерпілою судом не встановлено, не наведені такі підстави і стороною захисту.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він одружений на ОСОБА_2, у них є спільна дочка ОСОБА_5 На даний час вони разом не проживають через сімейні обставини. Так, 14.12.2011 року приблизно о 19-20 годині на його мобільний телефон, дружина написала текстове повідомлення «Спаси». З цього повідомлення він зрозумів, що з його дружиною та донькою, щось сталося, оскільки перед цим протягом приблизно одного тижня ОСОБА_4 неодноразово погрожував йому та його дружині. Він говорив його дружині, а вона потім говорила йому, що уб'є її та доньку. Він зателефонував дружині, проте слухавку взяв ОСОБА_4 і сказав йому, що його дружина і дитина тепер будуть жити з ним. Після цього він викликав таксі та поїхав до місця проживання дружини, а саме на АДРЕСА_2. В квартирі дружини та доньки не було. Він обійшов дитячий майданчик, де вони зазвичай відпочивали, але їх ніде не було. Коли він телефонував їй на телефон, то він був вимкнений. Тоді він вирішив піти до квартири ОСОБА_4, а саме до квартири АДРЕСА_1. Приблизно о 21:00 годині він постукав у двері до квартири ОСОБА_4 Він стукав приблизно 20-30 хвилин, але ніхто не відкрив і ніхто не відповів. Стоячи біля дверей він чув, що в квартирі хтось є. Переконавшись, що двері ніхто не відчиняє, він вийшов на вулицю. Після цього він намагався зателефонувати дружині, але телефон був вимкнений. Після цього він зателефонував до міліції (т.1 а.с. 224-226).

Свідок ОСОБА_15 в суді показав, що він працює водієм швидкої медичної допомоги. 15.12.2011 року він заступив на добове чергування та приблизно о 09.29 годині поступив виклик на адресу: АДРЕСА_1 та від оператора «03»надійшло повідомлення, що чоловік веде себе неадекватно. Після чого він спільно з лікарем ОСОБА_16, фельдшером ОСОБА_17 приблизно о 09.40 годині прибули на вказану адресу. По приїзду він побачив, що біля під'їзду вказаного будинку знаходяться працівники міліції, які пояснили, що в приміщенні квартири НОМЕР_3 за вище вказаною адресою, знаходиться чоловік, який під погрозою пістолета тримає в заручниках жінку з дитиною. Вони не заходили до квартири, оскільки працівники міліції готувалися до штурму. Через деякий час працівники міліції через вікно штормували дану квартиру та висадили через вказане вікно жінку і маленьку дитину, які були в шоковому стані. Лікар оглянувши жінку та дитину тілесних ушкоджень не вивив, лікар запропонував жінці поїхати до лікарні на більш детальний огляд та жінка відмовилася. Також він бачив, що на землі лежав підсудний, вів себе спокійно, казав, що йому холодно. Після чого до нього підійшов працівник міліції та запропонував бути понятим під час огляду вище вказаної квартири, на що він погодився. Після чого він, ще одна жінка понята та міліціонер зайшли в приміщення квартири АДРЕСА_1, де слідчий розпочав огляд квартири. Під час огляду в кімнаті між бильцем та основою дивана було виявлено пістолет чорного кольору, в середині було дві стріляні кулі. В туалетній кімнаті на середній поличці було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, що містив речовину рослинного походження зеленого кольору, а також в даній туалетній кімнаті було виявлено кулькову ручку, якою зі слів потерпілої вона писала записки працівникам міліції. В смітниковому відрі було виявлено порвані аркуші паперу, що містили надписи кульковою ручкою синього кольору, що також було виявлено та вилучено під час огляду квартири. На кухні, крім цього, було виявлено смітникове відро, дно якого містило отвір, що також було вилучено під час огляду. Після чого слідчий склавши протокол огляду місця події, зачитав його в голос та він, не маючи до нього зауважень та доповнень, поставив свій підпис. При цьому свідок вказав, що всі вилучені речі було упаковано до різних поліетиленових пакетів, кінці яких були зв'язані ниткою та опечатані аркушем паперу, що містив відтиск мокрої печатки «Для пакетів». На даних бірках він також поставив свій підпис.

Свідок ОСОБА_18 в суді показала, що ОСОБА_2 вона знає досить добре, оскільки їхні діти разом ходять до дитячого садочку та вони сусіди по будинках. ОСОБА_4 вона знає давно, зазвичай він спокійний, але іноді він поводив себе неадекватно, тобто коли його хтось виводив із рівноваги, він ставав агресивним, знає, що він раніше вживав наркотики. Останнім часом він вживав алкогольні напої. Знає також, що він іноді робить не адекватні речі. ОСОБА_4 починаючи з кінця вересня 2011 року почав залицятися до ОСОБА_2, спочатку все було нормально, але потім, як їй стало відомо зі слів ОСОБА_2 Ю,В., він почав переслідувати її, погрожувати їй, завжди чекав її біля роботи, біля дитячого садочка, куди ходила її дочка, постійно телефонував їй на мобільний телефон і з погрозами вимагав, щоб вони разом проживали. Як вона їй розповідала, він їй говорив, що вона буде лише його, а якщо ні, то він її застрелить. ОСОБА_2 вона бачила ранком 14.12.2011 року біля будинку № 140 по вул. А. Заболотного в м. Києві, коли вона ішла зі своєю дочкою на роботу. В неї був добрий настрій і вона їй не говорила, що в неї якісь проблеми. 15.12.2011 року зранку вона дізналася від працівників міліції, що у своїй квартирі, а саме в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_4 тримає ОСОБА_2 та не випускає її. Як в подальшому їй розповіла ОСОБА_2 він тримав її там разом з дитиною, погрожував пістолетом, не випускав з квартири, у зв'язку з чим і ОСОБА_2, і її донька були дуже налякані.

Свідок ОСОБА_19 вказував про те, що він працює оперуповноваженим ТВМ-1 Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 15.12.2011 року черговий по Голосіївському РУ йому повідомив, що ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, утримує жінку з малолітньою дитиною. Приїхавши до вказаної адреси, він постукав у вхідні двері до квартири. Двері ніхто не відчинив, але відповів жіночий голос, що тут все нормально і попрохав їх їхати від даної квартири. Після цього приблизно о 06:00 годині вони побачили, що біля вікна даної квартири невідома жінка, як потім виявилось ОСОБА_2, щось показує. Він підійшов до даного вікна і побачив, що вона показує аркуш паперу, на якому було написано «дверь бомба памагите». Після цього приблизно о 10:00 годин працівниками спецпідрозділу «беркут»була звільнена дана жінка з дитиною та затриманий ОСОБА_4 Після звільнення дитина та жінка були перелякані, остання казала, що у ОСОБА_4 був пістолет.

Свідок ОСОБА_20 вказувала про те, що вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_4, 1977 року народження. Восни 2011 року вона дізналася, що ОСОБА_4 став зустрічатися з ОСОБА_2, яка проживає в будинку по АДРЕСА_3. Під час їх зустрічей в неї склалося враження, що в них досить добрі стосунки. ОСОБА_2 неодноразово приходила в гості разом зі своєю донькою. 10.12.2011 року приблизно о 07:00 годині вона вийшла з квартири та поїхала за місцем своєї роботи, а її син ОСОБА_21 залишився вдома. Додому вона повернулася 11.12.2011 року приблизно об 11:00 годині та в цей час ОСОБА_4 дома не було. Після цього вона зателефонувала та останній їй сказав, що в нього все добре. 14.12.2011 року приблизно о 07:00 годин вона вийшла з квартири та пішла на роботу. До цього часу ОСОБА_4 додому так і не повернувся. Цього ж дня приблизно о 22:30 годині їй на мобільний телефон зателефонував працівник міліції та попрохав її приїхати за місцем проживання, пояснивши при цьому, що ОСОБА_4 закрився разом з дівчиною в квартирі та не хоче впускати туди працівників міліції. Вона повідомила, що не може приїхати, оскільки без відома начальника не може залишити своє робоче місце. Через декілька хвилин на прохання працівників міліції їй дозволили залишити робоче місце та з'їздити додому. Коли до неї приїхали працівники міліції, вони її на автомобілі відвезли до її будинку та вона до під'їзду не заходила. Перебуваючи в автомобілі на прохання працівників міліції вона зателефонувала на номер мобільного телефону сина, але останній слухавки не брав. Також вона телефонувала на номер мобільного телефону ОСОБА_2, але остання також не брала слухавки, а через деякий час вони взагалі вимкнули телефони. Приблизно о 23:00 годин вона повернулася на своє робоче місце та приступила до виконання покладених на неї обов'язків. 15.12.2011 року приблизно о 00:10 годин їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, що вона разом зі своєю донькою знаходиться в неї в квартирі та в них все гаразд і повідомила, що поруч з будинком знаходяться працівники міліції. Після цієї розмови вона ще декілька разів намагалася зателефонувати на мобільний телефон ОСОБА_4 та ОСОБА_2, але вони були вимкнені (т.1 а.с. 215-218).

Крім вказаних вище показів вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину за викладених у вироку обставин також підтверджується даними, що містяться в безпосередньо досліджених судом письмових доказах, які в повній мірі узгоджуються з вищевказаними показами потерпілої та свідків, а саме: даними протоколу огляду місця події від 15.12.2011 року, а саме квартири АДРЕСА_1, згідно яких було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет та предмети схожі на кулі; пластикове відро з отвором, фрагменти паперу; поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору; кулькова ручка; мобільний телефон «Нокіа 2330»ІМЕІ: НОМЕР_4; мобільний телефон «Нокіа 5030»ІМЕІ: НОМЕР_5; мобільний телефон «Соні Еріксон»ІМЕІ: НОМЕР_4; деформована поліетиленова пляшка з фольгою; два сліди пальців рук, з фототаблицею до нього (т.1 а.с. 53-67), даними висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві № 16 від 09.02.2012 року згідно яких предмет, схожий на пістолет, що був вилучений 15.12.2011 року працівниками міліції під час огляду квартири АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_4 є револьвером моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 та до вогнепальної зброї не відноситься. Револьвер моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 придатний для стрільби патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер». Револьвер моделі РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2 виготовлений промисловим способом на ТОВ «Латек», м.Харків, Україна. З числа семи предметів схожих на патрони, двох предметів схожих на кулі та одного предмету схожого на гільзу, які були вилучені 15.12.2011 року, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_4, сім предметів схожих на патрони є короткими патронами кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», патрони кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, придатні для стрільби; два предмети схожі на кулі є частинами (кулями) коротких патронів кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», дві кулі кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, до стрільби не придатні; один предмет схожий на гільзу є частиною (гільзою) короткого патрона кільцевого запалювання кал. 4 мм «Флобер», гільза кал. 4 мм «Флобер»до боєприпасів до вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби не придатна; сім патронів кал. 4 мм «Флобер», дві кулі кал. 4 мм «Флобер», одна гільза кал. 4 мм «Флобер»виготовлені промисловим способом на фірмі er&Bellot»м. Прага, Чехія. Пошкодження, яке було виявлено на донній частині відра, що було вилучене 15.12.2011 року, під час огляду квартири АДРЕСА_1, в межах використаних методів віднести до категорії вогнепальних не надалось можливим. Чотири пошкодження, які були виявлені на лівій та правій штанинах, наданих на дослідження джинсових штанів, що були вилучені 19.12.2011 року під час огляду службового кабінету Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, в межах використаних методів віднести до категорії вогнепальних не надалось можливим. Пошкодження виявлене на донній частині відра, яке було вилучене 15.12.2011 року під час огляду квартири АДРЕСА_1, не має аналогії з пошкодженнями, які були утворені експериментальним шляхом при стрільбі з наданого на дослідження пістолета РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2, при цьому треба враховувати, те що кулі могли проходити додаткові перепони та в процесі стрільби могли бути використані технічно не справні патрони. Пошкодження, виявлені на штанинах джинсових штанів, що були вилучені 19.12.2011 року під час огляду службового кабінету Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві по вул. Голосіївська, 15 в м. Києві, ймовірно могли бути утворені при стрільбі з наданого на дослідження револьвера РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2, при цьому треба враховувати те, що куля могла проходити додаткові перепони та в процесі стрільби могли бути використані технічно не справні патрони (т.1 а.с. 110-134); даними висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві № 13 від 12.01.2012 року, згідно яких надані на дослідження шматки паперу, які були вилучені 15.12.2011 року при огляді місця події, за адресою: АДРЕСА_1, в кількості тридцяти трьох штук раніше являли собою одне ціле, а відрізки паперу в кількості п'яти штук являються частинами іншого документа (документів) (т. 1 а.с 84-92); даними висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві № 64 від 10.02.2012 року, згідно яких сліди папілярних узорів розмірами 18х13 мм, 27х18 мм, вилучені 15.12.2011 року в ході огляду місця події з АДРЕСА_1 придатні для ідентифікації за ними особи (осіб). Сліди пальця руки розміром 18х13 мм залишений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а сліди папілярного узору розміром 27х18 мм залишений не ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а іншою особою (т.1 а.с. 141-150); даними протоколу огляду предметів від 09.02.2012 року, згідно яких було встановлено, що об'єктом огляду є мобільний телефон «Нокіа 6230», який на момент огляду виключений. При ввімкненні даного мобільного телефону видно картинку на дисплеї, відкривши папку меню видно папку «Сообщения», відкривши яку видно надпис «Сохраненные». Відкривши повідомлення «Жена», видно надписи: «Спаси, отправитель: НОМЕР_1 дата: 14.12.2011 року, время: 19:26:37». Після чого даний мобільний телефон було вимкнено, витягнувши батарею видно сім картку оператора мобільного зв'язку «Київстар», надписи: «ІМЕІ: НОМЕР_6». Після чого даний мобільний телефон було поміщено до поліетиленового пакету й опечатано (т.2 а.с. 3а-9); даними протоколу огляду речового доказу від 09.02.2012 року, згідно яких було оглянуто мобільні телефони «Нокіа 5030», чорного кольору, з червоними вставками з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_5, батарея BL-5C, сім картка мобільного оператора «Діджус»№ НОМЕР_7; «Нокіа 2330», чорного кольору з вставками сріблястого кольору з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_8, батарея BL-5C, сім картка мобільного оператора «Київстар»№ НОМЕР_9; «Соні Еріксон R 306»«розкладушка», чорного кольору з вставками сирибристого кольору з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_10, батарея BST-38, сім картка мобільного оператора «Київстар»№ НОМЕР_11; мобільний телефон «Нокіа 6230», чорного кольору з батареєю та сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», надписи: «ІМЕІ: НОМЕР_6»(т. 2 а.с. 10-17); даними протоколу огляду речового доказу від 09.02.2012 року, згідно яких було оглянуто кулькову ручка білого кольору з вставками червоного кольору, довжиною 14 см діаметром 1 см (т. 2 а.с. 18-20) та даними інших первинно зібраних матеріалів кримінальної справи (т. 1 а.с. 36-52).

Враховуючи вищевикладені докази, які є допустимими, належними, достатніми, та узгоджуються між собою в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинах доведена в повному обсязі. Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_4 про те, що по епізоду вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, він діяв з метою оборони, а по епізоду вчинення злочину, передбаченого, ч. 2 ст. 146 КК України, не погрожував потерпілій та її дочці, в тому числі, зброєю, оскільки вони спростовуються, в першу чергу, показами потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які не мають жодних підстав для оговору підсудного, також показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_18, які узгоджуються з показами потерпілих та іншими письмовими доказами, є логічними та послідовними. Суд визнає такі покази підсудного його позицією захисту спрямовану на зменшення ступеню кримінальної відповідальності і покарання за скоєні ним злочини.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 296 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, які були вчиненні із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, та за ч. 2 ст. 146 КК України як незаконне позбавлення волі, вчинене щодо малолітнього та щодо двох осіб, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочину середньої тяжкості (ч. 2 ст. 146 КК України) та до тяжкого злочину (ч. 4 ст. 296 КК України), обставини вчинення злочинів, невеликий проміжок часу між вчиненими злочинами, позицію потерпілої ОСОБА_2, яка пробачила підсудного і просила не позбавляти його волі, позицію потерпілого ОСОБА_3, який залишив вирішення даного питання на розсуд суду, при цьому не просив суд покарати підсудного суворо, потерпілі не мають до підсудного будь-яких матеріальних чи моральних претензій, дані про особу підсудного, який раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, розлучений, працює, має постійне місце проживання та реєстрації, за яким характеризується з позитивної сторони, згідно з даними облікової документації перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з 2009 року з діагнозом розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, під наглядом лікаря психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання -часткове визнання своєї вини, наявність на утримання малолітньої дитини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями інкримінованих йому частин статей із врахуванням вимог ст. 70 КК України. Суд вважає, що призначене судом покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів.

Долю речових доказів та судових витрат слід вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81, 93 КПК України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 146 КК України, та призначити йому покарання

за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки,

за ч. 2 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 обчислювати з 15 грудня 2011 року.

Речові докази по справі:

револьвер РФ 430», кал. 4 мм «Флобер», № НОМЕР_2; сім патронів кал. 4 мм «Флобер»; дві кулі калібру 4 мм «Флобер»; одна гільза кал. 4 мм «Флобер»; відро пластикове, джинсові штани, шматки паперу, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві -знищити,

мобільний телефон «Нокіа 5030»чорного кольору з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_5, батарея BL-5С, сім картка мобільного оператора «Діджус»№ НОМЕР_7; який знаходиться в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути за належністю ОСОБА_2,

мобільний телефон «Нокіа 2330», чорного кольору з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_8, батарея BL -5С, сім картка мобільного оператора «Київстар»№ НОМЕР_9; мобільний телефон «Соні Еріксон R 306»чорного кольору з батареєю та сім карткою, ІМЕІ: НОМЕР_10, батарея ВSТ-38, сім картка мобільного оператора «Київстар»№ НОМЕР_11; кулькову ручку білого кольору з вставками червоного кольору, довжиною 14 см, діаметром 1 см, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути за належністю ОСОБА_4,

мобільний телефон «Нокіа 6230»чорного кольору з батареєю та сім карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар»: «ІМЕІ: НОМЕР_6», який знаходиться в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - повернути за належністю ОСОБА_7,

компакт-диск з відеозаписом, на якому зображено дії працівників спецпідроздулу «Беркут»по звільненню ОСОБА_2 та її малолітньої доньки ОСОБА_5 з АДРЕСА_1, що мало місце 15.12.2011 року, який знаходиться при матеріалах кримінальної справи - залишити при матеріалах справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 судові витрати по справі на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ в Київській області, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код послуги 11110) вартість проведених:

дактилоскопічної експертизи в розмірі 562,56 гривень,

трасологічної експертизи в розмірі 2531,52 гривні

криміналістичної експертизи в розмірі 1776,60 гривень.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою у Київському СІЗО ДПС України у м. Києві та Київській області.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя Г. В. Бондаренко