Вирок № 27152070, 17.08.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/14404/12

Провадження №: 1/2601/1014/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2012 р. м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г. В.при секретарі - Бродюк Л.С.,

з участю прокурора - Онікеєнко К.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, м. Остер, українця, громадянина України, ocвіта середня, який одружений, який працює водієм у ФОП ОСОБА_3, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_4 19.04.2012 приблизно о 18:00 годин, керуючи технічно справним автомобілем марки BENZ 2222», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись в світлу пору доби в другій смузі руху по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони вул. Академіка Лєбедєва в напрямку Столичного шосе, будучи неуважним та неправильно зреагувавши на зміну дорожньої обстановки, чим порушив п. 2.3.б) Правил дорожнього руху України, неподалік АЗС «ОККО», що розташована за адресою: м. Київ вул. Заболотного, 158, перетнув дорожню розмітку 1.1 та 1.16.1 Правил дорожнього руху України, чим порушив вимоги розділу 34 «Дорожня розмітка»Правил дорожнього руху України, та здійснив виїзд на смугу зустрічного руху транспортних засобів, чим порушив п.11.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ-110207», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в першій смузі руху транспортних засобів по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони Столичного шосе в напрямку вул. Академіка Лєбедєва. Згідно висновку експерта ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримав, в тому числі, тілесні ушкодження середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Згідно висновку експерта, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля BENZ 2222», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами пункту 11.4 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія BENZ 2222» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 з технічної точки зору вбачаються не відповідності вимогам пункту 11.4 ПДР України. Порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 1.5, 2.3б), 11.4 ПДР України та вимог розділу 34 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 19.04.2012 року приблизно о 18:00 години він керував технічно справним автомобілем марки «Даймлер-Бенц», моделі «2222»н.з. НОМЕР_1, який належить ФОП «ОСОБА_3». Його автомобіль був завантажений пивом та якимись коробками. Проїжджа частина була мокра та йшов невеликий дощ, на вулиці було світло, видимість була добра. В автомобілі знаходився разом з експедитором фірми ОСОБА_5. Рухався він по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони вул. Лєбєдєва в напрямку Столичного шосе зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. На даній ділянці дороги проїжджа частина розділена на 4 смуги, а потім звужується у дві смуги. Дана ділянка дороги під нахилом до низу з поворотом праворуч. Він рухався в другій смузі руху транспортних засобів. Попереду нього в тій же смузі, на відстані близько 35 м рухався легковий автомобіль, моделі якого він не запам'ятав, червоного кольору. Попереду нібито починав утворюватись затор, тому всі рухались обережно та не швидко. В цей час автомобіль, який рухався попереду нього, повернув ліворуч та зупинився на осьовій, маючи намір здійснити розворот. Відстань до вказаного автомобіля, коли він побачив, що той зупинився, вже була приблизно 15 м. Він відразу застосував екстрене гальмування, а так як відстань на той час до вказаного автомобіля зменшилась, тому він трохи прийняв ліворуч з метою зупинитися на смузі безпеки. Від цього його автомобіль почало нести на гальмах зі схилу ліворуч на смугу зустрічного транспорту. Після чого він побачив, що по зустрічній смузі їхав на нього автомобіль «Таврія», чи гальмував потерпілий, він не бачив. Так як відстань між ними дуже швидко скоротилась, то відбувся контакт передньою лівою частиною його автомобіля з передньою лівою частиною вище вказаного автомобіля «Таврія». Заявлений у справі цивільний позов не визнає, вважає його занадто великим. Коли потерпілий знаходився в лікарні, він до нього звертався, пропонував гроші, проте останній відмовився від допомоги.

Дослідивши докази, зібрані по справі, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині, що підтверджується наступним.

Потерпілий в судовому засіданні показав, що 19.04.2012 приблизно о 18:00 годині він керував автомобілем марки «ЗАЗ-110207», н.з НОМЕР_2. Спиртні напої того дня не вживав. Проїжджа частина була мокра та йшов невеликий дощ, на вулиці було світло, видимість нормальна. В автомобілі знаходився сам. Рухався він по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони Столичного шосе в сторону Одеської площі. На даній ділянці дороги проїжджа частина розділена на 2 смути. Дана ділянка дороги в плані під наклоном до верху: невеликим поворотом ліворуч. Він рухався в першій смузі руху транспортних засобів. Попереду нього в тій же смузі рухались автомобілі також зліва та справа від його автомобіля рухались автомобілі. В цей момент щось трапилось та він втратив свідомість. Від чого він втратив свідомість, що сталося не бачив та не пам'ятає. Після того прийшов до свідомості він вже в лікарні, де йому стало відоме, що він потрапив у ДТП та в його автомобіль врізався вантажний автомобіль. В наслідок ДТП йому завдано матеріальний збиток в сумі 12 000 грн. на лікування по чекам, приблизно 16 000 грн. на лікування не офіційно, приблизно 20 000 грн. коштує аналогічний його автомобілю транспортний засіб, згідно переглянутих ним оголошень продажу, та завдано моральний збиток в розмірі 80 000 грн., оскільки дтп призвело до його тривалого лікування, порушення нормального способу та ритму життя, він побоюється за стан свого здоров'я в подальшому, всього просить стягнути із підсудного 135 000 гривень. Також потерпілий вказав, що йому відомо про наявність страховки на авто і вони подавали документи до страхової компанії, проте гроші ще не отримали.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 показав, що 19.04.2012 року приблизно о 18:00 години він знаходився в якості пасажира в автомобілі марки «Даймлер-Бенц», моделі «2222»н.з. НОМЕР_1, на передньому правом пасажирському сидінні. Автомобілем керував ОСОБА_2. Автомобіль був завантажений різними продуктами харчування. Проїжджа частина була мокра та йшов невеликий дощ, на вулиці було світло, видимість гарна. Рухались в лівій крайній смузі руху по вул. Заболотного в м. Києві зі сторони вул. Лєбєдєва в напрямку Столичного шосе зі швидкістю приблизно 40-50 км/год. Дана ділянка дороги в плані під наклоном до низу з поворотом ліворуч. Він сидів та заповнював документи та на дорогу мало звертав увагу. В цей момент він відчув, що автомобіль почало кидати в різні сторони, а водій ОСОБА_2 почав щось вигукувати та вивертати кермо в різні сторони. Тоді подивився вперед на дорогу та побачив, що автомобіль кидає в різні сторони смуги, потім зліва від їхнього автомобіля на осьовій смузі він побачив, що стоїть якийсь автомобіль червоного кольору. Як він зрозумів, то водій ОСОБА_2 намагався об'їхати вказаний червоний автомобіль, щоб уникнути зіткнення з ним. Після того як вони вже об'їхали з правої сторони автомобіль червоного кольору, то їх автомобіль продовжувало кидати в різні сторони, в результаті чого їх автомобіль почало нести на гальма зі спуску ліворуч на смугу зустрічного транспорту. Після чого він побачив, що на зустрічній смузі на підйом їхав автомобіль «Таврія». Так як відстань між ними дуже швидко скоротилась, то відбувся контакт передньою лівою частиною їхнього автомобіля з передньою лівою частиною вище вказаного автомобіля «Таврія». В подальшому вони викликали швидку та намагалися допомогти потерпілому.

Крім вказаного вище доказів, вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 19.04.2012 року з фототаблицею до нього (а.с. 10-17); план-схеми до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоді (а.с. 15); протоколу огляду автомобіля марки «DAIMLER-BENZ 2222», д.н.з. НОМЕР_1 та фототаблицею до нього (а.с. 41-43); протоколу огляду автомобіля марки «ЗАЗ-110207», д.н.з. НОМЕР_2 фототаблицею до нього (а.с. 38-40); висновку судово-медичної експертизи № 938/е від 20.06.2012 року, згідно якого водій ОСОБА_1 внаслідок дтп отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани верхньої губи, множинних саден обличчя, множинних уламкових переломів кісток лицевого черепа з обох сторін (більш розповсюджених зліва), перелому кісток носу, які супроводжувалися гемосинусом та емфіземою м'яких тканин, закритою травми грудної клітини, різаних ран лівого надпліччя та плеча з розповсюдженням до ківального м'язу, перелому правої ключиці, перелому 1-5 ребер зліва, перелому 1 ребра справа, забою верхніх часток легень (більш виражений зліва), який супроводжувався лівобічним гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою зліва. Вказані тілесні ушкодження, (окрім різаних ран), утворилися від дії тупих предметів 19.04.2012 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (травма водія у салоні автомобіля, що рухався, при зіткненні його з перешкодою) та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с. 50-57); даними висновку судової автотехнічної експертизи № 277/ат від 22.06.2012 року, згідне якого в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «DAIMLER-BENZ 2222»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинен був керуватись вимогами пункту 11.4 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія «DAIMLER-BENZ 2222», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 експертом з технічної точки зору вбачаються не відповідності вимогам пункту 11.4 ПДР України (а.с. 92-97) та іншими первинно зібраними матеріалами кримінальної справи (а.с. 7-37).

Враховуючи викладене, суд, допитавши підсудного, потерпілого, свідка та дослідивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, доведена повністю.

Дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, кваліфіковані правильно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює водієм ФОП ОСОБА_3, позитивно характеризується за місцем роботи, те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягав, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити йому основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції вказаної частини статті. Разом з тим, суд вважає, що враховуючи дані про особу ОСОБА_2, зокрема, позитивні характеристики, має постійне місце реєстрації та проживання, ряд обставини, що пом'якшують його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати вимоги ст.ст. 75, 76 КК України.

При цьому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудного, його поведінку після вчинення злочину (допомога потерпілому, відвідування лікарні, пропозиції матеріальної допомоги) суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від відбування основного покарання із встановленням мінімального іспитового строку з покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, беручи до уваги обставини вчинення злочину, його наслідки, те, що ОСОБА_4 раніше до адміністративної відповідальності не притягався, працює водієм, і враховуючи те, що іншої спеціальної освіти він немає, вказана робота є єдиним джерелом його доходів, суд вважає за не доцільне призначати ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, суд вважає, що заявлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування йому матеріальних збитків слід залишити без розгляду, оскільки потерпілим не надано жодного доказу на обґрунтування понесених ним матеріальних витрат на лікування, а як вбачається з матеріалів справи, автомобіль, який було пошкоджено, потерпілому взагалі не належить. Вказане рішення суду не позбавляє можливості потерпілого чи інших зацікавлених осіб в подальшому звернутися із цивільним позовом в порядку цивільного судочинства. Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити частково заявлений потерпілим цивільний позов в частині відшкодування моральних збитків. Враховуючи ступінь фізичного болю, який відчував потерпілий внаслідок заподіяних йому травм, страх щодо його стану здоров'я в подальшому, тривале лікування, яке супроводжувалась стражданнями, переживаннями з приводу не можливості в повній мірі відновити свій стан здоров'я, враховуючи порушення звичних умов життя, яке також викликає певні душевні переживання у потерпілого, суд вважає, що, заявлений потерпілим розмір моральної шкоди підлягає до задоволення в розмірі 20 000 гривень.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України, долю судових витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 93 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (рік) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінальну-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальних збитків залишити без розгляду.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування моральних збитків.

Речові докази по справі:

автомобіль «Даймлер-Бенц», моделі «2222»н.з. НОМЕР_1, який передано під зберігальну розписку ОСОБА_2, повернути ОСОБА_3 за належністю

автомобіль «ЗАЗ-110207», н.з. НОМЕР_2, який передано під зберігальну розписку ОСОБА_1, залишити останньому за належністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС в м.Києві (розрахунковий рахунок 31253272210699, код 25575285, МФО 821018) судові витрати за проведення експертизи № 277 ат від 22.06.2012 року в загальній сумі 588 грн. 48 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Г. В. Бондаренко