Ухвала суду № 27150572, 28.09.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/15368/2012

н/п 2/2018/3798/2012

У Х В А Л А

Іменем України

про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову

"28" вересня 2012 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря Бломберус С.А.

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»в особі філії «Харківська обласна КС «СПУ»про стягнення заборгованості за депозитними договорами, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти за депозитними договорами у розмірі 15290 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 02.04.2008 року між ним та відповідачем укладено депозитний договір, за яким він здійснив внесок у розмірі 5000 грн. за ставкою 26% річних до 02.04.2009 року. 23.07.2008 року також було укладено депозитний договір, за яким він здійснив внесок у розмірі 12000 грн. за ставкою 27% річних до 23.07.2009 року. До теперішнього часу відповідачем грошові зобовязання за договорами не виконано.

Разом з позовом позивачем надано заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в установах банків відкритих на імя кредитної спілки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Згідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач не надав суду відомостей про виникнення реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Згідно з розясненнями Пленуму Верховного суду України, викладеними у п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем суду не доведено обєктивну обґрунтовану необхідність забезпечення позову; не доведено причин ймовірної перестороги щодо вчинення кредитною спілкою зазначених в заяві дій, не обґрунтовано причин, у звязку з якими потрібно забезпечити позов.

Згідно ж ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України»в особі філії «Харківська обласна КС «СПУ»про стягнення заборгованості за депозитними договорами відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її отримання.

Головуючий