Ухвала суду № 27146657, 27.03.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/3608/12

Провадження по справі № 2/1522/6716/12

У Х В А Л А

27.03.2012 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Абухін Р.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський»- «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних залиттям квартири», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних залиттям квартири, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 54670 грн. та моральну шкоду у розмірі 40000 грн., заподіяних позивачу внаслідок залиття його квартири з вини відповідача.

Разом з позовними вимогами позивач просить з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на нерухоме майно відповідача квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суддя, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що у задоволенні вимоги позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру відповідача слід відмовити.

З копій документів, наданих позивачем під час звернення до суду з даним позовом, відсутні належні докази та відомості, що станом на теперішній час квартира, на яку позивач просить суд накласти арешт для забезпечення позову, зареєстрована за відповідачем, а також позивач не просить суд витребувати відповідну інформацію щодо реєстрації вказаного обєкту нерухомого майна за відповідачем.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартири - відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Р.Д. Абухін