Ухвала суду № 27146236, 23.10.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/4334/12 23.10.2012 23.10.2012 23.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/2870/12 Суддя по 1 інстанції - Коваленко І.В.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

23 жовтня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Устименко М.В.,

за участю:

- представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

- відповідача ОСОБА_4 та його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року у справі за

позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановила:

В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Він посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, з якою він проживав однією сім'єю з 1 січня 2006 року по день її смерті, без реєстрації шлюбу, в належній їй квартирі, тому є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1, в якій вони разом проживали. Спадщину прийняв відповідач, який є рідним братом померлої та спадкоємцем другої черги за законом.

Позивач вказував, що ОСОБА_6 тривалий час перебувала у безпорадному стані через тяжку хворобу, а він нею опікувався, надавав матеріальну та іншу допомогу, тому вважає, що має право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги.

Посилаючись на викладене, позивач просив встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, без реєстрації шлюбу, з 1 січня 2006 року по день її смерті, змінити черговість одержання права на спадкування, визнати за ним право власності на Ѕ частину спадкового майна в порядку спадкування за законом.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на безпідставність позовних вимог.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року позов задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_6, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1 січня 2006 року по день її смерті. Відмовлено в задоволенні інших позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду в частині відхилених позовних вимог, просив рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина, яку прийняв її рідний брат - ОСОБА_4, який й є спадкоємцем другої черги за законом, відповідно до ст. 1262 ЦК України.

Позивач, будучи постійно зареєстрованим в належній йому квартирі АДРЕСА_2, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до державної нотаріальної контори не звертався (а.с.16).

За змістом ст. 1258 ЦК України, при спадкуванні за законом спадкове майно переходить до зазначених в законі спадкоємців відповідно до встановленої черговості. Кожна наступна черга за законом одержує право на спадкування лише у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або ж відмови від її прийняття.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За такого, позивач, який проживав з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2006 року по день її смерті, належить до спадкоємців четвертої черги за законом.

Відповідно до ст. 1259 ЦК, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкодавцями тієї черги, яка має право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З огляду на зміст цієї норми закону, суд повинен установити як факт надання протягом тривалого часу опіки, матеріального забезпечення та іншої допомоги спадкодавцеві, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично чи матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування.

Між тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спадкодавиця проживала в належній їй трикімнатній квартирі, вела достатньо активний для свого віку спосіб життя, мала у власності садовий будинок та земельну ділянку в садовому товаристві, яку обробляла та здійснювала консервацію вирощених на ній овочів та фруктів. Отримувала пенсію, останнім часом у розмірі 1590 грн., виконувала домашню роботу до дня доставляння її в лікарню, де вона через декілька днів померла.

У неї були хронічні захворювання, зокрема, очей та сахарний діабет, з приводу чого вона проходила рекомендовані їй курси підтримуючої терапії.

Проте інвалідом вона не визнавалася й довідка МСЄК про те, що вона потребувала постійного стороннього догляду їй не видавалась.

За такого, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на Ѕ частину спадкового майна в порядку спадкування за законом.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому не є предметом апеляційного розгляду.

З врахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, постановленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: