Ухвала суду № 27144893, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 2а-17535/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-17535/11/2070

за позовом Приватної промислово - торгівельної фірми "ЮСІ"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ", звернувся до суду з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000932320 від 15.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків акту перевірки від 21.11.2011 року №2290/23-206/21178268, в якому відповідач дійшов висновку про нереальність характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "Арсенал-Оптторг". Однак, на думку позивача, даний висновок не відповідає дійсним обставинам справи, зазначена позиція спростовується наявністю первинної документації щодо угоди між позивачем та його контрагентом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012 року позов Приватної промислово - торгівельної фірми "ЮСІ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, в порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ" (далі - ППТФ "ЮСІ") зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.02.1993 року №14801200000005436 (а.с.32), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова як платник податків, є платником податку на додану вартість (а.с.34).

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Харківській області №125291 (а.с.33), видами діяльності ППТФ "ЮСІ" за КВЕД є виробництво парфумерних та косметичних засобів, роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами, оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель.

Фахівцем Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ППТФ "ЮСІ" (код 21178268) з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Арсенал-Оптторг" (код 35699388) за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 21.11.2011 року №2290/23-206/21178268 (а.с.25) щодо порушення ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. №168/704, в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовані в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам, не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обов'язковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Арсенал-Оптторг" в розмірі 160856,75 грн. за серпень 2011 року.

За виявленими порушеннями керівником ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.12.2011 року №0000932320 (а.с.5), яким донараховано грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 160856,75 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 40214,20 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваним податковим повідомленням-рішенням порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки від 21.11.2011 року №2290/23-206/21178268 (а.с.25-31), ППТФ "ЮСІ" у серпні 2011 року до складу податкового кредиту включено витрати по придбанню товарів у ТОВ "Арсенал-Оптторг" на суму ПДВ 160856,75 грн. Підставою для висновку щодо заниження податку на додану вартість на вказану суму став акт перевірки від 18.10.2011 р. №1762/23-5/35699388, ДПІ у Київському районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арсенал-Оптторг" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів ППТФ "ЮСІ" та виробничо-комерційною фірмою "Солій" у формі ТОВ, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.

З акту перевірки від 18.10.2011 р. №1762/23-5/35699388 вбачається, що співробітниками ВПМ ДПІ у Київському районі м.Харкова за результатами проведених заходів стосовно діяльності ТОВ "Арсенал-Оптторг" встановлено, що за серпень 2011 року підприємством сформовані, зокрема, податкові зобов'язання з ППТФ "ЮСІ" на суму 160856,75 грн., але документального підтвердження від ТОВ "Арсенал-Оптторг" до ДПІ у Київському районі м.Харкова по взаємовідносинам, зокрема, з контрагентом ППТФ "ЮСІ" не надходило. ДПІ у Київському районі м.Харкова зазначило, що за період - серпень 2011 р. господарська діяльність ТОВ "Арсенал-Оптторг" має ознаки нереальності, зокрема - незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою.

Таким чином, відповідачем на підставі акту від 18.10.2011 р. №1762/23-5/35699388, ДПІ у Київському районі м.Харкова, про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арсенал-Оптторг" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ППТФ "ЮСІ" та виробничо-комерційною фірмою "Солій" у формі ТОВ, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року зроблено висновок щодо заниження позивачем ПДВ за серпень 2011 року на суму 160856,75 грн.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ППТФ "ЮСІ", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ППТФ "ЮСІ" у серпні 2011 року до складу податкового кредиту включено витрати по придбанню товарів у ТОВ "Арсенал-Оптторг" на суму ПДВ 160856,75 грн. на підставі договору поставки від 17.01.2011 року №17/10/11, укладеному між ППТФ "ЮСІ" (покупець) з ТОВ "Арсенал-Оптторг" (постачальник) (а.с.35). Згідно умов договору (п.2), транспортування товарів (жир збірний) здійснюється транспортом постачальника, розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника (п.3).

На виконання умов договору ППТФ "ЮСІ" прийняла товар, що підтверджується видатковими накладними (а.с.44-57), сплативши його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями та актом звірки (а.с.39-43), а ТОВ "Арсенал-Оптторг" виписало податкові накладні (а.с.59-73), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами робіт, які також знаходяться у реєстрі отриманих податкових накладних позивача (а.с.58).

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача та підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, отримання товарів за договором від 17.01.2011 року №17/10/11 було необхідно ППТФ "ЮСІ" для використання у власній господарській діяльності, оскільки основним видом діяльності позивача є виробництво парфумерних та косметичних засобів, зокрема, мила, для чого укладено договір від 23.12.1998 року №2312 (а.с.74) та додаткові угоди (а.с.76-77) між позивачем, як постачальником, та ПАТ "Миловарний комбінат", як переробником. Отриманий від ТОВ "Арсенал-Оптторг" товар (жир збірний) в подальшому був перероблений ПАТ "Миловарний комбінат". Свої зобов'язання сторони у перевіряємому періоді за вказаним договором виконали, що підтверджується накладними за серпень 2011 року (а.с.78-81).

Фактичне здійснення перевезення товару - жиру збірного підтверджується наданими оригіналами актів приймання-передання сировини (матеріалів) від ППТФ "ЮСІ" з машини (цистерни) ТОВ "Арсенал-Оптторг" ЭЧЧ 53 ХА та АХ 72-27 ВМ до складу ПАТ "Миловарний комбінат", із зазначенням ваги товару, що відповідає умовам договору поставки від 17.01.2011 року №17/10/11.

Також ПАТ "Миловарний комбінат" до матеріалів справи надана довідка, в якій зазначено, що у серпні 2011 року до ПАТ "Миловарний комбінат" від ТОВ "Арсенал-Оптторг"надійшло 86705 кг жиру харчового та 10087 кг жиру технічного, з якого було виготовлено у серпні 2011 року 75137,6 кг 72%-го господарчого милу, а також 59087 кг основи мильної для туалетного милу 75%. У вересні ПАТ "Миловарний комбінат" із жиру харчового зварено 34477 кг милу господарчого 72%-го штампованого, а також з технічного жиру отримано 2301 кг милу господарчого 72%-го.

Крім того, отримання товару позивачем від ТОВ "Арсенал-Оптторг"підтверджується листом ТОВ "Арсенал-Оптторг"до ДПІ у Київському районі м. Харкова від 02.11.2011 року № 2/10-11 (а.с. 9, зворотний бік), в якому зазначено про надання копій подорожніх листів ТОВ "Арсенал-Оптторг"на запит ДПІ як доказів транспортування товару.

Податкові накладні (а.с.59-73), виписані ТОВ "Арсенал-Оптторг", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору ТОВ "Арсенал-Оптторг" було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "Арсенал-Оптторг" виконав свої зобов'язання за договором від 17.01.2011 року №17/10/11, а ППТФ "ЮСІ" прийняв товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Арсенал-Оптторг" в розмірі 160856,75 грн. за серпень 2011 року.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Арсенал-Оптторг".

Посилання відповідача на висновки акту від 18.10.2011 року №1762/235/235/35699388 (а.с.109) не приймаються до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також колегія суддів зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також колегія суддів не бере до уваги висновки податкового органу щодо відсутності у ТОВ "Арсенал-Оптторг" персоналу, основних фондів виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, оскільки дані висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ППТФ "ЮСІ" та ТОВ "Арсенал-Оптторг" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000932320 від 15.12.2011 року прийняте Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.05.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2012р. по справі № 2а-17535/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.