Ухвала суду № 27144843, 04.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р.Справа № 1670/2а-1523/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 1670/2а-1523/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним висновок акту перевірки про порушення позивачем п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №00001191504 від 30.09.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 30 432,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ДПІ у м. Полтаві неправомірно зараховано самостійно сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за червень 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, оскільки, згідно чинного законодавства України, право визначати призначення платежу належить виключно платнику. Крім того, посилався на те, що вказана заборгованість виникла внаслідок несписання відповідачем у порушення Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами " (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкового боргу у зв'язку із закінченням строку позовної давності. Зазначав, що податковим повідомленням - рішенням №0001431504 від 20.12.2011 року ДПІ у м. Полтаві позивачу було зменшено акцизний податок в сумі 184 950,89 грн.., в тому числі і за червень 2011 року на суму 125 877,60 грн. Тобто, як на думку позивача, сума штрафних (фінансових ) санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку повинна бути перерахована та зменшена на суму перерахунку 125 877,60 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 року у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро-горілчаний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 18.10.2002, ідентифікаційний код 32174761, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 296751.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності, яким має право займатись позивач по класифікації КВЕД - 15.91.0 - виробництво дистильованих алкогольних напоїв.

Працівниками ДПІ у м. Полтава 12.09.2011 року було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за червень 2011 року , за результатами якої складено акт № 6772/15-522(32174761) (а.с. 8 ).

Вказаною перевіркою встановлено та зафіксовано у висновках акту перевірки несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 304 328,42 грн. за звітний податковий період - червень 2011 року по граничному строку сплати 30.07.2011 року та фактичною сплатою 19.08.2011 року, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 6772/15-522(32174761) від 12.09.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00001191504 від 30.09.2011 року , яким за затримку на 20 календарних днів від граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 304 328, 42 грн. визначено штраф у розмірі 10 % у сумі 30 432,84 грн. (а.с. 17).

За наслідками розгляду скарг позивача від 06.10.2011 року № 395/07-юр та від 12.12.2011 року № 476/07-10-юр рішеннями ДПА у Полтавській області від 30.11.2011 року № 3525/10/25-016 та ДПА України від 08.02.2012 року № 2382/6/10-2215 податкове повідомлення - рішення №00001191504 від 30.09.2011 року залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с. 20-36 ).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність податкового боргу попередніх календарних періодів у позивача підтверджено матеріалами справи, а доводи позивача про те, що визначення предмету платежу є виключним правом платника безпідставні та необгрунтовані.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, регламентовані розділом VI Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є, зокрема, особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

До підакцизних товарів, відповідно пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Відповідно до пункту 224.1 статті 224 Податкового кодексу України, контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби.

Положеннями статті 223 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю (пункт 223.1). Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (пункт 223.2).

Відповідно до пункту 217.1 статті 217 Податкового кодексу України, суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України визначено, що суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Згідно пункту 225.1 статті 225 Податкового кодексу України, суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити податок або подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Відповідно до пункту 225.4 статті 225 Податкового кодексу України, податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Сума податку, на яку погашається вексель, визначається, виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених у встановленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 225.5 статті 225 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 19.07.2011 року позивачем до податкового органу надано розрахунок акцизного податку за червень 2011 року, в якому визначено суму акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету до 30.07.2011, в розмірі 373 461,20 грн.,

До вказаного розрахунку додано три податкових векселі, виданих платником податку: № АА 2064559 на суму 463 320 грн. з терміном погашення 06.06.2011 року, АА2064562 на суму 320 112 грн. з терміном погашення 18.06.2011 року та АА 20644563 на суму 101 088 грн. з терміном погашення 18.06.2011 року (а.с. 50-51).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичне погашення відбулось меморіальним ордером № 4559975 від 19.08.2011 року у розмірі 343 968,77 грн., тобто із затримкою в 20 календарних днів.

Перевіркою ДПІ у м. Полтаві своєчасності сплати ПАТ "Полтавський лікеро-горілчаний завод" узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку за червень 2011 року , терміном сплати 30.07.2011 року , констатовано порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 343 968,77 грн. Кількість календарних днів затримки, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов'язання склала 20 днів.

Статтею 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи те, що позивачем не було погашено узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку на червень 2011 року у повному обсязі у строк, визначений підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України, при цьому затримка сплати суми 304 328,42 грн. склала 20 днів, відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу -30 432, 84 грн.

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що ДПІ у м. Полтаві в порушення вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, змінено призначення платежу та зараховано сплачені позивачем суми по розрахункам акцизного податку за червень 2011 року у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативним актом вищої юридичної сили відносно актів НБУ та прийнятий у часі пізніше, визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Наявність податкового боргу попередніх календарних періодів підтверджено відповідачем матеріалами з картки особового обліку податкового зобов'язання даного платника.

Доводи позивача щодо неправомірності обліку та необхідності списання цього податкового боргу колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не є предметом розгляду й спору в даній адміністративній справі, окрім того наявні у матеріалах справи докази листування платника з ДПІ у м. Полтаві свідчать про відсутність спору щодо списання безнадійного боргу. Натомість у вказаній переписці йдеться про відсутність такого боргу у платника, як на думку податкового органу.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що акт перевірки №6772/15-522(32174761) від 12.09.2011 року та податкове повідомлення - рішення №00001191504 від 30.09.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 30 432, 84 грн., прийняті ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 29.05.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі № 1670/2а-1523/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.