Рішення № 27140798, 10.09.2012, Личаківський районний суд м.Львова

2/1312/570/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2012 р. Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Стрепко Н. Л. ,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів боргу за кредитним договором в розмірі 65 994,25 доларів США, що еквівалентно 526 931,09 гривень, з яких 63 304,27 доларів США заборгованість по кредиту, 2 656,02 доларів США заборгованість по відсотках, 33,96 доларів США пеня.

Позов мотивує тим, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 30 вересня 2008 року було укладено кредитний договір № КF 52691, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 70 000 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 29 вересня 2023 року, під 12,5% річних.

27 квітня 2011 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № КF 52691/S-2, у відповідності до якого останній взяв на себе зобовязання перед позивачем по зобовязаннях ОСОБА_3, що витікають з кредитного договору.

Своїх договірних зобовязань відповідач ОСОБА_3 не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість. Звернення з приводу погашення заборгованості до відповідачів, були ними проігноровані. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідачів та розмір заборгованості останніх. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 651,1050, 1054 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від 22 вересня 2011 року, позов підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в жодне з судових засідань не зявлялась, хоча належним чином була повідомленою про час і місце їх проведення, про причини неявки суд не повідомила. В судовому засіданні 18 січня 2012 року її представник ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 16/11 від 16 січня 2012 року позов не визнав і пояснив, що не згідний з розрахунком заборгованості.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про його час і місце, не зявився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні 28 грудня 2011 року позов визнав.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 надав пояснення у справі, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 також надавав пояснення щодо позову, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів і постановити рішення, відносно чого представник позивача ОСОБА_2 не заперечив.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

В судовому засіданні встановлено, що 30 вересня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № КF 52691, згідно з яким остання отримала кредит в розмірі 70 000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 38_138 від 30 вересня 2008 року та випискою по договору, з кінцевим строком погашення, враховуючи додаткові угоди, не пізніше 29 вересня 2023 року, під 12,5% річних (а.с. 8-18, 21, 54-61).

Відповідно до графіка погашення кредиту, останній повинен був сплачуватись частина, остання з яких повинна бути сплаченою в вересні 2023 року (а.с. 18).

27 квітня 2011 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № КF 52691/S-2, у відповідності до якого останній взяв на себе зобовязання перед позивачем по зобовязаннях ОСОБА_3, що витікають з кредитного договору і додаткових угод до нього (а.с. 18-20).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обовязків є у тому числі договори та інші правочини. Отже, вказані вище договори породили певні права та зобовязання сторін.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Стаття 1048 ЦК України регламентує, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до п. 6.2 кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Взятих на себе зобовязань відповідач ОСОБА_3 не виконує, у звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № КF 52691 від 30 вересня 2008 року в розмірі 65 994,25 доларів США, з яких 63 304,27 доларів США заборгованість по кредиту, 2 656,02 доларів США заборгованість по відсотках, 33,96 доларів США пеня, що стверджується розрахунком заборгованості по кредиту станом на 18 листопада 2011 року та розрахунком пені станом на 28 грудня 2011 року (а.с. 5, 63). Вказані розрахунки складені у відповідності до умов кредитного договору та вимог ЦК України.

Позивач звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується копіями вимог від 16 серпня 2011 року (а.с. 22, 23, 50-53). Однак, відповідачами вимоги проігноровані.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачами умов кредитного договору № КF 52691 від 30 вересня 2008 року, що призвело до неналежного виконання взятих на себе зобовязань. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

У звязку з наведеним з відповідачів на користь позивача слід стягнути солідарно за кредитним договором № КF 52691 від 30 вересня 2008 року заборгованість в розмірі 65 994,25 доларів США, що на день постановлення рішення становить в гривневому еквіваленті, у відповідності до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземної валюти, 527 492,04 гривні.

При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частинах на користь позивача слід стягнути сплачені останнім судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з 2 823 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»(ідентифікаційний код юридичної особи 19358632) 65 994 (шістдесят пять тисяч девятсот девяносто чотири) долари США 25 центів США, що на день постановлення рішення становить в гривневому еквіваленті, у відповідності до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземної валюти, 527 492 (пятсот двадцять сім тисяч чотириста девяносто дві) гривні 4 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»(ідентифікаційний код юридичної особи 19358632) 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»(ідентифікаційний код юридичної особи 19358632) 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Стрепко Н. Л. ,