Рішення № 27136709, 28.10.2012, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

28.10.2012№ 0827/3404/2012

Пр. №0827/2-1532/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2012 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Гончар М.С.

при секретарі Олєйник М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (надалі -ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулось до суду поштою (а.с.53) з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому позивач зазначав наступне. 26.06.2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк»(правонаступник - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 495/707435. За умовами якого позичальником отримано кредит на купівлю автомобіля для особистих потреб у розмірі 74.600,0 грн. зі сплатою щомісячної процентної винагороди у розмірі 19,50 % річних строком до 25.06.2014 року. 23.11.20009 року до вищевказаного кредитного договору сторонами внесені зміни та доповнення на підставі договору № 1, згідно з яким, строк користування кредитом продовжено до 25.06.2018 року. Також, 26.06.2008 року між ОСОБА_2 та банком був укладений договір застави № 302 із змінами та доповненнями від 23.11.2009 року, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором № 495/707435 від 26.06.2008 року, відповідач передає позивачу в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1. Крім того, 26.06.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та банком був укладений договір поруки № 164/2008 із змінами, внесеними в нього 23.11.2009 року, відповідно до якого поручитель ОСОБА_3 на добровільних засадах взяла на себе зобов'язання відповідати за зобов'язанням відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору. Однак, позичальник ОСОБА_2 не виконує належним чином свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором. У зв'язку із чим, станом на 06.03.2012 року у відповідача ОСОБА_2 перед банком виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 72.084,48 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -65.860,11 грн., простроченої заборгованості за кредитом -2.876,71 грн., заборгованості за процентами за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року -1.062,04 грн., заборгованості за процентами за період з 01.03.2012 року по 06.03.2012 року -219,73 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2.004,56 грн., пені за простроченим кредитом, простроченими процентами - 61,33 грн. Ч.2 ст. 150 ЦК України передбачено, що в разі, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. В силу вимог ст. 553-554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості перед банком, проте борг до теперішнього часу не погашений. Тому, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» заборгованість за зазначеним кредитним договором та договором поруки у сумі 72.084,48 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 720,84 грн.

Ухвалою суду від 25.04.2012 року провадження у справі відкрито.

Розгляд справи 10.08.2012 року не відбувся через те, що суддя Гончар М.С. перебувала у щорічній відпустці по 18.08.2012 року включно.

У судове засідання 24.10.2012 року представник належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи позивача ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»не з'явився, представник позивача за довіреністю (а.с.76) ОСОБА_4 22.10.2012 року подав суду через канцелярію заяву (а.с.75), в якій просив справу розглядати за його відсутністю, на позові наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання по цій справі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 повторно (20.06.2012 року о 09.30 годині та 24.10.2012 року о 16.00 годині) не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином (а.с.60-61, 70-71), причину своєї неявки суду повідомляли (а.с.62, 74), просили розгляд справи, призначений на ці дати, відкласти, але судом була визнана неповажною причина неявка відповідачів у дані судові засідання.

Судом також не вбачається підстав для відкладення розгляду справи, призначеного на 24.10.2012 року, за клопотанням відповідачів, оскільки останні не надали судом до своєї заяви від 22.10.2012 року (а.с.74) письмових належних допустимих переконливих доказів поважності причини неявки їх до суду у цей день.

Також відповідачі не надавали суду заяв про визнання позову або заперечень проти позову.

Згідно із ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд цієї цивільної справи за відсутністю сторін та їх представників на підставі наявних у справі матеріалів та доказів (а.с.77).

У відповідності до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 26.06.2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк»(правонаступник - ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", копія Статуту а.с.44-48) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 495/707435(копія кредитного договору а.с.4-13).

За умовами якого ОСОБА_2, як позичальником, отримано кредит на купівлю автомобіля для особистих потреб у розмірі 74.600,0 грн. зі сплатою щомісячної процентної винагороди у розмірі 19,50 % річних строком до 25.06.2014 року.

23.11.20009 року до вищевказаного кредитного договору сторонами внесені зміни та доповнення на підставі договору № 1, згідно з яким, строк користування кредитом продовжено до 25.06.2018 року (копія а.с.14-15).

Крім того, 26.06.2008 року між позичальником, банком та ОСОБА_5 був укладений договір застави № 302 із змінами та доповненнями від 23.11.2009 року, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором № 495/707435 від 26.06.2008 року відповідач передає позивачу в заставу належне йому майно, а саме: автомобіль НОМЕР_1 (копія договору застави а.с.20-22).

Також 26.06.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та банком був укладений договір поруки № 164/2008 із змінами, внесеними в нього 23.11.2009 року, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання відповідати за зобов'язанням відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору № 495/707435 від 26.06.2008 р. (копія а.с.27-29).

Суд виходить із презумпції правовірності правочину в силу ст. 204 ЦК України, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Банк виконав свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконання належним чином відповідачем ОСОБА_2 як позичальником, своїх зобов'язань за кредитним договором № 495/707435 року від 26.06.2008 року , виникла заборгованість за кредитним договором станом на 06.03.2012 року у сумі 72.084,48 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -65.860,11 грн., простроченої заборгованості за кредитом -2.876,71 грн., заборгованості за процентами за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року -1.062,04 грн., заборгованості за процентами за період з 01.03.2012 року по 06.03.2012 року -219,73 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2.004,56 грн., пені за простроченим кредитом, простроченими процентами -61,33 грн. ( розрахунок а.с.43).

Ч.2 ст. 150 ЦК України передбачено, що в разі, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

В силу вимог ст. 553-554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про погашення заборгованості перед банком (остання вимога від 20.01.2012 року, копія а.с.36-37). Проте, борг до теперішнього часу відповідачами не погашений.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Саме суму заборгованості станом на 06.03.2012 року у сумі 72.084,48 грн. за вищезазначеними кредитним договором позивач просив стягнути солідарно з відповідачів у своєму позові на користь банку, оскільки останні ухиляються від її сплати у добровільному порядку.

Представник позивача у своїй заяві (а.с.75) позов позивача підтримав, змінювати вимоги позивача не вважав за доцільне.

Банк вправі самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судові засідання по цій справі жодного разу не з'явились, взагалі не надавали суду будь-яких заперечень проти позову та доказів у спростування фактичних обставин, викладених позивачем у його позові в обґрунтування його позовних вимог та встановлених судом у судовому засіданні по цій справі.

Згідно із ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Проте, встановлено, що відповідачі по цій справі про застосування строку позовної давності до нарахованої банком заборгованості, в тому числі пені не заявляли.

Таким чином, у суду немає підстав для застосування строку позовної давності у цій справі.

Підстав для зменшення за рішенням суду суми пені на підставі ст. 551 ч. 3 ЦК України судом також не вбачається, оскільки сума пені взагалі не перевищує суму основного боргу відповідача ОСОБА_2 перед банком за вищезазначеним кредитним договором.

Крім того, положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні тощо.

Відповідачі суду у цій справі не подавали заяви про зменшення розміру пені на підставі ст. 551 ЦК України та не надавали доказів у підтвердження наявності будь-яких істотних обставин.

При вищезазначених обставинах, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" заборгованість за кредитним договором № 495/707435 від 26.06.2008 року станом на 06.03.2012 року у сумі 72.084,48 грн., яка складається із заборгованості за кредитом -65.860,11 грн., простроченої заборгованості за кредитом -2.876,71 грн., заборгованості за процентами за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року -1.062,04 грн., заборгованості за процентами за період з 01.03.2012 року по 06.03.2012 року -219,73 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2.004,56 грн., пені за простроченим кредитом, простроченими процентами -61,33 грн.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів підлягають стягненню понесені документально підтверджені позивачем витрати на сплату держмита у сумі 720,84 грн.(платіжне доручення а.с.3).

Керуючись ст.ст. 15,16, 204, 258, 259 ч.1, 267 ч.3, 526-527, 530, 551 ч.3, 553-554, 610-612, 625, 1048-1050 ЦК України, ст. ст. 10-11, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, якій зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (м. Київ 01004 вул. Пушкінська, 42/4 п/р 37397840000001 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, код за ЄДРПОУ 14361575, адреса для листування: 49044 м. Дніпропетровськ вул. Південна,2) заборгованість за кредитним договором № 495/707435 від 26.06.2008 року станом на 06.03.2012 року у сумі 72.084,48 грн. (сімдесят дві тисячі вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок), яка складається із заборгованості за кредитом -65.860,11 грн., простроченої заборгованості за кредитом -2.876,71 грн., заборгованості за процентами за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року -1.062,04 грн., заборгованості за процентами за період з 01.03.2012 року по 06.03.2012 року -219,73 грн., простроченої заборгованості за процентами - 2.004,56 грн., пені за простроченим кредитом, простроченими процентами -61,33 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору 720,84 грн. (сімсот двадцять гривен вісімдесят чотири копійки) .

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.С. Гончар