Рішення № 27132983, 22.10.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2012 р.Справа № 19/5025/974/12Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Розізнана І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницька область

про стягнення 1148216,34грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №22-10-503стз-пл/843 від 06.10.2010р.

Представники сторін:

від позивача: Ходюк Б.В. представник за довіреністю №14/20-46-12 від 04.10.2011р. (присутній в судовому засіданні 15.10.2012р.)

від відповідача: Лясковський М.В. представник за довіреністю від 04.01.2012р.

Рішення приймається 22.10.2012 р., оскільки в судовому засіданні 15.10.2012р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач - державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" м. Київ звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницька область про стягнення 1148216,34грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №22-10-503стз-пл/843 від 06.10.2010р.

В обґрунтування позову зазначає, що між сторонами був укладений договір фінансового лізингу від 06.10.2010р. №22-10-503 стз-пл/843, відповідно до якого позивач передає відповідачу у користування на визначений строк предмет лізингу, а відповідач сплачує за це лізингові платежі.

При цьому державне ПАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" свої зобов'язання за договором виконало, передало предмети лізингу, що підтверджується актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 30.12.2012р. №5 та від 30.12.2012р. №8, проте відповідач не виконав усіх взятих на себе зобов'язань по оплаті лізингових платежів.

Ухвалою суду від 27 серпня 2012 року порушено провадження по справі 19/5025/974/12.

Сторони про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2012р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, у якому повністю визнав позовні вимоги, просить прийняти рішення з врахуванням поданої заяви про розстрочку від 15.10.2012р., у якій просить суд при прийнятті рішення по справі надати відстрочку на 3 роки.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення, представник відповідача, зокрема, відзначив, що основною діяльністю відповідача є утримання корів та одержання від них молочної сировини (молока) із подальшою реалізацією його молокопереробним підприємствам. 20 січня 2012 року між ТОВ "Новий Двір" та ТОВ "ГадячСир" було підписано договір на закупівлю молока за № Б-47.Основною діяльністю ТОВ "ГадячСир" являється виготовлення із придбаної молочної сировини твердих видів сирів із подальшим експортом даної продукції в Російську Федерацію. З 08.02.2012 року Росія офіційно заборонила імпорт з трьох сир заводів України, в тому числі і з ТОВ "ГадячСир". В зв'язку із ростом заборгованості ТОВ "ГадячСир", відповідач змушений був припинити відгрузки молочної сировини. Станом на 30.05.2012 року заборгованість становила 1 621 181,45 грн., що підтверджується претензією щодо сплати заборгованості, та листом від ТОВ "ГадячСир" від 30.05.2012 року за №938. Також впродовж з 18.07.2011 року по 27.03.2012 року відповідачем для повноцінної подальшої діяльності підприємства, проводилися будівельні та ремонтні роботи будівель корівників, монтажу додаткового устаткування на що було затрачено чималі кошти (копія довідки про вартість виконаних будівельних робіт додається). В другій половині 2011 року у зв'язку із непередбаченими та раптовими хворобами корів товариство понесло додаткові витрати на закупівлю ветеринарних препаратів для лікування корів, що підтверджується копією договору №29122011/02 від 29.11.2011 року та копіями платіжних доручень. 19.09.2012 р. на адресу голови правління НАК "Украгролізинг" відповідачем було надіслано лист за вих..№136, щодо можливості відстрочення або розстрочки боргу. 27.09.2012 р. відповідачем було отримано відповідь за вих.. №14/2226 від 27.09.2012 р., в якому НАК "Украгролізинг" не заперечує, щодо надання судом відстрочення чи розстрочки виконання судового рішення відповідно до ст. 121 ГПК України. Відповідач просить про відстрочку зважаючи на всі викладені обставини, а також на те, що підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансовому становищі, що підтверджують також звіт про фінансові результати за І квартал 2012 р. та баланс підприємства станом на 01.07.2012 р., та те, що стягнення в примусовому порядку заборгованості з накладенням арештів на рахунки ще більш ускладнить господарську діяльність підприємства та зможе призвести до стійкої неплатоспроможності, а як наслідок - подальшого банкрутства підприємства. Уникнення вищенаведених негативних наслідків в діяльності підприємства неможливе без відстрочення сплати заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти відстрочення виконання рішення в даній справі.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено наступне.

06.10.2010р. між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новий двір" (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу № 22-10-503 стз-пл/843 (далі - договір), відповідно до якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1 договору).

Згідно з п. 2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 10 грудня 2003р.

Як передбачено п. 2.2. договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5 автентичних примірниках.

Відповідно до п. 2.4. договору витрати з доставки предмета лізингу до лізингоодержувача несе лізингоодержувач.

Відповідно до п. 3.4.3. договору лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно з п. 3.5. договору лізингоодержувач не має права в односторонньому порядку на зменшення сум чи затримку сплати лізингових платежів внаслідок будь-яких обставин, в тому числі форс-мажору.

Як передбачено п. 4.1. договору, за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають: попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 відсотків його вартості, на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу; відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі 7 відсотків річних від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу; одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 відсотків від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу.

Згідно з п.4.2. договору лізингоодержувач після укладення договору на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом 3 днів, сплачує лізингодавцю: попередній лізинговий платіж в розмірі, визначеному пунктом 4.1. договору; одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі, визначеному пунктом 4.1. договору.

Відповідно до п. 4.3. договору з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу; комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному пунктом 4.1. даного договору. Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна шести місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання акту, подальші платежі - через кожні шість місяців.

Згідно з п. 4.4. договору розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до договору „Графік сплати лізингових платежів".

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 7.7. договору нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 9.3. договору, строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції -10 років.

До договору додані: додатки „Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" №1, №3, №5 та №7, графіки сплати лізингових платежів, акти приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 30.12.2010р. №5 та від 30.12.2012р. №8.

26.01.2012р. відповідач надіслав позивачеві лист № 26/12, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "Новий двір" у зв'язку з тяжким фінансово-економічним станом підприємства і неможливістю сплати лізингових платежів просить частково вилучити лізингове обладнання за договорами фінансового лізингу №22-10-503стз-пл/843 від 06.10.2010р. (доїльна установка УД-16, 46 од., доїльна установка з молокопроводом УДМ-200, 33 од., доїльна установка УД-10, 176 од.).

В матеріалах справи також наявні копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 593464 від 13.09.2011р., довідки з ЄДРПОУ № 340950 від 14.09.2011р., Статут НАК "Украагролізинг" тощо.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Проте, п.7.7. договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Беручи до уваги наведені вище положення закону та договору, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 998546,95 грн. сума основного боргу, 124718,27 грн. пені (за період з 01.07.2011р. по 02.08.2012р.), 531,07грн. інфляційних втрат (за період з січня 2012 року по червень 2012р.), 4586,53 грн. 3% річних (за період з 01.07.2011р. по 02.08.2012р.), тому позовні вимоги підлягають задоволенню в означеній частині. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Відповідно до п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, господарським судом враховуються матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно з п. 9.5 Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання (пункт 6 статті 83, стаття 121 ГПК), - конкретні терміни їх виконання.

При вирішенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду, судом приймаються до уваги пояснення відповідача щодо скрутного фінансового становища відповідача, зумовленого тим, що з 08.02.2012 року Росія офіційно заборонила імпорт з ТОВ "ГадячСир", тому відповідач змушений був припинити відгрузки молочної сировини, відповідачем для повноцінної подальшої діяльності підприємства, проводилися будівельні та ремонтні роботи, монтаж додаткового устаткування, на що було затрачено чималі кошти, також ТОВ "Новий Двір" понесло додаткові витрати, на закупівлю ветеринарних препаратів для лікування корів. Також відповідач підтвердив скрутне фінансове становище звітом про фінансові результати за І півріччя 2012 р. та баланс підприємства станом на 30.06.2012 р., зазначив, що стягнення в примусовому порядку заборгованості з накладенням арештів на рахунки ще більш ускладнить господарську діяльність підприємства та зможе призвести до стійкої неплатоспроможності, а як наслідок - подальшого банкрутства підприємства. При цьому також судом враховується згода представника позивача на відстрочку виконання рішення, що підтверджується листом від 27.09.2012 р. вих. №14/2226, в якому НАК "Украгролізинг" не заперечує, щодо надання судом відстрочення чи розстрочки виконання судового рішення відповідно до ст. 121 ГПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок Хмельницької області про відстрочку виконання рішення суду на три роки задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок, Хмельницька область про стягнення 998546,95 грн. суми основного боргу, 124718,27 грн. пені, 531,07 грн. інфляційних втрат, 4586,53 грн. 3% річних, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" (м. Городок, Городоцького району Хмельницької області, вул. Войкова, буд. 14/1а, ідентифікаційний код 33989883) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (м. Київ, Печерський район, вул. Мечникова, буд. 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 998546,95 грн. (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот сорок шість гривень 95 коп.) суми основного боргу, 124718,27 грн. (сто двадцять чотири тисячі сімсот вісімнадцять гривень 27 коп.) пені, 457,22 грн. (п'ятсот тридцять одна гривня 07 коп.) інфляційних втрат, 24493,90 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто три гривні 90 коп.) 3% річних, 22964,33 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні 33 коп.) відшкодування судового збору.

Відстрочити виконання рішення суду до 1 червня 2013 року.

Видати наказ.

Суддя І.В. Розізнана

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу (м. Київ, вул. Мечникова, 16-а), 3 - відповідачу (м. Городок, вул. Войкова, буд. 14/1а) рекомендованим з повідомленням.