Рішення № 27132848, 24.10.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2012 р.Справа № 5017/2562/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників:

від позивача: Скрябікова В.Г. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго";

до відповідача: Військової частини А 3438;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси;

про стягнення 17573,19 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Військової частини А 3438, згідно якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 17 573,19 грн., які складаються з 14 484,47 грн. -пені, 2848,51 -3% річних, 240,21 грн. - збитків від інфляції та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов договору №К-116 від 03.08.2009р., укладеного між ВАТ „Одесаобленерго" та Військовою частиною А3438, відповідач, за виставленими рахунками за спожиту активну та реактивну електричну енергію, розраховувався несвоєчасно з простроченням внесення платежів, у зв'язку з чим йому була нарахована пеня, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 17 573,19 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2562/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду на 26.09.2012р. Крім того, даною ухвалою, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

У судовому засіданні 26.09.2012р. приймаючи до уваги нез'явлення представників відповідача та третьої особи у судове засідання, від яких не надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також враховуючи невиконання повністю відповідачем та третьою особою вимог ухвали суду, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 24.10.2012р.

У судовому засіданні 24.10.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації.

Отже, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності за такою адресою відповідача або у разі неповернення поштового відправлення підприємством зв'язку, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті, з відміткою „досилання" (а.с. 111-113, 127-129), суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, хоч і повідомлявся про час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні матеріалах справи поштові повідомлення . (а.с. 114, 130)

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

03.08.2009р. між ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" (надалі - постачальник) та Військовою частиною А3438 (надалі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № К-116 (надалі -договір), згідно умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії -межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Згідно з п. 2.1 договору визначено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п.п. 2.2.2 договору постачальник електричної енергії зобов'язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Умовами п.п. 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору встановлено обов'язок споживача: дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 7.1 договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Згідно з умовами „Порядку розрахунків", що є додатком № 5 до договору № К-116 від 03.08.2009 року, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 (31) числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показниками засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за „Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показниками розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. При відсутності представника постачальника на обумовлену „Графіком зняття показів засобів обліку" дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює „Акт про обсяги спожитої електричної енергії" та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 9.4 договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір є діючим.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442, оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2012р. було укладена додаткова угода, до договору про постачання електричної енергії від 03.08.2009р. №К-116, відповідно до якої платником за вищезазначеним договором визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси. Пунктом 1 даної додаткової угоди, встановлено, що рахунки за спожиту споживачем електроенергію отримує сам споживач, оплата рахунків споживача здійснюється платником, який надає копії платіжних доручень споживачу.

Також, з п. 1 Додаткової угоди до договору вбачається, що відповідальність щодо здійснення своєчасної оплати за електричну енергію та інші платежі несе споживач -Військова частина А 3438.

На виконання умов договору, позивачем виставлялися відповідачу рахунки-фактури за кожен місяць щодо оплати вартості спожитої електроенергії з серпня 2011р. по березень 2012р. із зазначенням в них терміну до оплати, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за відповідний період, наявною відміткою особи відповідача щодо їх отримання та реєстром оплати військових частин за спожиту активну і реактивну електричну енергію.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за фактично спожитий обсяг електричної енергії у період з серпня 2011 р. по березень 2012р. включно, розраховувався невчасно та прострочував внесення платежів, що підтверджується наявними в матеріалах справи авізо, реєстрами оплати військових частин за спожиту активну і реактивну електричну енергію про погашення заборгованості, у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції.

Отже, на момент розгляду справи відповідачу, у зв'язку з несвоєчасною сплатою за спожиту активну та реактивну електроенергію, нараховано до сплати пеню у розмірі14484,47 грн., 3% річних у розмірі 2848,51 грн. та інфляційні у розмірі 240,50 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями п.п. 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за активну електроенергію у розмірі 14267,01 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 217,46 грн. за період прострочення - з 14.09.2011р. (період виникнення зобов'язання у відповідача починається з наступного дня після дати визначеної у рахунку-фактурі, відповідно до якої даний рахунок мав бути сплачений відповідачем) з урахуванням здійснених відповідачем проплат, окремо по кожному рахунку, а також інфляційних у розмірі 240,21грн. та 3% річних за активну електроенергію у розмірі 2805,95 грн. та за реактивну електроенергію у розмірі 42,56 грн. за період прострочення - з 14.09.2011р. по 30.04.2012р., по кожному окремому рахунку та з урахуванням здійснених проплат, суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ВАТ "ЕК "Одесаобленерго" та стягнення з відповідача пені у розмірі 14 484,47 грн., 3% річних -2848,51 грн. та збитків від інфляції у розмірі 240,21 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Військової частини А3438 (65069, Одеська обл., Комінтернівський район с. Красносілка, код ЄДРПОУ 07947228) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65023, м. Одеса, вул. М. Боровського, буд. 28 б, код ЄДРПОУ 00131713) 14484/чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири/грн. 47 коп. пені, 2848/дві тисячі вісімсот сорок вісім/грн. 51 коп. - 3% річних, 240/двісті сорок/грн. 21 коп. збитків від інфляції та 1609/одна тисяча шістсот дев'ять/грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.