Рішення № 27132842, 30.10.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р. Справа № 5027/663/2012

За позовом Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до відповідачів:

1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці,

2. Буковинського державного медичного університету

про визнання договору недійсним

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача-1 -Чернушка С. І., довіреність № 552 від 23.04.2009;

від відповідача-2 -Семків В. Б., довіреність від 01.10.2012 № 01-22/3-1494;

за участю прокурора Рапіти О. В.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці та Буковинського державного медичного університету про визнання недійсним договору про надання послуг № 41 від 23.03.2011.

Позов мотивується тим, що відповідно до укладеного між відповідачами договору про надання послуг № 41 від 23.03.2011 з урахуванням додаткової угоди № 4 від 20.04.2012 між сторонами було погоджено передачу майна під найм відповідачу, а саме: нежитлові приміщення площею 148,32 м2 в будівлі № 9 військового містечка № 1, поліклінічного відділення госпіталю військової частини А 1028 по вул. Фрунзе. Проте, передача вказаного майна була здійснена без дотримання відповідної процедури оформлення оренди приміщення, з порушенням вимог Законів України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»та «Про оренду державного та комунального майна», тому військовий прокурор в судовому порядку просить визнати недійсним договір про надання послуг № 41 від 23.03.2011.

Прокурор, виправивши помилку в позовній заяві (заява від 18.10.2012), просить суд визнати недійсним договір про надання послуг № 41 від 01.01.2011.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених у їхніх письмових відзивах на позовну заяву.

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представників відповідачів та прокурора, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

01.01.2011 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (відповідач-1) та Буковинським державним медичним університетом (відповідач-2 по справі) укладено договір № 41 про надання послуг (далі - Договір) з подальшими змінами, внесеними до нього додатковою угодою № 4 від 20.04.2012.

Пунктом 1.1 Договору сторони визначили, що перший відповідач надає другому відповідачу нежитлові приміщення загальною площею 148,32 м2 в будівлі № 9 військового містечка № 1, поліклінічного госпіталю в/ч А 1028, що знаходяться на балансі першого відповідача, розташовані за адресою: м. Чернівці,, вул. Фрунзе.

Згідно пункту 3.1 Договору плата за надані послуги встановлена без ПДВ за базовий місяць (січень 2011 року) у розмірі 5500,00 грн. В подальшому додатковою угодою від 20.04.2012 сторони встановили плату в розмірі 6900,95 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору плата у розмірі 100 % перераховується другим відповідачем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок першого відповідача в територіальному органі державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору встановлено, що другий відповідач зобов'язується використовувати передане майно відповідно до його призначення. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату за надані послуги.

01.01.2011 між відповідачами підписано акт приймання-передачі нежитлових приміщень буд. № 9, в/м № 1 за адресою: м. Чернівці, вул. Фрунзе, про передачу в користування другому відповідачу зазначених нежитлових приміщень.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 4 Договір діє до 31.10.2012.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Дослідженням документальних доказів у справі судом встановлено, що сторонами фактично укладений договір оренди нерухомого майна.

З огляду на вищевикладене, Договір слід вважати удаваним, а тому в силу вимог статті 235 Цивільного кодексу України, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.

При цьому, з урахуванням відзивів відповідачів на позов, судом встановлено, що відповідачами не заперечується факт укладення спірного Договору, використання майна, яке є об'єктом вищевказаного Договору, а також здійснення оплати за використання цього майна. Однак, покликання першого відповідача, викладені у його відзиві на позов стосовного того, що сторонами укладено договір надання послуг у відповідності до статей 901, 628, 906 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Отже, враховуючи приписи параграфу 1 глави 58 Цивільного кодексу України та аналіз умов укладеного Договору, судом встановлено, що у даному випадку має місце укладення строкового, платного договору про передачу в користування приміщень, які перебувають у державній власності.

А відтак, сторони укладаючи Договір повинні були дотримуватись вимог спеціального законодавства, що регулює процедуру погодження та порядок укладення такого Договору. При цьому, факт перебування у державній власності майна, яке є об'єктом Договору, а саме нежитлових приміщень буд. № 9, в/м № 1 за адресою: м. Чернівці, вул. Фрунзе, не заперечується сторонами та підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою першого відповідача від 12.10.2012 № 1909. Крім того, з'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що стороною спірного договору є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці, заснований на державній формі власності і підпорядкований ГоловКЕУ Міністерства оборони України.

Згідно пункту 3 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»та пунктів 5, 6, 7 Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2000 № 778, передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Оцінка вартості майна, що підлягає передачі в оренду, проводиться комісіями, до складу яких входять фахівці (уповноважені особи) Міністерства оборони України або іншого органу військового управління та Фонду державного майна України чи його регіонального відділення (представництва) за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Акт оцінки майна (незалежна оцінка майна), яке передається в оренду, погоджується з Фондом державного майна України чи його регіональним відділенням (представництвом) і затверджується Міністерством оборони України.

Згідно пункту «з»статті 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»Фонд державного майна України погоджує розмір плати за оренду (суборенду) державного майна (крім окремого індивідуально визначеного) за договорами оренди, укладеними підприємствами, військовими частинами Збройних Сил України та іншими військовими формуваннями.

Окрім того, умови та порядок проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна визначаються Порядком та умовами проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства оборони України № 1549/241 від 26.07.2000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за № 490/4711, а також Інструкцією про передачу в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна, введеної в дію наказом Міністра оборони України від 02.02.2010 № 46.

Дослідженням документальних доказів встановлено, що укладаючи спірний Договір, об'єктом якого є нерухоме майно, яке перебуває у державній власності, сторонами не дотримано вимоги чинного законодавства щодо порядку погодження та отримання дозволу на укладення такого договору з відповідними органами.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Пункт 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частиною третьою статті 207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі даного договору (плата відповідачем за користування майном), унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами реституції, позаяк використання майна -«річ»безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому даний договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє. (Таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 13.01.2004 № 7/85/4/68-81).

Викладені обставини свідчать про те, що договір № 41 про надання послуг від 01.01.2011, не відповідає вимогам законодавства (даний договір укладено без дотримання вказаних вище вимог законодавства щодо передачі в оренду державного майна).

Зважаючи на те, що укладений сторонами Договір є договором оренди, предметом якого є нерухоме майно, що перебуває у державній власності, чинним законодавством встановлені вимоги щодо необхідності дотримання порядку погодження та отримання дозволу на укладення такого договору з відповідними органами та, які не дотримано сторонами при укладенні спірного договору, суд вважає, що в силу вимог чинного законодавства такий Договір слід визнати недійсним, оскільки наведене підтверджується документальними доказами у справі.

Судовий збір, у розмірі 1 073,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір надання послуг № 41 від 01.01.2011, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, ідентифікаційний код 08179180) та Буковинським державним медичним університетом (м. Чернівці, площа Театральна, 2, ідентифікаційний код 02010971), який припиняється на майбутнє (з дня набрання рішенням суду законної сили).

3. Стягнути солідарно з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (м. Чернівці, вул. Українська, 43, ідентифікаційний код 08179180) та з Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці, площа Театральна, 2, ідентифікаційний код 02010971) в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1 073,00 грн.

Повне рішення складено 31.10.2012.

Суддя В. Байталюк