Рішення № 27132615, 24.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.12 Справа№ 5015/3076/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львівдо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Іскра», м. Львівпро: стягнення 146 751,79 грн., Суддя Долінська О.З. При секретарі Мариняк М.В.За участю представників:позивача: Негря Г.Ю. -дов. від 04.01.2011р. ,відповідача:Морочинський А.М. -дов. №13/06 від 10.01.12 р. Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»до Публічного акціонерного товариства «Іскра»про стягнення 146 751,79 грн. Ухвалою від 26.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.08.2012 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, що знаходяться в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №241/Г від 24.10.2002 р. укладеного між ЛМКП «Львівтеплоенерго»та ВАТ «Іскра», правонаступником прав і обов'язків згідно статуту якого, є Публічне акціонерне товариство «Іскра», не провів повної оплати позивачу за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 145 124,91 грн. На підставі ст.. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»відповідачу також нараховано 9 776,29 грн. - пені, 1 626,88 грн. -3% річних, 440,36 грн. -інфляційних втрат.

11.09.2012 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, якою повідомляє що в прохальній частині було допущено описку та просить стягнути з відповідача 134 724,91 грн. -основного боргу.

В судове засідання 24.09.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просить позов задоволити.

В судове засідання 24.09.2012 р. представник відповідача з'явився, суму основного боргу визнав, просить зменшити розмір пені з огляду на важкий матеріальний стан підприємства і відсутність замовлень на продукцію.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Між сторонами по справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №241/Г від 24.10.2002 р. (надалі -Договір). Відповідно до умов даного договору теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання -протягом року відповідно до графіка, затвердженого органами місцевої влади.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотними умовами укладеного між сторонами договору на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах "Права та обов'язки споживача", "Порядок розрахунків", "Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п. 3.2.2. цього Договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

Пунктом 6.3. вказаного Договору споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконав. Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.11.2011 р. по 01.06.2012 р. складає 134 924,91 грн.

Керуючись п. 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в розмірі 134 724,91 грн. не погасив, доказів оплпти суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Виходячи з норм ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України вказує на те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 6.3. Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 241/Г від 24.10.2002 року, укладеного між сторонами, споживач (відповідач у справі) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивач у справі) вартість, фактично спожитої теплової енергії.

Як встановлено судом, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та умов укладеного Договору, договірні зобов'язання не виконав і внаслідок чого, допустив заборгованість перед позивачем за період з 01.11.2011 р. по 01.06.2012 р. складає 134 724,91 грн.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази повного погашення боргу, повноважний представник проти основної суми боргу не заперечив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача за період з з 01.11.2011 р. по 01.06.2012 р. основної заборгованості є обґрунтованими.

Згідно до Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»і відповідно до п. 7.2.3 зазначеного вище Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В судовому засіданні відповідач просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені. На обґрунтування цього, відповідач зазначає, що Публічне акціонерного товариства «Іскра» перебуває у важкому фінансовому становищі, яке зумовлене сезонним (осінньо-зимовим) характером попиту на вироблену товариством продукцію (освітлення) і відсутністю замовлень. Господарський суд задовольняє клопотання відповідача та зменшує частково розмір нарахованої пені на суму 3 000,00 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 9 776,29 грн. пені підлягають до задоволення частково в сумі до стягнення 6 776,29 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 626,88 грн. -3% річних, 440,36 грн. -інфляційних втрат є підставними та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 173, 179, 193 ГК України, ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Іскра»(адреса: вул. Вулецька, 14, м. Львів, 79066; ідентифікаційний код 00214244) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вул. Д. Апостола, 1, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 05506460) 134 724,91 грн. основної заборгованості, 6 776,29 грн. -пені, 1 626,88 грн. -3% річних, 440,36 грн. інфляційних втрат, 1 609,50 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.