Рішення № 27132604, 11.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.12 Справа№ 5015/2410/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ,до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львівпро: звернення стягнення на предмет застави, Головуючий суддя Долінська О.З. суддя Козак І.Б. суддя Станько Л.Л. При секретарі Мариняк М.За участю представників:позивача:Гармадій Н.Я. -дов. від 09.03.2011 р.відповідача:ОСОБА_3 -дов. від 26.07.2012 р. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не подавалось. В судовому засіданні від представника позивача надійшло клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу.

До господарського суду Львіської області подано позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 в якій просять:

- в рахунок часткового погашення заборгованості в розмірі 176 233,83 грн., з яких за Договором про надання траншу №3.20563/ЛГ-1434/10.04 від 11.02.2008 р. 116458,67 грн. заборгованості по капіталу, 4 121,37 грн. заборгованість по відсотках, за Договором про надання траншу №3.22276/ЛГ-1434/10.04 від17.07.2008 р. 54 322,90 грн. борг по капіталу, 1 330,89 грн. борг по відсотках, звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави товарів в обороті №ЛГ-1434/10.04-Т від 28.10.2004 р., а саме: товари в обороті: товари оптики, медтехніка, слухові апарати оціночною вартістю 159 625,45 грн., що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, шляхом реалізації на прилюдних (публічних) торгах;

- початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на прилюдних торгах визначити на підставі висновку про експертно-грошову оцінку підготовленого об'єктом оціночної діяльності призначеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави;

- на період реалізації предмету застави з метою його збереження та забезпечення можливості реалізації, передати в управління АТ «ПроКредит Банк»(в.т.ч. на зберігання) предмет застави -товари оптики, медтехніка, слухові апарати загальною вартістю 159 625,45 грн.

Ухвалою від 14.06.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.06.2012 р. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав викладених в ухвалах суду, що містять в матеріалах справи.

Ухвалою від 07.08.2012 р. за клопотання представника відповідача строк розгляду справи було продовжено.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник позивача не з'явився, але через канцелярію суду в черговий раз подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із проведенням переговорів між сторонами про добровільне врегулювання спору.

В судове засідання 29.08.2012 р. представник відповідача з'явився, подав клопотання про приєднання матеріалів судової практики Вищого господарського суду України. Крім того, через канцелярію суду 29.08.2012 р. подав письмове клопотання про призначення колегіального розгляду даної справи. Враховуючи складність справи, яка потребує детального розгляду та об'єктивної оцінки зібраних у справі доказів щодо обґрунтованості позовних вимог, суд визнав за доцільне задоволити заявлене клопотання представника відповідача.

Ухвалою від 29.08.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: Головуючий суддя Долінська О.З., Козак І.Б., Станько Л.Л. Розгляд справи призначено на 11.09.2012 р.

В судове засідання 11.09.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.

В судове засідання 11.09.2012 р. представник відповідача з'явився, проти

позову заперечив в повному обсязі, просить в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві з огляду на приєднану практику Вищого господарського суду і діюче законодавство.

Судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" є правонаступником прав та зобов'язань закритого акціонерне товариство "ПроКредит Банк", що підтверджується п. 1.1. статуту публічного акціонерного товариство "ПроКредит Банк", нова редакція якого була зареєстрована у 2010 р.

28.10.2004р. між ЗАТ "ПроКредит Банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Рамкову Угоду №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якої позивач зобов'язався відкрити відповідачу кредитну лінію терміном на 60 місяців із лімітом кредитування 150000 дол. США. 15.12.2005р. між АТ "ПроКредит Банк" та відповідачем було укладено Угоду про внесення змін та доповнень до Рамкової Угоди №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якої було встановлено термін кредитної лінії 180 місяців та збільшено ліміт кредитування до 300 тис. дол. США. 11.02.2008р. між АТ "ПроКредит Банк" та відповідачем було укладено Договір №2 про внесення змін до Рамкової Угоди №ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого було встановлено ліміт відсотків за користування кредитними коштами -40% річних, (надалі -Рамкова угода).

Видача кредитів на підставі Рамкової угоди та визначення їх умов здійснювалась шляхом укладення договорів про надання траншу (надалі - Кредитні договори), які є невід`ємною частиною Рамкової угоди та не мають самостійного значення.

27.11.2006р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №3.15084/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 100000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 13,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 1571_22 від 28.11.2006р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу №3.15084/ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 14% річних (надалі Кредитний договір 1).

22.08.2007р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.18377/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 119600 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_9 від 29.08.2007р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу №3.18377/ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 13% річних (надалі - Кредитний договір 2).

25.09.2007р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.18728/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 20000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3022_23 від 26.09.2007р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу, відповідно до якого Договір про надання траншу 3.18728//ЛГ-1434/10.04 було викладено в новій редакції та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 13% річних (надалі - Кредитний договір 3).

11.02.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.20563/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 15400 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.20563/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 13% річних (надалі - Кредитний договір 4).

20.03.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.21065/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 57433 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 12,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3432_71 від 20.03.2008р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.21065/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 13% річних (надалі - Кредитний договір 5).

17.07.2008р. відповідно до положень Рамкової Угоди, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання траншу №.3.22276/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого Позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 7000 дол. США строком користування 120 місяців зі сплатою 13,5% річних. Факт видачі кредитних коштів підтверджується меморіальним ордером № 3432_24 від 18.07.2008р. 10.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1 про внесення змін до Договору про надання траншу №3.22276/ЛГ-1434/10.04, відповідно до якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитом до 14% річних (надалі - Кредитний договір 6).

Статтею 1049 Цивільного кодексу передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (ст. 193 ГК України).

Відповідно до умов Рамкової угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів відповідач як позичальник зобов`язувався здійснювати своєчасне погашення усіх, виданих на підставі Рамкової угоди та Кредитних договорів кредитів, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку.

Відповідно до вимог ч.2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Всупереч умовам Рамкової угоди, Кредитних договорів та вказаним вище вимогам законодавства, Відповідач не забезпечив своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем з тривалою затримкою у погашенні.

Пунктом 8.2. Рамкової угоди передбачено, що у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або прострочення сплати штрафних санкцій протягом більш ніж 3 (три) банківські дні, Кредитор набуває право вимагати дострокового погашення Кредиту та інших нарахувань за ним. Відповідно до пункту 8.4. Рамкової угоди, Позичальник зобов'язаний достроково погасити Кредит на суму, що вказана у вимозі протягом п'яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо Кредитор вручив вимогу) Позичальнику чи Поручителям вимоги, якщо інший строк не вказаний у такій вимозі.

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належно виконав свої зобов'язання перед позичальником з приводу відкриття кредитної лінії, однак, позичальник порушив зобов'язання по поверненню коштів. Відповідачем було порушено умови Рамкової угоди та кредитних договорів, не забезпечено належне погашення кредитів згідно з відповідними графіками. За захистом свого порушеного права позивач звернувся до Господарського суду Львівської області. Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2011 р., та Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 06.04.2012 р. у справі №5015/6124/11, на користь позивача з відповідача стягнуто заборгованість за Договором №3.15084/ЛГ-1434/10.04 від 27.11.2006р. - 724519,89 грн. - боргу, з них: 694082,97 грн. - борг по капіталу, 23407,19 грн. - борг по процентах, - за Договором №3.18377/ЛГ-1434/10.04 від 22.11.2007р. - 915665,81 грн. - боргу з них: 871274,51 грн. - борг по капіталу, 34596,74 грн. - борг по процентах, - за Договором №3.18728/ЛГ-1434/10.04 від 25.09.2007р. - 152635,43 грн. - боргу з них: 146883,50 грн. - борг по капіталу, 3341,66 грн. - борг по процентах,- за Договором №3.20563/ЛГ-1434/10.04 від 11.02.2008р. - 122373,86грн.- боргу з них: 116458,67 грн. - борг по капіталу, 4121,37грн.- борг по процентах, за Договором №3.21065/ЛГ-1434/10.04 від 20.03.2008р. - 455739,06 грн. - боргу з них: 436001,19грн.- борг по капіталу, 14501,11грн.- борг по процентах,- за Договором №3.22276/ЛГ-1434/10.04 від 17.07.2008р. - 57786,19 грн. - боргу з них: 54322,90грн.- борг по капіталу, 1330,89 грн. - борг по процентах. Рішення вступило в законну силу.

Матеріалами справи підтверджується, що на примусове виконання

зазначеного рішення господарського суду була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП№32762771 від 28.05.2012 р. державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ. Згідно листа стягувача який надійшов у відділ ВДВС 28.05.2012 р. про повернення виконавчого документу без виконання. Позивачем подано суду також копію скарги про оскарження даної постанови до суду.

Таким чином, зобов'язання згідно Рамкової угоди та Кредитних договорів, що забезпечені Предметом застави є порушеними, адже належним чином не виконані, що не потребує додаткового доказування.

В забезпечення виконання зобов'язань, що виникають з Рамкової угоди та Кредитних договорів між позивачем та відповідачем 28.10.2004 р. укладено Договір застави товарів в обороті №ЛГ-1434/10.04-Т з наступними змінами та доповненнями внесеними Додатковою угодою від 27.11.2006 р.(надалі - Договір застави). Відповідно до п.2.1. Договору застави, та Додатку №1 до Договору застави предметом застави є товари в обороті -товари оптики, медтехніка, слухові апарати в асортименті оціночною вартістю 159 625,45 грн. (надалі -предмет застави).

Відповідно до п. 4.1. Договору застави, право застави на предмет застави виникає з моменту укладення Договору.

Згідно п.1.2. Договору застави товарів в обороти 3ЛГ -1434/10.04-Т від 28.10.2004 р. оціночна вартість майна складає 159 198,00 грн. з чим сторони Договору погодились (п.3.2. вказаного договору).

Керуючись п.8.1. даного Договору, Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, якщо термін прострочення заставодавцем чергового платежу по погашенню кредиту та сплаті відсотків за його користування згідно до графіку повернення кредиту і сплати відсотків до кредитного договору, перевищує 3 банківські дні і т. ін., а також виходячи з п.8.2. та 8.3. умов вказаного договору сторонами договору визначено хід і порядок реалізації заставленого майна.

Відповідно до ст. 11, 21, 22 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяження предмета застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 01.09.2010 р., реєстраційний номер 10200468, контрольна сума Б9Д0320143.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 572 ЦК України, передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно п.2 ст. 589 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення

стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 8.2.2. Договору застави1 визначено, що звернення стягнення може проводитись на підставі виконавчого документу суду. Користуючись своїми правами Позивач обрав спосіб звернення стягнення на предмет г застави - шляхом реалізації згідно з рішенням суду.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про заставу»- звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Ст. 24 ЗУ «Про - забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»також передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

27.04.2012 р. Позивач надіслав Відповідачу вимогу № 3887/12 про надання завірених копій технічної документації, правовстановлюючих документів а також належно завірених бухгалтерських документів на предмети застави, та вимогу письмово повідомити про наявну кількість та склад предметів застави, місце та умови їх фактичного зберігання. На момент подання цього позову вимоги Позивача виконані не були, будь-якої відповіді на Вимогу до Позивача не надходило.

На виконання вимог ст. 24 вищезазначеного закону, АТ «ПроКредит Банк»- обтяжувачем предмету застави, до початку процедури звернення стягнення було зареєстровано в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, що підтверджується витягом № 35919614, що додається.

Договір застави недійсним не визнавався, сторонами не оскаржувався і є обов'язковим для них.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до частини 1 ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. З урахуванням наведеного, у позивача виникло право на задоволення, зокрема, за рахунок звернення стягнення на заставлене майно своїх вимог.

Таким чином позовні вимоги в частині звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави товарів в обороті № ЛГ-1434/10.04-Т від 28.10.2004 р., а саме: товари в обороті: товари оптики, медтехніка, слухові апарати оціночною вартістю 159 625,45 грн., що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, шляхом реалізації на прилюдних (публічних) торгах підлягають до задоволення.

Позивач просить суд початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації на прилюдних торгах визначити на підставі висновку про експертно-грошову оцінку підготовленого суб'єктом оціночної діяльності призначеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави.

Із змісту вказаної частини предмета позову вбачається, що позивач просить суд вказати в рішенні при зверненні стягнення на предмет забезпечувального обтяження не його початкову ціну, а спосіб визначення цієї ціни, - на підставі висновку про експертно-грошову оцінку, підготовленого суб'єктом оціночної діяльності призначеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави.

На момент звернення Позивача до суду неможливо встановити конкретний перелік майна, та його вартість початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на прилюдних торгах. На час розгляду справи також не можливо визначити на підставі висновку про експертно-грошову оцінку підготовленого суб'єктом оціночної діяльності призначеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави.

Водночас у підставах цієї вимоги позивач не вказує норму матеріального права, на якій ця вимога ґрунтується, а отже надає суду право відступити від вимог імперативної норми матеріального права,- ст..25 ч.2 п.6 від 18.11.2003 р. № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», та винести рішення, в якому вказати, що початкову ціну предмету застави для його подальшої реалізації на прилюдних торгах буде визначатись на підставі висновку про експертно-грошову оцінку підготовленого суб'єктом оціночної діяльності призначеного постановою державного виконавця в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави.

А тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині вимог про визначення початкової ціни предмета застави в межах виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави та передачі його в управління позивачу предмету застави на період його реалізації. З огляду на викладене, в решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого права, але лише у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задовити частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 , Господарського процесуального кодексу України ст. 174, 193 ГК України, ст. 509, 530, 655, 692 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави

товарів в обороті № ЛГ-1434/10.04-Т від 28.10.2004 р., а саме: товари в обороті: товари оптики, медтехніка, слухові апарати оціночною вартістю 159 625,45 грн., що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, шляхом реалізації на прилюдних (публічних) торгах.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр..Перемоги, 107 а, код ЄДРПОУ 21677333) 1073,00 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.09.2012 р.

Головуючий суддя Долінська О.З.

суддя Козак І.Б.

суддя Станько Л.Л.