Рішення № 27129714, 24.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/11859-2012 24.10.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рітейл-страхування"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про стягнення 13 672,38 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Бортник Л.В. -предст. за довір.;

від відповідача: не з»явились.

У судовому засіданні 24.10.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Рітейл-страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 13 672,38 грн. страхового відшкодування та витрат на проведення експертизи, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.08.2012 порушено провадження у справі №5011-35/11859-2012, розгляд справи призначений на 10.10.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2012, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 24.10.2012.

В судовому засіданні 24.10.2012, з виходом до нарадчої кімнати, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рітейл-страхування" (далі - позивач) та Янушевською Оленою Анатоліївною (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 0053.01.11 (далі -Договір), за яким був застрахований транспортний засіб "TOYOTA CAMRI", державний номер АА4150СТ.

20.03.2012 на вул. Гетьмана, 40/16 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "TOYOTA CAMRI", державний номер АА4150СТ, під керуванням Янушевського Олексія Миколайовича, що належить Янушевській Олені Анатоліївні та автомобіля "MITSUBISHI", державний номер АА9936ІТ, під керуванням Матусевич Валентини Георгіївни, внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Матусевич В.Г. п. 16.11. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Солом»янського районного суду м. Києва №3-3023/12 у справі №2609/9285/12 від 06.04.2012 Матусевич Валентину Георгіївну визнано винною у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту №2809/312 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, проведеного ТОВ «Юніверсал Асістанс-Україна»28.03.2012, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 19 323,42 грн.

04.04.2012 позивачем на підставі Страхового акту №417-1 від 04.04.2012 та на підставі заяви Янушевської О.А. здійснено страхове відшкодування в розмірі 13 182,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №882 від 04.04.2012.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Матусевич Валентини Георгіївни на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК "Оранта", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА 3151547 (ІІІ тип договору) з терміном дії до 04.04.2012.

У зв'язку із зазначеним позивач направив відповідачу заяву про регресні вимоги за вих. №237/12 від 17.05.2012 про відшкодування в порядку регресу 13 182,34 грн. страхового відшкодування та 490,04 грн. - вартості оплаченого експертного висновку.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 13 672,38 грн.

Відповідач вимогу залишив без відповіді та виконання, відзив на позов не подав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до Матусевич Валентини Георгіївни, яка зобов'язана у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останньої застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "MITSUBISHI", державний номер АА9936ІТ, застрахована ВАТ НАСК «Оранта», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/3151547 (ІІІ тип договору) з терміном дії до 04.04.2012, ліміт відповідальності -50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 13 182,34 грн.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у Листі від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду.

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи у розмірі 490,04 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 13 182,34 грн.

З огляду часткове на задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Рітейл-страхування" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 6, ідентифікаційний код 30930046) 13 182,34 грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят дві гривні 34 коп.) -матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 551,72 грн. (одну тисячу п'ятсот п»ятдесят одну гривню 72 коп.) -судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 29.10.2012

Суддя М.Є. Літвінова