Рішення № 27129642, 24.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/12466-2012 24.10.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» до Публічного акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ» простягнення грошових коштів в порядку регресу та стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»(надалі також -«Позивач», «ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ»(надалі також -«Відповідач», «ПАТ «ХДІ СТРАХУВАННЯ») про стягнення грошових коштів в порядку регресу та стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних у розмірі 25 129 гривень 42 копійки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» на підставі Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0274434.008 від 19 листопада 2010 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Форд Фієста», державний реєстраційний номер АА 5875 ІН, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «ФАВ», державний реєстраційний номер ВН 8960 АО, яким скоєно ДТП, застрахована в Публічному акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4139815, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/12466-2012, розгляд справи призначено на 26 вересня 2012 року.

В судове засіданні 26 вересня 2012 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 17 вересня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року відкладено розгляд справи на 10 жовтня 2012 року.

В судове засіданні 10 жовтня 2012 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 04 та 05 жовтня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 жовтня 2012 року відкладено розгляд справи на 24 жовтня 2012 року.

В судове засіданні 24 жовтня 2012 року представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином, що підтверджується Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень від 16 жовтня 2012 року.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце судового розгляду справи та те, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»та Рудовим Володимиром Івановичем укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0274434.008, предметом якого є страхування транспортного засобу «Форд Фієста», державний реєстраційний номер АА 5875 ІН.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 грудня 2010 року по ВКД «Зупинка Теремківська» в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Форд Фієста», державний реєстраційний номер АА 5875 ІН та транспортного засобу «ФАВ», державний реєстраційний номер ВН 8960 АО, під керуванням Нагорного Ігоря Леонідовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Форд Фієста», державний реєстраційний номер АА 5875 ІН.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2010 року у справі № 3-14316/10 Нагорного Ігоря Леонідовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Висновку № 512 від 20 грудня 2012 року експертного дослідження, складеного ЗАТ Український центр після аварійного захисту «ЕКСПЕРТ-СЕВІС», Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 28 471 гривень 13 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 2077 від 16 глютого 2011 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ФАВ», державний реєстраційний номер ВН 8960 АО на момент настання страхової події була застрахована в Публічному акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4139815.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням індексу інфляції в розмірі 24 587 гривень 96 та три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 541 гривня 46 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0274434.008 було відшкодовано на користь страхувальника 28 471 гривень 13 копійок.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ФАВ», державний реєстраційний номер ВН 8960 АО встановлена у судовому порядку Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2010 року у справі № 3-14316/10.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься витяг з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, наданий на запит Суду у справі № 5011-74/12466-2012, в якому зазначено, що Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4139815 встановлено ліміт по майну в розмірі 25 500 гривень, франшиза складає 510 гривень.

Враховуючи визначені Полісом № ВЕ/4139815 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 24 490 гривень 00 копійок ( 25 500 гривень ліміт по майну відповідно до Полісу ВЕ/4139815 -510 гривень 00 копійок франшизи).

Окремо, Суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов'язань.

Однією з позовних вимог є вимога про стягнення 541 гривні 46 копійок 3% річних та 97 гривень 96 копійок інфляційних нарахувань, нарахованих Позивачем (страховиком) на суму страхового відшкодування, від виплати якого ухиляється інший страховик (Відповідач) в порядку регресу.

Однак, слід зазначити, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(спеціальними законами), які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено сплату 3% річних та визначення індексу інфляції у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення вищезазначених нарахувань.

За таких обставин, для позадоговірних (регресних) зобов'язань у сфері страхування чинне цивільне законодавство не передбачає сплату 3% річних та інфляційних нарахувань, а договірні відносини між сторонами з цього приводу відсутні.

З огляду на вказані обставини, вимоги Позивача про стягнення з відповідача 541 гривні 46 копійок 3% річних та 97 гривень 96 копійок інфляційних нарахувань, нарахованих на суму страхового відшкодування, не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ» (03150, м. Київ, вулиця Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»(01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 24 490 (двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ СТРАХУВАННЯ» (03150, м. Київ, вулиця Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ»(01025, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 30968986) 1 568 (одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім) гривень 54 копійки судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 25 жовтня 2012 року.

Суддя О.В. Чинчин