Рішення № 27129584, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/12451-2012 10.10.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» простягнення суми шкоди в порядку зворотної вимоги Представники:

від позивача: Великогороний А.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії (надалі також - «Позивач», «ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (надалі також -«Відповідач», «ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія») про стягнення суми шкоди в порядку зворотної вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»на підставі Полісу добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0295276 від 17 вересня 2009 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВЕ 4484 АІ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер О 0339 ОД, яким скоєно ДТП, застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8630994, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/12451-2012, розгляд справи призначено на 26 вересня 2012 року.

В судовому засіданні 26 вересня 2012 року представник Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»надав суду усні пояснення по суті спору. Представник ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2012 року відкладено розгляд справи на 10 жовтня 2012 року.

В судовому засіданні 10 жовтня 2012 року представник ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»в судове засідання не з'явився, на адресу суду повернуто Лист з Ухвалою про порушення провадження у справі, який було надіслано на юридичну адресу Відповідача.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних-осіб підприємців, в якому зазначено, що місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»є: 03150, м. Київ, вулиця Димитрова, будинок 5-Б.

Судом Ухвали по справі № 5011-74/12451-2012 відправлялись за цією ж адресою.

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10 жовтня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2009 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та Сандуляк Іваном Івановичем укладено Поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0295276, предметом якого є страхування транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВЕ 4484 АІ.

26 лютого 2010 року на 2-му кілометрі м. Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВЕ 4484 АІ, який належить Сандуляк Івану Івановичу та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер О 0339 ОД, під керуванням Скорика Миколи Івановича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВЕ 4484 АІ.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 квітня 2010 року у справі № 3-785/10 Скорика Миколи Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до Звіту № 053/03-10 від 31 березня 2010 року, складеного спеціалістом автотоварознавцем Смаровозом Ю.О., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер ВЕ 4484 АІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 306 гривень 97 копійок.

На підставі Страхового акту № 102982 від 14 червня 2010 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 4 246 гривень 97 копійок, що підтверджується Видатковим касовим ордером від 17 червня 2010 року.

Цивільно-правова відповідальність Скорика Миколи Івановича на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8630994.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 4 246 гривень 97 копійок та 450 гривень 00 копійок сплачених за авто товарознавче дослідження.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19 G-0295276 було відшкодовано на користь страхувальника 4 246 гривень 97 копійок.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер О 0339 ОД встановлена у судовому порядку Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 квітня 2010 року у справі № 3-785/10.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з Витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, наданого МТСБУ на запит Суду по справі № 5011-74/12451-2012, франшиза за Полісом № ВС/8630994 складає 510 гривень 00 копійок.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 510 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № ВС/8630994.

Враховуючи визначені Полісом № ВС/8630994 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 3 736 гривень 97 копійок (4 246 гривень 97 копійок -510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № ВС/8630994).

Що стосується позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»про стягнення 450 гривень 00 копійок сплачених за автотоварознавче дослідження, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»послуг за проведення авто товарознавчого дослідження. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 450 гривень 00 копійок є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова 5-б, ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії (54030, м. Миколаїв, вулиця Наваринська, 13 А, п/р 26509716629714 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20868166) 3 736 (три тисячі сімсот тридцять шість) гривень 97 копійок

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова 5-б, ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»в особі Миколаївської філії (54030, м. Миколаїв, вулиця Наваринська, 13 А, п/р 26509716629714 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 20868166) 1 280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень 53 копійки судового збору

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 10 жовтня 2012 року.

Суддя О.В. Чинчин