Рішення № 27129583, 26.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/12474-2012 26.09.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги Представники:

від позивача: Абрамова А.В. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(надалі також «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(надалі також -«Відповідач», «ТДВ «СК «Альфа-Гарант») стягнення відшкодування в порядку зворотної вимоги в розмірі 15 788 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»на підставі Договору страхування засобів наземного транспорту, оформленого Полісом, № 25059789 від 02 листопада 2009 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Hyundai Matrix», державний реєстраційний номер АА 3910 ІА, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АА 8175 НК, яким скоєно ДТП, застрахована в ТДВ «СК «Альфа-Гарант»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5620209, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/12474-2012, розгляд справи призначено на 26 вересня 2012 року.

26 вересня 2012 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника ТДВ «СК «Альфа-Гарант», на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Відзив на позовну заяву. В Відзиві зазначено, що Позивач визнає обґрунтованою суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги у розмірі 15 311 гривень 68 копійок та жодним чином не визнає зазначений позов, адже права Позивача не було порушено.

В судовому засіданні 26 вересня 2012 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Також надав суду письмове підтвердження того, що в провадженні Господарського суду м. Києва або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору, Довідку про банківські реквізити.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 19 вересня 2012 року.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26 вересня 2012 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2009 року між Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»та Лобко Яном Анатолійовичем укладено Договір страхування засобів наземного транспорту, оформленого Полісом, № 25059789, яким застраховано транспортний засіб автомобіля «Hyundai Matrix», державний реєстраційний номер АА 3910 ІА.

21 січня 2012 року на проспекті Перемоги, 94 в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai Matrix», державний реєстраційний номер АА 3910 ІА, який належить Лобко Тетяні Юріївні, під керуванням Цвєткова Олександра Володимировича та транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АА 8175 НК, під керуванням Ковальця Ігоря Миколайовича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Hyundai Matrix», державний реєстраційний номер АА 3910 ІА.

Згідно з Довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду № 8557074, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Ковальцем Ігорем Миколайовичем пункту 13.1 Привал дорожнього руху України.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2012 року у справі № 3-2263/10 Ковальця Ігоря Миколайовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 43С/01 від 01 лютого 2012 року, складеного оцінювачем СПД Вілько О.Г., матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Hyundai Matrix», державний реєстраційний номер АА 3910 ІА внаслідок його пошкодження при ДТП складає 16 321 гривня 68 копійок.

На підставі Страхового Акту № 49417 від 01 лютого 2010 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 14 651 гривня 73 копійки, що підтверджується платіжним дорученням № 1177 від 18 лютого 2010 року. Також, на підставі Страхового Акту № 50250 від 10 березня 2010 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 1 646 гривень 27 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 2342 від 01 квітня 2010 року

Цивільно-правова відповідальність Ковальця Ігоря Миколайовича на момент настання страхової події була застрахована ТДВ «СК «Альфа-Гарант»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5620209, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 15 788 гривень 00 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань по Договору страхування засобів наземного транспорту, оформленого Полісом, № 25059789 було відшкодовано на користь страхувальника 16 298 гривень 00 копійок.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер АА 8175 НК встановлена у судовому порядку Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 лютого 2012 року у справі № 3-2263/10.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з витягу з ЦБ МТСБУ, наданого МТСБУ на запит Суду у справі 5011-74/12474-2012, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5620209 передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що у Позивача виникло право відшкодування в порядку зворотної вимоги 14 141 гривні 73 копійок (14 651 гривня 73 копійки відшкодування на користь страхувальника розраховане за страховим Актом № 49417 від 01 лютого 2010 року -510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5620209).

Щодо стягнення 1 646 гривень 27 копійок за Страховим Актом № 50250 від 10 березня 2012 року, Суд зазначає наступне.

Яка вбачається з Відзиву на позовну заяву наданого Відповідачем, до заяви про відшкодування зворотної вимоги за вих.. № 9/12-07-11 від 12 липня 2011 року, яка була подана ТДВ СК «Альфа-Гарант»було подано лише стразовий акт № № 49417 від 01 лютого 2010 року з визначеним ним розміром страхового відшкодування у сумі 14 651 гривня 73 копійки, іншого страхового акту на суму 1 646 гривень 27 копійок на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант»надано не було, що суперечить статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд зазначає, що в додатках до Заяви про відшкодування в порядку зворотної вимоги вих. № № 9/12-07-11 від 12 липня 2011 року, копія якої міститься в матеріалах справи, не значиться Страховий Акт № 50250 від 10 березня 2012 року. Крім того, Позивачем не надано доказів на підтвердження відправлення на адресу ТДВ СК «Альфа-Гарант»вищевказаного страхового акту.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТДВ СК «Альфа-Гарант»1 646 гривень 27 копійок за Страховим Актом № 50250 від 10 березня 2012 року є необґрунтованими та безпідставними.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382595) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вулиця Воровського, 33, р/р 26508001304395 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602) 14 141 (чотирнадцять тисяч сто сорок одну) гривню 73 копійки.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант»(01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382595) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вулиця Воровського, 33, р/р 26508001304395 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, , код ЄДРПОУ 16285602) 1 441 (одну тисячу чотириста сорок одну) гривню 67 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Чинчин

Дата складання та підписання повного тексту рішення 28 вересня 2012 року