Постанова № 27129160, 31.10.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2012 р. Справа № 5015/2216/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постанову та на рішення Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року господарського суду Львівської області від 27.06.2012 року у справі господарського судуЛьвівської області за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Бориславтеплоенерго"простягнення 446 924,65 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Мельник В.В.- відповідача:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом до КП "Бориславтеплоенерго" про стягнення 446 924,65 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №14/2409/11 від 30.09.2011 року.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.06.2012 року позов задоволено частково, стягнуто з КП "Бориславтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 381 548,00 грн. заборгованості за природний газ, 14579,30 грн. пені, 26708,36 грн. штрафу, 3815,48 грн. інфляційних втрат, 5694,22 грн. 3% річних та судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції застосував права, надані ст.83 ГПК України та зменшив розмір пені, яка належить до стягнення на 50%.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін.

Не погоджуючись частково з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року та рішення господарського суду Львівської області від 27.06.2012 року в частині зменшення пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2011 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Бориславтеплоенерго" (покупець) укладено договір №14/2409/11 на купівлю-продаж природного газу.

За умовами договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а останній -приймати у власність та оплачувати газ на умовах договору.

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов оплати за фактично спожиті обсяги газу, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Взяті на себе зобов'язання позивач виконав повністю, що підтверджується актами передачі-приймання природного. В той же час, відповідач, в порушення умов договору, свої обов'язки виконав не в повному обсязі, чим заборгував станом на день подання позову 381548,00 грн.

Судами встановлено, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу, позивачем нараховані інфляційні втрати, 3% річних, штраф, які суд разом із основною заборгованістю стягнув, що в касаційному порядку не оскаржується.

Поряд з цим, у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати газу, позивач також нарахував 29 158,59 грн. пені, розмір якої судом першої інстанції було зменшено.

Судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для зменшення пені з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача проте, сплата штрафних санкцій в даному випадку зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а і інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії населенню та організаціям, банкрутство, у зв'язку із збитковістю діяльності. Крім того, в обґрунтування скрутного фінансового стану відповідачем надані декларації з податку на прибуток, копії балансу, звіти про фінансові результати; розрахунок обсягу заборгованості в різниці в тарифах, довідки про заборгованість населення та бюджетних установ за теплопостачання, які були досліджені судами, відповідно з чим, за переконанням колегії суддів, судами зроблений вірний висновок винятковість вказаних обставин та про наявність підставдл зменшення розміру пені на 50%, до 14579,22 грн.

Приймаючи до уваги, що судами обох інстанцій встановлені обставини, за наявності яких, суд скористався своїм правом щодо зменшення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновком суду, що пеня має бути стягнута у зазначеному розмірі.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, оскаржувані рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а, відповідно, не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року та рішення господарського суду Львівської області від 27.06.2012 року у справі №5015/2216/12 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

В.І. Студенець