Рішення № 27128627, 23.10.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0216/280/2012 Провадження № 22-ц/0290/3055/2012Головуючий в суді першої інстанції:Тучинська Н.В.Категорія: 27 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення в рахунок погашення боргу за договором кредиту № VIUWGR0000000221 від 04 вересня 2008 року в розмірі 140873,4 грн., на предмет іпотеки - будинок загальною площею 48, 90 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; про виселення відповідача та інших осіб , які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС.

У вересні 2012 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № VIUWGR0000000221 від 04 вересня 2008 року в розмірі 140873,4 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Мурованокуриловецйького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості по кредиту в розмірі 140873, 4 грн., а також судові витрати в сумі 1408, 73 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на майно, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог, заявлених в суді першої інстанції дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

Як встановлено по справі, 04 вересня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № VIUWGR0000000221, згідно якого позичальнику надано кредитні кошти в розмірі 61800 грн., з яких 60000 грн. відповідач отримав шляхом видачі готівки через касу, що передбачено п. 8.1 договору та стверджується ордером-розпорядженням № VIUWGR0000000221 від 08 вересня 2008 року та заявою на видачу готівки (а.с. 14 на звор.) і не заперечується самим відповідачем, та 1800 грн. на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 2, 33% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3, 00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 6,00% річних від зарезервованих ресурсів строком погашення до 04 вересня 2017 року.

Щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1860, 90 грн. згідно графіку погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Забезпеченням виконання зобов'язання за кредитним договором була іпотека будинку загальною площею 48, 9 кв., що знаходиться по АДРЕСА_1.

Згідно договору, кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту насамперед направляються для відшкодування витрат/ збитків банку згідно п.п. 2.2.9, 2.3.8, договору, далі пені згідно розділу 3 цього договору, далі- простроченої комісії по кредиту, далі простроченої винагороди, далі- прострочені відсотки, далі -простроченої заборгованості за кредитом, далі - комісії, далі - винагороди, далі відсотків, далі - кредиту.

Банком зобов'язання за кредитним договором виконані в повному обсязі, що підтверджується ордером розпорядженням № VIUWGR0000000221 від 08 вересня 2008 року про перерахування коштів згідно кредитного договору № VIUWGR0000000221 (а.с. 14).

Відповідачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином.

14 листопада 2011 року за вих. № 30.1.0.0/2-МЕ9 банк на ім'я ОСОБА_2 направив лист-претензію про виникнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 67471,91 грн. та вимогою про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів, комісії та штрафних санкцій, нарахованих на день повернення кретину, в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги та попереджено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання порушеного зобов'язання в зазначений у вимозі строк, після спливу такого строку банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки (а.с. 9).

Проте відповідачем зазначені вимоги були залишені без виконання, а станом на 18 січня 2012 року заборгованість відповідача становила 140873, 40 грн., з яких 61033, 99 грн. заборгованість по кредиту, 37243, 68 - заборгованість по відсоткам, 7333,35 грн. - заборгованість з комісії, 28316, 03 грн. - заборгованість з пені, штраф (фіксована частина) - 250 грн., штраф (відсоток від суми заборгованості) -6696, 35 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 2.3.3. кредитного договору № VIUWGR0000000221 від 04 вересня 2008 року у разі порушення позичальником зобов'язань , передбачених умовами даного договору, у тому числі при порушенні цільового використання коштів банк має право змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно з ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначену у повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду і відсотки за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором.

Відповідно до п. 8. 4 при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту , позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0, 15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.

Відповідно до п. 5. 3 договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 40 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: пеня та штраф. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду. При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Проте, місцевий суд зазначених вимог закону щодо правомірності одночасного застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення не врахував.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся до суду з позовом 16 березня 2012 року.

При вирішенні спору, судом першої інстанції не враховано положення ст. 258 ЦК України та не застосовано строк позовної давності щодо стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно наданого позивачем розрахунку, пеня з 16 березня 2011 року по день звернення позивача з позовом становить 18 035, 84 грн. З урахуванням сплаченої ОСОБА_2 пені в розмірі 533, 69 грн., сума заборгованості відповідача по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором становить 17 502, 15 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення штрафів в розмірі 250 грн. - (фіксована частина), 6696,35 грн. - (процентна складова) не підлягають до задоволення, а вимоги щодо стягнення пені підлягають до задоволення в межах одного року.

Посилання ОСОБА_2 на те, що договір іпотеки, згода співвласника, договір застави і поруки ним та його дружиною не підписувалися, а підписані іншими особами, обґрунтовано не взято судом першої інстанції до уваги як підстава для відмови у задоволенні позову.

Згідно висновку №2043 судово-почеркознавчої експертизи від 02 листопада 2010 року (а.с. 109-110), оригінал якого знаходиться в цивільній справі №2-127/2010, підписи від імені ОСОБА_2, що розташовані на аркушах кредитного договору №VIUWGR0000000221 від 04 вересня 2008 року та додатках до нього, виконані самим ОСОБА_2. Даний факт також не заперечувався позивачем.

21 травня 2012 року за клопотанням позивача у справі призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса (а.с. 58-59).

26 липня 2012 року Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса було направлено повідомлення №6287 від 26 липня 2012 року про неможливість надання висновку в зв'язку з невиконанням клопотання експерта від 14 червня 2012 року та не проведення оплати вартості робіт.

Враховуючи вищенаведене та вимоги ст. 207 ЦК України кредитний договір від 04 вересня 2008 року № VIUWGR0000000221 є укладеним.

Наведені відповідачем доводи можуть бути підставою для визнання договору недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України.

На час розгляду справи кредитний договір є чиним та не оскарженим жодною із сторін.

Також не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що судом в порушення норм процессуального права було прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Позивачем у вересні 2012 року було подано заяву про зменшення позовних вимог, а не про зміну предмету чи підстави позову, а тому судом першої інстанції було дотримано норм процессуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом першої інстанції не застосовано норми матеріального права, які підлягають до застосування до спірних правовідносин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 вересня 2012 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції.

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. № 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) суму заборгованості по договору кредиту №VIUWGR000000021 від 04 вересня 2008 року станом на 18 січня 2012 року в розмірі 123113 (сто двадцять три тисячі сто тринадцять) грн.17 коп., з яких 61033 (шістдесят одна тисяча тридцять три) грн. 99 коп.- заборгованість за кредитом, 37243 (тридцять сім тисяч двісті сорок три) грн. 68 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 7333 (сім тисяч триста тридцять три) грн. 35 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 17502 (сімнадцять тисяч п'ятсот дві) грн.15 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1231 (одна тисяча двісті тридцять одну) грн., 13 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: