Постанова № 27127101, 15.10.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2012 р. 15 год.30 хв.Справа № 2-а-405/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Лошкарьова Л.А., за участю представника позивача Прокопенко Я.Ю., представника відповідача Мікули Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (далі-ТОВ "Екобіотек-Україна", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0003062301 від 31.08.11про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 236 030 грн. та застосування штрафної санкції на суму 59 007, 50 грн., № 0003072301 від 31.08.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 554 503 грн. та застосування штрафної санкції на суму 138 625,75 грн., № 0006082301 від 08.11.2011 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 234879 грн. та застосування штрафної санкції на суму 58720,25 грн. Оскаржувані рішення ДПІ були прийняті у зв'язку з тим, що на думку податкового органу, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми податку, сплачені внаслідок придбаних товарів у постачальників ПП "Мангуст Агро Юг", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Промспецтор", ТОВ "Євротранссервіс ЛТД", оскільки неможливо перевірити, чи сплачені постачальниками до бюджету суми податку на прибуток та податку на додану вартість, місцезнаходження цих юридичних осіб не встановлено, у них відсутні основні фонди, транспорт, трудові ресурси, діяльних цих постачальників мала ознаки фіктивного підприємництва, не можливо з'ясувати, чи мали операції із придбання та реалізації товару реальний характер, як перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та віддаленості контрагентів один від одного.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення неправомірними, та такими, що прийняті податковою інспекцією з порушенням чинного законодавства. Висновки щодо нікчемності правочинів суперечать дійсним обставинам господарської діяльності, не вказано які норми цивільного, господарського законодавства порушені позивачем, чи є вирок суду щодо скоєння злочинів конкретними посадовими особами. На момент вчинення позивачем правочинів з підприємствами ПП "Мангуст Агро Юг", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Промспецтор", ТОВ "Євротранссервіс ЛТД", ТОВ "Светотехніка" останні були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, видали позивачу податкові накладні, які були оформлені належним чином, подавали звітність до податкових органів з показниками господарської діяльності, позивач не був обізнаний з можливими порушеннями законодавства зі сторони своїх контрагентів. Позивач звертає увагу суду на те, що до компетенції податкової інспекції не входить встановлення нікчемності угод при проведенні перевірок платників податків. Тільки відсутність будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів є підставою для не включення витрат по придбанню товарів до складу валових витрат, а наявність належним чином оформлених документів не заперечує і податкова інспекція. Порушення вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, на які у висновках акту перевірки вказує ДПІ, можуть свідчити про недійсність (нікчемність) правочинів, проте жодна норма законодавства не дає підстав для визнання недійсними в наслідок недотримання цих норм ЦК України податкового кредиту чи податкових зобов'язань з ПДВ. Податковою інспекцією не надано жодних доказів в підтвердження нікчемності правочинів. В акті перевірки не визначено вини підприємства у здійсненні правочинів, наявності вироків, також не визначено вини, умислу та вироків контрагентів-постачальників.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним. Позивач отримував продукцію від контрагентів, які були зареєстровані на підставних осіб (ПП "Югтрансагро", ТОВ "Промспецтор"), або неможливість перевірки яких була зумовлена відсутністю за юридичною адресою (ТОВ "Фірма Сервістрансмаш"), або такими, що не мали можливостей виконати поставку товарів в тому обсязі, що декларувався внаслідок відсутності основних фондів, трудових ресурсів, транспорту, складських приміщень (ПП "Мангуст Агро Юг", ТОВ "Євротранссервіс ЛТД"). Актами перевірок постачальників позивача було підтверджено, що вони проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи вищенаведене, операції позивача з ПП "Мангуст Агро Юг", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Промспецтор", ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" не спричиняють реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", яким виступає позивач. На підставі викладеного, спірні повідомлення-рішення винесені правомірно і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість. В липні 2011 року фахівцями Державної податкової інспекції у м. Херсоні була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Екобіотек-Україна" з питань дотримання податкового законодавства за період 01.04.10 по 31.03.11, за наслідками якої складено акт перевірки від 29.07.11 № 2766/23-5/32125693. В акті зазначено про порушення товариством:

- п. 1.32 ст. 1, пп. 5.1.5 п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 297570 грн. за 1 квартал 2011 року;

п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено суму податку на прибуток на 236030 грн.;

- п. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.97 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість 2010 року та І кварталу 2011 року на загальну суму 554503 грн., в тому числі:

- квітень 2010 року на суму 374408 грн.,

- травень 2010року на суму 67209 грн.,

- червень 2010 року на суму 112886 грн.;

- пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ "Екобіотек-Україна" завищено суму від'ємного значення ПДВ за лютий 2011 року на 921 грн.

Підставою для прийняття відповідачем таких висновків стало дослідження господарських операцій придбання позивачем товарів (насіння соняшника, олії та інших) у контрагентів ПП "Мангуст Агро Юг", ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", ПП "Югтрансагро", ТОВ "Промспецтор", ТОВ "Євротранссервіс ЛТД", ТОВ "Светотехніка". Органи державної податкової служби, на обліку в яких знаходились постачальники позивача, надали відповідачу акти про неможливість здійснення перевірок у зв'язку з відсутністю цих юридичних осіб за юридичними адресами, незнаходження місця перебування керівників та власників підприємств. З актів перевірок вбачається відсутність у постачальників позивача основних засобів, трудових ресурсів (крім керівника), умов для здійснення поставок продукції у великій кількості, транспортних засобів. Постачальники позивача не мали необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення діяльності, операції по ланцюгу постачання с/г продукції до позивача не були спрямовані на настання реальних правових наслідків та вчинені без економічної вигоди, виключно з метою формування штучного податкового кредиту та валових витрат, у зв'язку з чим, дії підприємств направлені на приведення до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. ДПІ вважає, що документування господарських операцій не дає змоги зробити висновки щодо реального настання подій, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та його контрагентами - постачальниками.

Відповідач дійшов до висновку про завищення валових витрат ТОВ "Екобіотек -Україна" на загальну суму 2813 165 грн., у тому числі:

- на суму 1 822 666,82 грн. - квітень 2010 року, внаслідок виключення з валових витрат вартості придбання товару від ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (282 411,25 грн.), ТОВ "Промспецтор" (76 680,95 грн.), ПП "Югтрансагро" (78 446,67 грн.), ПП "Мангуст Агро Юг" (1385127,95 грн.), які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними;

- на суму 336044,75 грн. - травень 2010 року, внаслідок виключення з валових витрат вартості придбання товару від ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (232 465 грн.), ТОВ "Промспецтор" (30233,75 грн.), ПП "Мангуст Агро Юг" (73 346 грн.), які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними;

- на суму 352 278,2 грн. - червень 2010 року, внаслідок виключення з валових витрат вартості придбання товару від ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (267 805 грн.), ТОВ "Промспецтор" (84 473,20 грн.), які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійсненні господарських операцій визнані недійсними;

- на суму 4607,35 грн. - лютий 2011 року, внаслідок виключення з валових витрат вартості придбання товару від ТОВ "Светотехника-Херсон" (4607,35грн.), які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними;

- на суму 297570 грн. - березень 2011 року, внаслідок виключення з валових витрат вартості придбання товару від ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" (297570 грн.), які були предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій визнані недійсними.

На думку ДПІ відповідному зменшенню підлягає податковий кредит з податку на додану вартість на суму 502 198 грн., у тому числі:

- квітень 2010 року - 364533,36 грн. (ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (56 482,25 грн.), ТОВ "Промспецтор" (15 336,19 грн.), ПП "Югтрансагро" (15 689,33 грн.), ПП "Мангуст Агро Юг" (277025,59 грн.));

- травень 2010 року - 67 208,95 грн. (ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (46 493 грн.), ТОВ "Промспецтор" (6 046,75 грн.), ПП "Мангуст Агро Юг" (14 669,2 грн.)),

- червень 2010 року -70455,64 грн. (ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" (53561 грн.), ТОВ "Промспецтор" (16894,64 грн.)),

- лютий 2011 року на суму 921 грн. 47 коп. по ТОВ "Светотехніка Херсон".

Також було виявлено що постачальники позивача ПП "Інвестагропівдень", ТОВ КФ "Пандора", ТОВ "Холес Трейд" видали позивачу податкові накладні, але не задекларували податкові зобов'язання по проданому позивачу товару, отже податковий кредит позивача не кореспондується з податковими зобов'язаннями постачальника. Загальна сума завищення податкового кредиту за період квітень-червень 2010 року, лютий 2011 року склала 554 504,21 грн.

Акт перевірки підписано із запереченнями, які були розглянуті податковою інспекцією та відхилені.

За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0003072301 від 31.08.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 554 503 грн. та застосування штрафної санкції на суму 138 625,75 грн., №0003062301 від 31.08.2011 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 236 030 грн. та застосування штрафної санкції на суму 59 007, 50 грн.

14 вересня 2011 року ТОВ "Екобіотек-Україна" звернулося до Державної податкової адміністрації у Херсонській області із скаргою № 226 від 13.09.2011, яка була задоволена частково, а саме: частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 №0003062301 в частині визначення податку на прибуток на суму 1151 грн. та застосування штрафної санкції на суму 287,25 грн.

18 листопада 2011 року ТОВ "Екобіотек-Україна" отримало податкове повідомлення-рішення № 0006082301 від 08.11.2011 про сплату податку на прибуток на суму 234879,00 грн. та застосування штрафної санкції на суму 58720,25 грн.

Державна податкова адміністрація України залишила скаргу без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач оскаржує в даній справі податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні:

- № 0003062301 від 31.08.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 236 030 грн. та застосування штрафної санкції на суму 59 007, 50 грн.,

- № 0003072301 від 31.08.2011 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 554 503 грн. та застосування штрафної санкції на суму 138 625,75 грн.,

- № 0006082301 від 08.11.2011 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 234879 грн. та застосування штрафної санкції на суму 58720,25 грн., яке було сформовано та надіслано після розгляду скарги ДПА у Херсонській області.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво олії соняшникової, для чого він закупає насіння соняшникове у суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 N 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 N 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових втрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Статтею 9 Закону України № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Слід зазначити, що порядок формування платником податку податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97. Згідно абзацу першого підпункту 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт /послуг/ - актом прийняття робіт /послуг/ чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт /послуг/ /підпункт 7.4.5 цього ж пункту/. Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів /робіт, послуг/, дата виписки відповідного рахунку /товарного чека/ - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів /робіт, послуг/. Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.11.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до валових витрат та податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку податкового кредиту та валових витрат суду необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; пов'язаність витрат з господарською діяльністю, віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Суд вважає правомірними висновки ДПІ про те, що позивач задіяв для підтвердження валових витрат документи, які не відповідають ознакам первинних бухгалтерських та податкових документів з огляду на те, що такі документи оформлялись підприємствами тільки на папері, при відсутності реальної можливості продати товари позивачу в кількості, яка вказана в акті перевірки. Тому навіть при правильному оформленню первинних документів, вони не є належними доказами отримання товарів, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум витрат до валових витрат. Якщо не підтверджено валові витрати по придбанню послуг та товарів, це свідчить про непідтвердженість подальшого використання товарів та послуг.

Позивач задіяв при купівлі насіння, олії низку посередників, тому податкова інспекція цілком правомірно повинна перевірити ланцюг постачання з метою виявлення безтоварних операцій, коли угоди між транзитними підприємствами відбуваються лише на папері, а насправді фактичне виконання не здійснюється, або здійснюється іншими невстановленими особами.

В ході проведення перевірки встановлено, що в квітні-травні 2010 року ТОВ "Екобіотек-Україна" мало взаємовідносини з придбання насіння соняшника у приватного підприємства "Мангуст Агро Юг", с. Березнеговате Миколаївської області, на загальну суму 1750168, 80 грн., в т.ч. ПДВ 291694 грн. 79 коп. (в квітні ПДВ 277025,59, в травні 14669,20 грн.). Актом документальної перевірки ПП "Мангуст Агро Юг" Снігурівської МДПІ від 26.04.11 № 148/23-32548299 було встановлено, що керівником та засновником підприємства є гр-н ОСОБА_4, головний бухгалтер в штаті відсутній, більш працюючих на підприємстві не зареєстровано, про що свідчить звітність підприємства по формі 1ДФ за 2-й квартал. Останню декларацію по податку на прибуток було здано за період 2010 року, в якій підприємство не декларувало наявності основних фондів, що свідчить про відсутність складських приміщень, транспорту. Директор ОСОБА_4 знав про проведення перевірки, йому було вручено повідомлення про проведення перевірки від 22.04.11 № 03 з проханням надати документальне підтвердження фінансово-господарської діяльності в квітні-травні 2011 року, але підприємство до перевірки не надано документів, які б підтверджували фактичне отримання та походження товарів - товарно-транспортні накладні, дорожні листи, акти приймання-передачі сільгосппродукції, документи про місце зберігання сільгосппродукції, відсутність товарно-транспортних документів директор пояснив тією обставиною, що сільгосппродукція доставлялась транспортом продавців. Аналіз податкової звітності даного підприємства свідчить, що постачальниками даного підприємства були сільськогосподарські підприємства (ПСП "Ірина", фермерське господарство "Щедрий Колос", ТОВ "Фінансова компанія "Евростокс", фермерське господарство "Віктан"), покупцем продукції - ТОВ "Екобіотек-Україна". Угоди, вчинені ПП "Мангуст Агро Юг" в квітні-травні 2010 року визнано нікчемними. ОСОБА_4 був ознайомлений з висновками перевірки та не оскаржив їх.

Позивач в підтвердження реальності операцій придбання насіння соняшника у ПП "Мангуст Агро Юг" надав суду копії податкових накладних, витратних накладних, товарно-транспортних накладних, складських квитанцій. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що надані ТТН не є належним доказом перевезення насіння соняшника позивачу, оскільки оформлені з порушенням вимог, встановлених Інструкцією про порядок виготовлення, схову, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, в ТТН немає номерів, відомостей про вантаж, не зазначені особи, які відпустили вантаж, немає підпису водіїв, прізвищ осіб, які одержали вантаж. Пункт навантаження зазначений у вигляді найменування селища. Згідно ТТН приватне підприємство "Мангуст Агро Юг" є замовником транспорту у інших суб'єктів господарювання, разом з тим невідомо, чи понесло підприємство транспортні витрати, оскільки в податковій звітності даного підприємства квітня-травня 2010 року не декларується податки з транспортних витрат, не декларуються відносини з перевізниками СТОВ "Соціалізм", ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_16. Наведене свідчить про відсутність достатніх доказів фактичного транспортування та отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей, відсутність трудових ресурсів для здійснення діяльності у задекларованих обсягах.

Податковою інспекцію було встановлено, що у березні 2011 року ТОВ "Екобіотек-Україна" придбало неочищену рафіновану олію у ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" на суму 357 084 грн. (в т.ч. ПДВ 59514 грн.). ДПІ посилається неможливість перевірки даного постачальника, про що свідчить акт від 08.06.11 № 768/23-323/13855648 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, з якого вбачається відсутність у ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" матеріальних можливостей, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспорту, до ЄДР внесений запис про відсутність за юридичною адресою, неподання до податкового органу декларації по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року. Відповідно товарно-транспортних накладних, наданих позивачем в якості підтвердження доставки продукції, вантажовідправником є ТОВ "Фірма Сервістрансмаш", але пункт навантаження не зазначено, вказано тільки Херсонська область, що свідчить про неналежне оформлення ТТН і не є належним доказом перевезення продукції. Акт перевірки свідчить про відсутність у ТОВ "Фірма Сервістраснмаш" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Приймаючи до уваги викладене, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва визнала правочини ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" нікчемними. Неможливість фактичного здійснення даним суб'єктом господарювання поставки продукції позивачу підтверджується тією обставиною, що основним постачальником ТОВ "Фірма Сервістрансмаш" в березні 2011 року було ТОВ "Сакбі", яке зареєстровано у м. Київ. ДПІ у Печерському районі м. Києва виявила відсутність даного підприємства за юридичною адресою м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2 (акт від 06.06.11 № 648/23-9/34807050), що унеможливлює перевірку. Податкова звітність ТОВ "Сакбі" свідчить про те. що дана юридична особа відображає здійснення придбання товарів у суб'єктів підприємницької діяльності, які не звітують до податкових органів, не мають матеріальних ресурсів (ТОВ "Віртекс-Інвест"), місцезнаходження яких не встановлено (ТОВ "Термокор").

У квітні 2010 року ТОВ "Екобіотек-Україна" придбало насіння соняшнику у приватного підприємства "Югтрансагро", м. Херсон, на підставі усної домовленості, на суму 94 136 грн. (в т.ч. ПДВ 15 689, 33 грн.). Видаткова накладна підписана гр-м ОСОБА_5 Надана суду товарно-транспортна накладна № 0036318 про перевезення соняшника свідчить про те, що замовником транспорту було ТОВ "Югтрансагро", конкретний пункт навантаження не зазначений, тільки "Херсонська область", не вказана особа, яка відпустила вантаж. Згідно Систематизованої автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та даними додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за квітень 2010 року приватне підприємство "Югтрансагро" сформувало податковий кредит за рахунок контрагентів ПП "НВП "Норма-Хім", м. Херсон, та ПП "Агропрайд", м. Херсон. За податковою звітністю ПП "Агропрайд" було виявлено, що даний платник податків сформував податковий кредит цього періоду також за рахунок контрагента ПП "НВП "Норма-Хім".

ПП "НВП "Норма-Хім" визнано банкрутом, відносно засновника та бухгалтера ПП "НВП "Норма-Хім" ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки він призначив директором підприємства ОСОБА_7, достовірно знаючи що той з 4 грудня 2008 року емігрував з України до Іспанії. Позивач не заперечує тієї обставини, щo датовані 2010 роком первинні бухгалтерські та податкові документи, складені від імені ПП "НВП "Норма-Хім" підписані гр.-м ОСОБА_7, який фізично не мав можливості їх підписувати та займатись поставкою продукції, укладанням договору та взагалі господарською діяльністю, як керівник підприємства, виїхав на постійне проживання до Іспанії та кордон України не перетинав. Суд погоджується з доводами податкової інспекції щодо того, що замість ОСОБА_7 документи підписані невідомою особою. Таким чином, первинні бухгалтерські документи не відповідають нормам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", отже, такі документи не є належними доказами отримання пшениці, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум витрат до валових витрат та сум ПДВ до податкового кредиту. Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже, і підстави, з якою Закон України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Отже, податкові накладні від імені ПП "НВП "Норма-Хім" є недійсними та не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Останній засновник та керівник даного підприємства ОСОБА_8 при допиті слідчими органами в якості свідка повідомила, що погодилась зареєструвати на своє ім'я підприємство за винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності.

В березні 2011 року ГВПМ ДПІ у м. Херсоні порушено кримінальну справу №330209-11 у відношенні ПП "Агропрайд", ПП "Альтекс-Юг", ПП "Стилет-Юг", ПП "Югтрансагро" за фактом фіктивного підприємництва.

З червня 2008р. по лютий 2011 року директором та засновником ПП "Агропрайд" був ОСОБА_9, який пояснив слідчим органам, що погодився на призначення директором ПП "Агропрайд" за винагороду, без мети займатися підприємницькою діяльністю, пояснення надано суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24.01.12 №2а-5878/11/2170 скасовано реєстраційну дію від 10.06.08 про держану реєстрацію ПП "Агропрайд" внаслідок провадження діяльності, що суперечить установчим документам. Отже, всі операції купівлі-продажу ПП "Агропрайд" не спричиняють реального настання правових наслідків, реквізити даного підприємства використовували для документального оформлення неіснуючих операцій або для прикриття продажу сільгосппродукції невідомого походження. Первинні бухгалтерські та податкові документи ПП "Агропрайд" не є доказом понесених позивачем валових витрат та підставою включення сум ПДВ до податкового кредиту.

ПП "Агропрайд" та ПП "Югтрансагро" пов'язані між собою тією обставиною, що директор та засновник ПП "Югтрансагро" ОСОБА_10 є одночасно директором ПП "Стилет-Юг", засновником якого є ОСОБА_11, який одночасно є директором ПП "Агропрайд" та ПП "Альтекс Юг", гр.-ка ОСОБА_12 є засновником ПП "Альтекс Юг" та головним бухгалтером ПП "Югтраснагро" ОСОБА_11, будучи допитаним як свідок в кримінальній справі, пояснив, що підприємство "Югтрансагро" було підконтрольно гр.-ну ОСОБА_10, веденням бухгалтерського обліку займалась ОСОБА_12 Є постанова про притягнення ОСОБА_13 як обвинуваченого, який будучи директором ПП "Агропрайд", ПП "Альтекс-Юг" та засновником ПП "Стилет-Юг", здійснював керівництво будучи обізнаним в злочинних планах гр.-на ОСОБА_10, достовірно знаючи, що грошові кошти на рахунки ПП "Агропрайд" надходять від підприємств без фактичної поставки, такі дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 205 КК України. Кримінальна справа в частині здійснення фіктивного підприємництва ОСОБА_11, ОСОБА_9 14.01.12 направлено до суду з обвинувальним висновком, 15.08.11 обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_12 оголошено в розшук, у зв'язку з чим слідчі дії по кримінальній справі зупинені.

У квітні-червні 2010 року ТОВ "Екобіотек-Україна" мало взаємовідносини із ТОВ "Промспецтор", м. Миколаїв, - постачальником насіння соняшнику на суму 229 665, 48 грн., в т.ч. ПДВ 38 277, 58 грн. Податкову звітність з податку на прибуток, комунального податку у 2010 році ТОВ "Промспецтор" не подавало, що унеможливлює встановлення кількості працюючих та наявності основних фондів. До ЄДРПОУ внесено запис про відсутність даного підприємства за місцем знаходження, 01.12.10 анульовано свідоцтво платника ПДВ. В акті перевірки відповідач зазначив, що ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва отримали пояснення ОСОБА_14 - директора та засновника ТОВ "Промспецтор", який свідчив про реєстрацію цього підприємства ним за винагороду, а також про те, що не підписував податкові накладні, договори та інші бухгалтерські та податкові документи. Надані суду рахунки-фактури не містять прізвища особи та її посади, яка підписала документи від імені ТОВ "Промспецтор". Надані позивачем ТТН є неналежним чином оформлені, оскільки в них не вказано пункт навантаження, зазначена тільки Миколаївська область, відсутні відомості про вантаж, про особу, яка відпустила вантаж. Приймаючи до уваги викладене, позивач формував свої валові витрати та податковий кредит за рахунок підприємства з ознаками фіктивності, яке було зареєстровано на підставну особу, відсутнє за юридичною адресою. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по донарахуванню податку на прибуток та податку на додану вартість по даному контрагенту.

Відповідачем при перевірці було встановлено, що в квітні-червні 2010 року постачальником позивача було ТОВ "Євротранссервіс ЛТД", м. Миколаїв, поставлено насіння соняшника на суму 939217,50 грн., в т.ч. ПДВ 156536,25 грн. Директором даного підприємства є ТОВ ОСОБА_15, який одночасно є директором та засновником ще інших п'яти підприємств. Надані суду рахунки-фактури, видаткові накладні від ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" не містять відомостей про особу, яка їх виписала, що не відповідає правил складання бухгалтерських документів. В ТТН на перевезення продукції від ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" до позивача не зазначено конкретний пункт навантаження, зазначено тільки "м. Каховка" або "с. Красний Перекоп" без найменування району та області, відсутні підписи осіб, які відправили вантаж.

Актом документальної невиїзної перевірки ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 27.09.10 № 3312/231-00/34772112 було зафіксовано, що податковий кредит ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" за період березень-травень 2010 року сформовано за рахунок такого постачальника як ТОВ "Промфінгрупа" м. Миколаїв. Перевіривши ТОВ "Промфінгрупа", орган державної податкової служби виявив, що дане підприємство не мало матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, не надано податковому органу товарно-транспортних документів або інших документів, які підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, угоди ТОВ "Промфінгрупа" визнані нікчемними. Доказів оскарження актів перевірок ТОВ "Промфінгрупа" та ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" суду не надано. За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки. Висновок відповідача про зменшення валових витрат на суму вартості придбаних товарів у ТОВ "Євротранссервіс ЛТД" та зменшення податкового кредиту є обґрунтованим та відповідач фактичним обставинам справи.

Аналогічна ситуація була встановлена при придбанні позивачем товарів у лютому 2011 року у ТОВ "Светотехніка-Херсон" на суму 5528 грн. 82 коп., в т.ч. ПДВ 921,47 грн. При проведені невиїзної документальної перевірки ТОВ "Светотехніка-Херсон" з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року було виявлено, що ТОВ отримало товар від ПП "Селтік-Юг". Останнє не подало податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року, податок на додану вартість не декларувало та не сплачувало, остання декларація по ПДВ була здана за грудень 2010 року, декларація за січень 2011 року визнана недійсною. Декларацію по податку на прибуток за 2010 рік ПП "Селтік-Юг" не надавало, тому визначити наявність основних фондів, трудових ресурсів неможливо. В ході перевірки податковому органу не були надані документи, що свідчать про факт передачі товарів, актів приймання-передачі, довіреностей, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів. Всі угоди в "Светотехніка-Херсон" за лютий 2011 року визнано такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені правочинами, товар по правочинам не був переданий. В акті зазначено, що перевірка проводилась з відома та присутності керівника та головного бухгалтера ТОВ, які погодились з висновками перевірки, оскільки доказів оскарження даної перевірки суду не надано. Приймаючи до уваги викладене, суд вважає для підтвердження реальності отримання позивачем від ТОВ "Светотехніка-Херсон" недостатнім є надання суду тільки витратних накладних та платіжних документів. Не встановлено фактів передачі товарів від постачальника позивачу у зв'язку з відсутністю цих товарів, незважаючи на документування господарських операцій.

Суд приймає до уваги, що з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. В даному спорі податкова інспекція не мала можливості встановити звідкіля перевозилась продукція, кому належав транспорт, відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо. Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що товари та послуги позивачем не придбавались у вказаних в документах підприємствах, господарські операції тільки документувались без реального виконання. За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що виробників придбаної позивачем продукції у зазначених в акті перевірки контрагентів не встановлено, між виробником та позивачем, який відображає у своєму податковому обліку суми валових витрат, податкового кредиту за результатами придбання товарів (послуг) існує низка осіб-посередників. За документообігом, що складається під час таких операцій, товари (послуги) рухаються від виробника до останнього в ланцюгу платника податків через певну кількість посередників із здійсненням відповідних розрахунків. Усі або деякі з таких посередників додають до вартості товарів (послуг) певну суму, у зв'язку з чим утворюється різниця між ціною товару (послуги), визначеною виробником (імпортером) та ціною, за якою ці товари (послуги) придбані останнім у ланцюгу платником податку. При цьому сума податкового кредиту в останнього з ланцюга платника податку визначається з урахуванням найвищої ціни товару (послуги). Виходячи з цього, формується сума податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету. Водночас один чи декілька із платників податку на додану вартість у ланцюгу посередників або не декларує, або не виконує свої податкові зобов'язання зі сплати цього податку до бюджету. У результаті вся або частина різниці між сумами податку на додану вартість, що включені до своїх податкових зобов'язань виробником товарів, та сумою податкового кредиту останнім у ланцюгу платника податку, виявляється не сплаченою до державного бюджету. Така ситуація може призвести до прямих фінансових втрат державного бюджету.

Законом України "Про податок на додану вартість" та ПКУ встановлено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань із цього податку. Податковими органами проводяться зустрічні перевірки всіх платників податку по всьому ланцюгу. При цьому несплата податку до бюджету при наймі одним з учасників ланцюга розглядається податковими органами як обставина, що виключає можливість формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування іншими особами цього ланцюга. Така правова позиція цілком узгоджується з вищевикладеними законодавчими нормами. Тому доводи податкової інспекції про те, що податок на додану вартість повинен бути сплачений всіма учасниками по ланцюгу від виробника продукції до позивача як вигодонабувача, є правомірними. Суд вважає, що є правильною оцінка неправомірності формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, валових витрат, у відповідача було достатньо підстав для прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень. Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в у сфері виробництва олії соняшникової тривалий час, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний перевіряти повноваження осіб, які укладали правочини та підписували розрахункові документи, накладні, податкові накладні, вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які для оформлення господарських операцій використовували документи підприємств, зареєстрованих на осіб, які погодились на таку реєстрацію за винагороду, без наміру займатись цією діяльністю, або підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Що стосується відсутності судового рішення про визнання договору чи угоди недійсною, то наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнане відповідне зобов'язання недійсним або нікчемним, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Відсутність судового рішення про визнання недійсними господарських зобов'язань або правочинів, що приховують розглядувані дії учасників операцій, не повинно розглядатися як беззаперечне підтвердження правомірності права на віднесення витрат до валових та ПДВ до податкового кредиту у таких ситуаціях.

Крім того, відповідачем було встановлено при перевірці, що на порушення пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" позивачем включено до складу податкового кредиту квітня 2010 року суму податку 9875,40 грн. з господарської операції придбання соняшнику у ПП "Інвестагропівдень", м. Херсон, до ЄДР внесено запис про відсутність даного підприємства за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.01.11. ДПІ надала суду декларацію за квітень 2010 року де ПП "Інвестагропівдень" не декларує податкових зобов'язань. Згідно бази даних за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що ПП "Інвестагропівдень" за квітень 2010 року до складу податкових зобов'язань не включено реалізовану продукцію (насіння соняшника) ТОВ "Екобіотек-Україна" по податковій накладній № 219 від 15.04.10. Так як ПП "Інвестагропівдень" не враховано в податковій звітності та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість, ТОВ "Екобіотек-Україна" не має права на податковий кредит по вищевказаній податковій накладній за квітень 2010 року.

Позивачем також було включено до складу податкового кредиту суму по податку на додану вартість по податковій накладній, отриманій у червні 2010 року від ТОВ "Холес Трейд", м. Миколаїв, від 03.06.10 № 550 (насіння соняшника) на суму 96324,66 грн. у т.ч. ПДВ 16054,11 грн. ТОВ "Холес Трейд", м. Миколаїв, має стан 11 (припинено, але не знято з обліку), скасовано реєстрацію 03.02.11. Згідно з інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжність між даними контрагента та даними підприємства на суму 16054,11 грн. ПДВ. ТОВ "Холіс Трейд" за червень 2010 року до складу податкових зобов'язань не включено податок за реалізовану продукцію ТОВ "Екобіотек-Україна", не враховано по податковій звітності та не сплачено до бюджету суму податку на додану вартість, тому ТОВ "Екобіотек-Україна" не має права на податковий кредит по вищевказаній податковій накладній за червень 2010 року.

Аналогічна ситуація встановлена податковою інспекцією при дослідженні правовідносин позивача з ТОВ "КФ "Пандора", м. Херсон. Позивачем включено до складу податкового кредиту суму по податку на додану вартість по податковій накладній, отриманій у червні 2010 року від ТОВ "КФ "Пандора" від 09.06.10 № 180 (насіння соняшника) на суму 89518,50 грн., у т.ч. ПДВ 14919,75 грн., від 11.06.10 (насіння соняшника) на суму 57285 грн., у т.ч. ПДВ 11457 грн. Згідно з інформацією Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжність між даними контрагента та даними позивача на суму 26376,75 грн. ПДВ. ТОВ "КФ "Пандора" за червень 2010 року до складу податкових зобов'язань не включено реалізовану продукцію ТОВ "Екобіотек-Україна", що підтверджується наданою суду декларацією ТОВ "КФ "Пандора" за червень 2010 року.

Суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на норми підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ про те, що крім обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, є така обов'язкова підстава як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Закон про ПДВ покладає обов'язок позивача як покупця сплатити ПДВ в ціні придбання постачальнику, а останній має задекларувати цей податок в своїй декларації в розділі "податкові зобов'язання". Доказів того, що суми ПДВ, які позивач сплатив постачальникам в ціні придбання товарів, послуг, задекларовані останніми та надійшли до бюджету, немає. Податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальників.

Суд не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції зі сторони відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За таких обставин, в задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 31.08.2011 №№ 0003072301, 0003062301, від 08.11.2011 № 0006082301.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 жовтня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1