Постанова № 27127025, 23.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1, e-mail: inbox@adm.ki.court.gov.uaП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2012 року № 2а-11737/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2012 № 0000602220, № 0000612220,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 20.07.2012 № 0000602220 та № 0000612220.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.10.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.10.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.07.2012 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еверест 2008»з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс» та ТОВ «Аммо»за період з 01.01.2010 по 17.01.2012 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було складено Акт № 1583/22-222-35822640 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 326393 грн., а також порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у розмірі 261114 грн.

20.07.2012 на підставі Акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000602220, яким у зв'язку з порушенням п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 326393 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81599 грн.;

№ 0000612220, яким у зв'язку з порушенням пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку позивачу визначено грошове зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 261114 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50853 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та, як наслідок, заниження податку на прибуток у розмірі 326393 грн., а також порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та, як наслідок, заниження податку на додану вартість у розмірі 261114 грн., стала встановлена ним нікчемність правочинів укладених між ТОВ «Еверест 2008»та ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»від 02.11.2010 № 02/11/10, від 27.12.2010 № 27/12Е та від 29.12.2010 № 29/12Е, а також з ТОВ «Аммо», внаслідок:

анулювання свідоцтва ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо»про реєстрацію платника ПДВ;

внесення до ЄДР запису щодо ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо»про відсутність підтвердження відомостей;

порушення прокуратурою Печерського району м. Києва кримінальної справи № 56-2981, яка знаходиться в провадженні СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва, за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення невстановленими особами ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс», ТОВ «Аммо»та інших СГД з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України;

показань, при допиті в якості свідка, 04.11.2011 гр. ОСОБА_1, який значиться керівником підприємства ТОВ «Аммо»про те, що: «На початку 2010 року знайомий ОСОБА_2 запропонував мені підзаробити грошей. З його слів, мені потрібно було, підписати у нотаріуса один документ, в результаті чого я повинен був отримати грошову винагороду. Прізвище ОСОБА_2 мені не відоме (має на вигляд десь 28 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, темноволосий, схожий на спортсмена). З ОСОБА_2 я познайомився через свого товариша, тобто ОСОБА_2 мені спершу зателефонував, в подальшому ми з ним зустрілися, я вислухав його пропозицію, а оскільки у мене в той час було дуже скрутне матеріальне становище погодився на його пропозицію. Десь через 3 дні ми знову зустрілися із ОСОБА_2 у нотаріуса куди він мені сказав під'їхати. Офісне приміщення нотаріуса знаходилось біля станції метро «Площа Л.Толстого», там ми зустрілися із ОСОБА_2 він провів мене до нотаріуса, де я віддав свій паспорт та ідентифікаційний код, через декілька хвилин мені дали підписати деякі документи, що саме я підписував я не бачив, оскільки дані документи не давали мені у руки. Зі слів ОСОБА_2, коли ми були у нотаріуса, і я підписав уже документи, я зрозумів, що на своє ім'я ОСОБА_2 відкриває підприємство, він мені сказав, що це лише формальність і ніякого відношення до діяльності даного підприємства я не буду мати. Ніяких документів після зустрічі із нотаріусом я не отримував і в подальшому більше нічого не підписував. Наступна зустріч із ОСОБА_2 відбулася в банківській установі за адресою м. Київ, станція метро «Мінська»через декілька днів після підписання всіх документів у нотаріуса назву банку точно не пам'ятаю, але здається там висіла табличка з назвою банку синього кольору. В банківській установі у мене взяли копію паспорту та ідентифікаційного коду потім мені дали підписати один документ, вона мала вигляд звичайної картонної карточки не була заповнена, у графі, яку мені показав ОСОБА_2, я поставив свій підпис. Після зустрічі в банку мені знову телефонував ОСОБА_2, він попросив зі мною зустрітися з метою підпису ще одного документу, на що я відмовився, оскільки він мені пообіцяв заплатити кошти, ми домовляли близько 1000 тис. грн. в місяць за те, що я підписував всі документи, які він мені давав, але так, як він мені ні разу грошей не заплатив, а у мене в той час уже була інша робота, я відмовився від зустрічі з ним. Після того як я відмовився від зустрічі із ОСОБА_2, ми з ним більше не зустрічалися та не спілкувався. Які саме документи я підписував у нотаріуса я не знаю, оскільки я в них не вникав. Ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, ніяких документів не підписував. Печатку не отримував. Податкову звітність до органів ДПС не подавав та не складав.».

показань, при допиті в якості свідка, 02.11.2011 гр. ОСОБА_4, який значиться керівником підприємства ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»про те, що: «В лютому місяці 2010 року я познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_2, прізвище цього чоловіка мені не відоме (має на вигляд десь 30 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, темноволосий). ОСОБА_2 мені запропонував підзаробити грошей, як він мені розповів у нього є знайомий, мені потрібно було звернутися до нього (його звали ОСОБА_5, виглядав на 30-35 років, десь такого зросту як і я, близько 185 см., темноволосий, кремезної статури) та дати йому свій паспорт та ідентифікаційний код. Зі слів ОСОБА_2 у його товариша ОСОБА_5 був салон краси, а мої документи йому потрібні були для того, щоб на мою домашню адресу приходила його пошта, за що кожен місяць він мені буде платити гроші. Вперше із ОСОБА_5 я зустрівся в кафе, він запропонував мені наступного дня зустрітися неподалік банку (назву банку вже не пам'ятаю), знаю, що він знаходиться неподалік станції метро «Мінська», і сказав мені взяти свій паспорт та ідентифікаційний код. Наступного дня ми зустрілися біля банку, він взяв мій паспорт та код, зробив копії, а оригінали віддав мені. Як мені здалося цей ОСОБА_5 там і працює. Ніяких документів я там не підписував. За те що я приніс свій паспорт та код, ОСОБА_5 дав мені грошову винагороду в розмірі 500 грн. Через декілька місяців мені зателефонував чоловік, який представився юристом та знайомим ОСОБА_5, його звати ОСОБА_6 (на вигляд 30-35 років, коротко стрижений, волосся мало сизуватий колір, невисокого зросту), він запропонував мені зустрітися із ним у нотаріуса. У нотаріуса (біля станції метро «Площа Л.Толстого») ми зустрілися із ОСОБА_6, я підписав якісь документи, що саме я підписував вже не пам'ятаю. Зі слів ОСОБА_6 я зрозумів, що на своє ім'я я відкриваю підприємство, він мені сказав, що це лише формальність і ніякого відношення до діяльності даного підприємства я не буду мати. Мені навіть у руки не дали тих документів, де я ставив свій підпис. Ніяких документів після зустрічі із нотаріусом я не отримував і в подальшому більше нічого не підписував. Після нашої зустрічі з ОСОБА_6 у нотаріуса, де я підписав невідомі мені документи, пройшов певний час. Він знову мені зателефонував та сказав, що мені потрібно буде забрати один документ, місце зустрічі мені сказав він. Де саме та у кого я забирав даний документ я не знаю, але пам'ятаю, що це було неподалік станції метро «Печерська», оскільки біля метро я зустрівся із ОСОБА_6, він мене провів до того місця, де потрібно було забрати відповідний документ, ми піднялися на відповідний поверх, він віддав мені свій портфель (він сказав, що з ним я буду більше схожий на директора підприємства), я зайшов до кабінету забрав документ, а ОСОБА_6 мене чекав біля кабінету, після того як я вийшов, я віддав даний документ йому. Які саме документи я підписував у нотаріуса я не знаю, оскільки я в них не вникав. Ніякого відношення до діяльності підприємства не мав, ніяких документів не підписував. Печатку не отримував. Податкову звітність до органів ДПС не подавав та не складав.».

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як встановлено Актом перевірки та не заперечувалось представниками сторін, 02.11.2010, 27.12.2010 та 29.12.2010 між ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Еверест 2008»було укладено договори № 02/11/10, № 27/12Е та № 29/12Е на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 91/29, а також між ТОВ «Аммо»та ТОВ «Еверест 2008»укладені у спрощений спосіб на підставі ч. 1 ст. 181 ГК України правочини щодо поставки товару (алюмінієві глушники, адсорбент тощо). На підтвердження факту виконання умов вказаних правочинів було складено відповідні довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, а також ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо»виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 1566683,50 грн. (в тому числі ПДВ 261114 грн.).

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що при допиті в якості свідка 02.11.2011, з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, дачу завідомо неправдивих показань, розголошення даних досудового слідства, передбачених ст.ст. 384, 385, 387 КК України, ОСОБА_1 показав, зокрема, що: «Запитання слідчого: Чи відомо Вам підприємство ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»? Відповідь свідка: Дане підприємство мені не відомо, про це підприємство я дізнався від працівників податкової міліції. Запитання слідчого: Розкажіть про обставини створення (реєстрації) Вами підприємства ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»? Відповідь свідка: В лютому місяці 2010 року біля свого будинку за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 47я познайомився із чоловіком на ім'я ОСОБА_2, прізвище цього чоловіка мені не відоме (має на вигляд десь 30 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, темноволосий). ОСОБА_2 мені запропонував підзаробити грошей, як він мені розповів у нього є знайомий, мені потрібно було звернутися до нього (його звали ОСОБА_5, виглядав на 30-35 років, десь такого зросту як і я, близько 185 см., темноволосий, кремезної статури) та дати йому свій паспорт та ідентифікаційний код. Зі слів ОСОБА_2 у його товариша ОСОБА_5 був салон краси, а мої документи йому потрібні були для того, щоб на мою домашню адресу приходила його пошта, за що кожен місяць він мені буде платити гроші. Вперше із ОСОБА_5 я зустрівся в кафе, він запропонував мені наступного дня зустрітися неподалік банку (назву банку вже не пам'ятаю), знаю, що він знаходиться неподалік станції метро «Мінська», і сказав мені взяти свій паспорт та ідентифікаційний код. Наступного дня ми зустрілися біля банку, він взяв мій паспорт та код, зробив копії, а оригінали віддав мені. Як мені здалося цей ОСОБА_5 там і працює. Ніяких документів я там не підписував. За те що я приніс свій паспорт та код, ОСОБА_5 дав мені грошову винагороду в розмірі 500 грн. Через декілька місяців мені зателефонував чоловік, який представився юристом та знайомим ОСОБА_5, його звати ОСОБА_6 (на вигляд 30-35 років, коротко стрижений, волосся мало сизуватий колір, невисокого зросту), він запропонував мені зустрітися із ним у нотаріуса. У нотаріуса (біля станції метро «Площа Л.Толстого») ми зустрілися із ОСОБА_6, я підписав якісь документи, що саме я підписував вже не пам'ятаю. Зі слів ОСОБА_6 я зрозумів, що на своє ім'я я відкриваю підприємство, він мені сказав, що це лише формальність і ніякого відношення до діяльності даного підприємства я не буду мати. Мені навіть у руки не дали тих документів, де я ставив свій підпис. Ніяких документів після зустрічі із нотаріусом я не отримував і в подальшому більше нічого не підписував. Після нашої зустрічі з ОСОБА_6 у нотаріуса, де я підписав невідомі мені документи, пройшов певний час. Він знову мені зателефонував та сказав, що мені потрібно буде забрати один документ, місце зустрічі мені сказав він. Де саме та у кого я забирав даний документ я не знаю, але пам'ятаю, що це було неподалік станції метро «Печерська», оскільки біля метро я зустрівся із ОСОБА_6, він мене провів до того місця, де потрібно було забрати відповідний документ, ми піднялися на відповідний поверх, він віддав мені свій портфель (він сказав, що з ним я буду більше схожий на директора підприємства), я зайшов до кабінету забрав документ, а ОСОБА_6 мене чекав біля кабінету, після того як я вийшов, я віддав даний документ йому. Запитання слідчого: Які документи Вами були підписані у нотаріуса? Відповідь свідка: Які саме документи я підписував у нотаріуса я не знаю, оскільки я в них не вникав. Що мені дали на підпис, те я і підписав. Запитання слідчого: Ви мали будь-яке відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»? Які документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»Ви підписували? Відповідь свідка: Ніякого відношення до діяльності підприємства я не мав, ніяких документів не підписував. Запитання слідчого: З якою метою Вами було створене (зареєстроване) ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»? Відповідь свідка: Для отримання грошової винагороди, я взагалі не планував займатися фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс». Запитання слідчого: Якою саме діяльністю планувало займатись ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»? Якою фактично діяльністю займалось вказане підприємство? Відповідь свідка: Мені це не відомо. Запитання слідчого: Чи звертались Ви до відповідних органів з метою отримання печатки ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс», в кого вказана печатка зберігалась? Відповідь свідка: Я нікуди не звертався, щоб отримати печатку ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс». В кого вона зберігалась і чи була така печатка взагалі не знаю. Запитання слідчого: Хто фактично керував діяльністю підприємства ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»(визначав доцільність тієї або іншої фінансово-господарської операції)? Відповідь свідка: Мені не відомо. Запитання слідчого: Хто розпоряджався та приймав рішення про перерахування грошових коштів з рахунків підприємства, визначав суми та послідовність платежів, на підставі чого? Відповідь свідка: Мені про це нічого невідомо. Запитання слідчого: Які саме функції по керуванню фінансово-господарською діяльністю та прийняттю рішень по діяльності підприємства, як його директор виконували Ви особисто? Відповідь свідка: Ніяких функцій я не виконував, нічого я не робив взагалі. Запитання слідчого: Де ви взяли майно, за рахунок якого було сформовано статутний фонд підприємства? Відповідь свідка: Я ніякого майна та коштів у статутний фонд ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»не вносив. Запитання слідчого: Ви розуміли, що несете повну відповідальність за діяльність зареєстрованого на Вас підприємства ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс». Чому Ви, являючись власником підприємства передали всі установчі документи сторонній особі, яку навіть не знали? З якою метою Ви це зробили, поясніть свої дії? Відповідь свідка: Я не розумів, що несу повну відповідальність за діяльність ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс». Я взагалі не мав відношення ні до яких документів ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс», ні до діяльності підприємства. Запитання слідчого: Хто складав та подавав податкову звітність та фінансову звітність до органів ДПС? Відповідь свідка: Я не знаю.», що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом допиту свідка.

Водночас, як видно з матеріалів справи, при допиті в якості свідка 04.11.2011, з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, дачу завідомо неправдивих показань, розголошення даних досудового слідства, передбачених ст.ст. 384, 385, 387 КК України, ОСОБА_1 показав, зокрема, що: «Запитання слідчого: Чи відомо Вам підприємство ТОВ «Аммо»? Відповідь свідка: Дане підприємство мені не відомо, про це підприємство я дізнався від працівників податкової міліції. Чи відомо Вам, що Ви являєтесь засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Аммо»? Відповідь свідка: мені це стало відомо від працівників податкової міліції. Запитання слідчого: Розкажіть про обставини створення (реєстрації) Вами підприємства ТОВ «Аммо»? Відповідь свідка: На початку 2010 року знайомий ОСОБА_2 запропонував мені підзаробити грошей. З його слів, мені потрібно було, підписати у нотаріуса один документ, в результаті чого я повинен був отримати грошову винагороду. Прізвище ОСОБА_2 мені не відоме (має на вигляд десь 28 років, невисокого зросту, середньої тілобудови, темноволосий, схожий на спортсмена). З ОСОБА_2 я познайомився через свого товариша, тобто ОСОБА_2 мені спершу зателефонував, в подальшому ми з ним зустрілися, я вислухав його пропозицію, а оскільки у мене в той час було дуже скрутне матеріальне становище я погодився на його пропозицію. Десь через 3 дні ми знову зустрілися із ОСОБА_2 у нотаріуса куди він мені сказав під'їхати. Офісне приміщення нотаріуса знаходилось біля станції метро «Площа Л.Толстого», там ми зустрілися із ОСОБА_2 він провів мене до нотаріуса, де я віддав свій паспорт та ідентифікаційний код, через декілька хвилин мені дали підписати деякі документи, що саме я підписував я не бачив, оскільки дані документи не давали мені у руки. Зі слів ОСОБА_2, коли ми були у нотаріуса, і я підписав уже документи, я зрозумів, що на своє ім'я ОСОБА_2 відкриває підприємство, він мені сказав, що це лише формальність і ніякого відношення до діяльності даного підприємства я не буду мати. Ніяких документів після зустрічі із нотаріусом я не отримував і в подальшому більше нічого не підписував. Наступна зустріч із ОСОБА_2 відбулася в банківській установі за адресою м. Київ, станція метро «Мінська»через декілька днів після підписання всіх документів у нотаріуса назву банку точно не пам'ятаю, але здається там висіла табличка з назвою банку синього кольору. В банківській установі у мене взяли копію паспорту та ідентифікаційного коду потім мені дали підписати один документ, вона мала вигляд звичайної картонної карточки не була заповнена, у графі, яку мені показав ОСОБА_2, я поставив свій підпис. Після зустрічі в банку мені знову телефонував ОСОБА_2, він попросив зі мною зустрітися з метою підпису ще одного документу, на що я відмовився, оскільки він мені пообіцяв заплатити кошти, ми домовлялися близько 1000 тис. грн. в місяць за те, що я підписував всі документи, які він мені давав, але так, як він мені ні разу грошей не заплатив, а у мене в той час уже була інша робота, я відмовився від зустрічі з ним. Після того як я відмовився від зустрічі із ОСОБА_2, ми з ним більше не зустрічалися та не спілкувався. Запитання слідчого: Які документи Вами були підписані у нотаріуса? Відповідь свідка: Які саме документи я підписував у нотаріуса я не знаю, оскільки я в них не вникав. Що мені дали на підпис, те я і підписав. Запитання слідчого: Ви мали будь-яке відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аммо»? Які документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Аммо»Ви підписували? Відповідь свідка: Ніякого відношення до діяльності підприємства я не мав, ніяких документів не підписував. Запитання слідчого: З якою метою Вами було створене (зареєстроване) ТОВ «Аммо»? Відповідь свідка: Для отримання грошової винагороди, я взагалі не планував займатися фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Аммо». Запитання слідчого: Якою саме діяльністю планувало займатись ТОВ «Аммо»? Якою фактично діяльністю займалось вказане підприємство? Відповідь свідка: Мені це не відомо. Запитання слідчого: Чи звертались Ви до відповідних органів з метою отримання печатки ТОВ «Аммо», в кого вказана печатка зберігалась? Відповідь свідка: Я нікуди не звертався, щоб отримати печатку ТОВ «Аммо». В кого вона зберігалась і чи була така печатка взагалі не знаю. Запитання слідчого: Хто фактично керував діяльністю підприємства ТОВ «Аммо»(визначав доцільність тієї або іншої фінансово-господарської операції)? Відповідь свідка: Мені не відомо. Запитання слідчого: Хто розпоряджався та приймав рішення про перерахування грошових коштів з рахунків підприємства, визначав суми та послідовність платежів, на підставі чого? Відповідь свідка: Мені про це нічого невідомо. Запитання слідчого: Які саме функції по керуванню фінансово-господарською діяльністю та прийняттю рішень по діяльності підприємства, як його директор виконували Ви особисто? Відповідь свідка: Ніяких функцій я не виконував, нічого я не робив взагалі. Запитання слідчого: Де ви взяли майно, за рахунок якого було сформовано статутний фонд підприємства? Відповідь свідка: Я ніякого майна та коштів у статутний фонд ТОВ «Аммо»не вносив. Запитання слідчого: Ви розуміли, що несете повну відповідальність за діяльність зареєстрованого на Вас підприємства ТОВ «Аммо». Чому Ви, являючись власником підприємства передали всі установчі документи сторонній особі, яку навіть не знали? З якою метою Ви це зробили, поясніть свої дії? Відповідь свідка: Я не розумів, що несу повну відповідальність за діяльність ТОВ «Аммо». Я взагалі не мав відношення ні до яких документів ТОВ «Аммо», ні до діяльності підприємства. Запитання слідчого: Хто складав та подавав податкову звітність та фінансову звітність до органів ДПС? Відповідь свідка: Я не знаю.», що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом допиту свідка.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи, що позивачем правочини з ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо»укладені з невідомими особами, а договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, рахунки на оплату, видаткові та податкові накладні, які є доказами реальності виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 91/29, а також поставки товару (алюмінієвих глушників, адсорбенту тощо), підписані невідомими особами від імені директорів ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»ОСОБА_4 та ТОВ «Аммо»ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що вказані первинні документи були оформлені з порушенням вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не беруться судом до уваги як докази реального виконання спірних господарських операцій.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не мали наміру здійснювати та не здійснювали підприємницьку діяльність від імені ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо», суд приходить до висновку про безтоварність, тобто лише документальне оформлення, відповідних господарських операцій.

Таким чином, з матеріалів справи видно, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні вищевказаних правочинів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування ТОВ «Еверест 2008»податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок, з урахуванням чого, вказані правочини є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п. 1.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічні положення містяться у пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України та Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Згідно з п.п. 2, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи, що, по-перше, податкові накладні на загальну суму 1566683,50 грн. (в тому числі ПДВ 261114 грн.) були виписані позивачу на підставі нікчемних правочинів, по-друге, ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс»та ТОВ «Аммо», податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Еверест 2008»податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, суд приходить до висновку, що віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської МДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»м валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи безтоварність, тобто лише документальне оформлення господарських операцій на підставі нікчемних правочинів між позивачем та ТОВ «ВБК «Стандарт-Сервіс», ТОВ «Аммо», суд приходить до висновку, що витрати ТОВ «Еверест 2008»у розмірі 326393 грн. на порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а відтак неправомірно були віднесені позивачем до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення від 20.07.2012 № 0000602220 та № 0000612220 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для визнання недійсними та скасування вказаних рішень ДПІ у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест 2008»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко