Постанова № 27125758, 18.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/4009/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

представника позивача: Гралєвський Л.Й.

представника відповідача: Пограничної К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: Комунального підприємства "Погребищекомунсервіс"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

17 серпня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Іллінецька міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Іллінецька МДПІ) з позовом до Комунального підприємства "Погребищекомунсевіс" (далі - КП "Погребищекомунсевіс") про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що КП "Погребищекомунсевіс" станом на 10.08.2012 має заборгованість перед бюджетом по податку з доходів з фізичних осіб в сумі 4355,36 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, Іллінецька МДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення коштів.

27.09.2012р. до суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог, шляхом їх зменшення, в якій останній просив стягнути з відповідача податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в сумі 4192,23 грн.

В силу частини 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Зважаючи на права, якими наділений позивач зменшення розміру позовних вимог приймається судом, оскільки такі дії представника позивача не суперечать закону, не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх уточнення, підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Комунальне підприємство "Погребищекомунсевіс" зареєстровано як юридична особа Погребищенською РДА 15.12.2004р. за номером запису 1 163 102 0000 000036 та взято на облік у Липовецькій МДПІ (Погребищенське відділення) 10.01.2005 р. за № 1.

Як свідчать матеріали справи, за відповідачем, станом на час заявлення позовних вимог, рахується заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4192,23 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок того, що відповідачем подані податкові декларації, в яких ним самостійно визначені зобов`язання по податку, а саме:

- № 2620 від 18.03.2011р. на суму 3563,01 грн.;

- № 9001511568 від 18.03.2011р. на суму 3563,01 грн.

Згідно зворотного боку облікової картки, яка міститься в матеріалах справи, сума заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, після часткової сплати відповідачем, становить 4192,23 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 4192,23 грн.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Визначаючись щодо заявлених вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Іллінецькою МДПІ виставлена КП "Погребищенкомунсевіс" податкова вимога № 26 від 05.04.2011 року, яка була отримана 06.04.2011 року його керівником, про що свідчить підпис в корінці податкової вимоги. Однак, вказана податкова вимога відповідачем залишена без виконання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд також врахував повне визнання позову відповідачем.

Частиною 1 ст. 136 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресований суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України, судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону та порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Як вбачається з матеріалів справи, визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим підлягає прийняттю судом та є підставою для постановлення рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, визнаються відповідачем, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків відкритих в установах банків та за рахунок готівки Комунального підприємства "Погребищекомунсервіс"(22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Шевченка, 30, код ЄДРПОУ 33264080) кошти в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб в сумі 4192,23 грн. (чотири тисячі сто дев`яносто дві гривні 23 копійки) на р/р 33218800700470 місцевий бюджет Погребищенської міської ради Погребищенського району, платіж 11010100, код одержувача 37926680 - банк ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна