Постанова № 27125733, 10.10.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0270/3867/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського Олександра Ванадійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

представника позивача: ОСОБА_1.,

представників відповідача: Лудан І.А.,Миколайчук Н.В.,

Снігур О.А., Мартинюк О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

до: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що посадовими особами Могилів-Подільської ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, складено акт перевірки, яким встановлено порушення норм Податкового кодексу України, внаслідок чого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0009261700 від 04.07.2012р., № 0009251700 від 04.07.2012р., № 0009271700 від 04.07.2012р., якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 186500,78 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 46625,2 грн., збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31250 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 7812,5 грн., а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 171 792 грн.

Позивач вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Нарахування податку з доходів фізичних осіб податковим органом є безпідставним, оскільки при перевірці Могилів-Подільською ОДПІ не взято до уваги те, що у вересні 2011 року позивачем було отримано від ПП "Автотрейд 2012" соняшник в кількості 210 000 кг. з метою його подальшої переробки, загальною вартість 840 000 грн. Однак, у зв'язку з неможливістю проведення розрахунків за придбану сировину, отриманий соняшник був повернутий постачальнику - ПП " Автотрейд 2012", а відтак, господарська операція, здійснена із даним контрагентом не була проведена по бухгалтерському обліку, а отже не була об'єктом оподаткування в розумінні п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

Стосовно збільшення грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення від'ємного значення з ПДВ, позивач зазначає, що в акті перевірки вказано, що за березень 2011 року ФОП ОСОБА_6 до складу податкового кредиту віднесено вартість соняшника, придбаного у ФОП ОСОБА_7, згідно податкової накладної № 1 від 21.03.2011 року на загальну суму 180 000,00 грн., в тому числі ПДВ -30 000 грн., а оскільки ФОП ОСОБА_7 не є виробником даного соняшника, вказана сума ПДВ була віднесена до складу податкового кредиту із порушенням п.15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Однак, п.15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що тимчасово до 01 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

На підставі зазначеної норми позивач вважає, що господарські операції, здійснені із даним контрагентом, не звільнені від оподаткування, а тому формування податкового кредиту здійснювалось на законних підставах.

Крім того, позивач вважає протиправними висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту від здійснення господарських операцій з ПП „Дружба Народів" та ПП "Агротемп плюс".

Таким чином з урахуванням викладеного позивач вважає, що висновки податкового органу, зазначені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому прийняті на підставі даного акту перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Від відповідача до канцелярії суду надійшли письмові заперечення, у яких Могилів-Подільська ОДПІ зазначає, що виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства проводилась працівниками податкового органу згідно з вимогами чинного законодавства, а за результатами розгляду відповідного акту перевірки та зафіксованих в ньому порушень законодавства цілком правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним в поданих письмових запереченнях, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З 28 травня 2012 року по 18 червня 2012 року посадовими особами Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 567/17-2297803354 від 25.06.2012р. (а.с.10-25).

У даному акті зазначено про порушення позивачем п. 177.2., 177.4 статті 177 пункту 138.4 статті 138, п. 187.1. ст.187, п. 198.3 ст.198, п. 199.1 ст.199, п. 15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Зокрема, у підпункті 2.2.2. пункту 2.2 акту перевірки зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем зайво включено до складу валових витрат суму придбаного соняшнику в розмірі 638473,73 грн., яка не оплачена постачальнику ПП "Автотрейд 2012", а готова продукція реалізована. При цьому, підприємством включено до витрат вартість соняшнику, а готова продукція з його переробки знаходиться станом на 31.12.2011р. в залишках.

Також у порушення п.177.2, п. 177.4 статті 177, п. 138.4 ст.138 Податкового кодексу України фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 не надано документального підтвердження витрат, пов'язаних з отриманням доходу від продажу олії та макуха.

Суд критично оцінює вказані висновки податкового органу, з огляду на наступне.

Так, зокрема, судом встановлено, що у вересні 2011 року позивачем придбано у ПП "Автотрейд 2012" соняшник в кількості 210 000 кг. на загальну вартість 840 000 грн., у тому числі ПДВ 140 000 грн.

Представником позивача у судовому засіданні надано договір постачання № 98 від 01.07.2011р., укладений між постачальником - приватним підприємством "Автотрейд 2012" та покупцем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 про постачання товару за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті та у кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною зазначеного Договору.

Крім того, представник позивача пояснив суду, що перевіряючими не взято до уваги те, що соняшник, отриманий від ПП "Автотрейд 2012" у кількості 210 000 кг. на суму 840 000 грн., у тому числі ПДВ 140 000грн., був повернутий підприємству у такій самій кількості, що підтверджується видатковою накладною №26 від 29.11.2011р., а відповідні корегуючі дані були подані до податкового органу.

Водночас, представник позивача зазначив, що за період, що перевірявся, зокрема у вересні 2011 року ВОП "ОСОБА_6 отримував соняшник і від інших постачальників.

Тобто, суд виходить із того, що оскільки на законодавчому рівні не передбачено різновидів сортів зерна соняшника, виокремити конкретну частину із загальної його кількості, яка є на складі, є неможливим. Тому висновок податкового органу про те, що для виготовлення олії у періоді, що перевірявся, позивачем використовувався соняшник, поставлений саме ПП "Автотрейд 2012", не знайшов свого підтвердження в ході розгляду адміністративної справи.

Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

З огляду на наведене, суд бере до уваги пояснення представника позивача про те, що господарські операції із ПП "Автотрейд 2012" не внесені до обліку доходів і витрат та не є об'єктом оподаткування в розумінні п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

В акті перевірки також зазначено про порушення ФОП ОСОБА_6 п.198.3. ст.198, п.187.1 ст.187, п.199.1 ст.199 Податкового кодексу України.

Правила формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачені статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 2.5.2 акту перевірки зазначено, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. ФОП ОСОБА_6 задекларовано податкового кредиту з ПДВ в сумі 2 074 134 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, встановлено його завищення на 175 695 грн., зокрема за березень 2011 року на суму ПДВ 30 000грн., за листопад 2011 року на суму ПДВ 72849 грн., за грудень 2011 року на суму 72846 грн.

Стосовно суми ПДВ, віднесеної до складу податкового кредиту за березень 2011 року, то судом встановлено, що зазначена сума віднесена до складу податкового кредиту внаслідок здійснених господарських операцій по придбанню соняшника у ФОП ОСОБА_7, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Однак, перевіряючими було зазначено, що дана сума ПДВ не може бути віднесена до складу податкового кредиту, оскільки згідно п.15 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що тимчасово до 01 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а ФОП ОСОБА_7 не є виробником даного соняшника.

Суд критично оцінює вказані висновки податкового органу та бере до уваги пояснення представника позивача про те, що ФОП ОСОБА_7 було сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ по господарській операції з постачання соняшника ФОП ОСОБА_6, а отже, у відповідності до положень п.15 підрозділу 2 ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, дана операція не звільнена від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи наведені обставини, позивачем правомірно віднесено суму ПДВ від здійснення такої господарської операції до складу податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що суми ПДВ в розмірі 72 846 та 72 849 не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2011 року, так як відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до п.199.1 ст. 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

В акті перевірки зазначено, а в судовому засіданні підтверджено представниками Могилів-Подільської ОДПІ те, що у листопаді 2011 року позивачем було придбано та не перероблено соняшник згідно податкових накладних:

- №1/2 від 01.11.201 року на загальну суму 300 000грн. в т.ч. ПДВ 50000грн. (передоплата на кількість 81,081т. соняшника по ціні 3700грн. з ПДВ) придбаного у ПП „Агротемп плюс", код ЄДРПОУ 33716759,

- №46/2 від 15.11.2011 року на загальну суму 108000грн. в т.ч. ПДВ 18000грн. в кількості 30 тон (видаткова накладна №53 від 11.11.2011 року) у ПП „Дружба Народів",

згідно податкової накладної №18/2 від 11.11.2011 року на загальну суму 43637,2грн. в т.ч. ПДВ 7272,87грн. підприємцем придбано соняшник в кількості 15 тон та включено до податкового кредиту (видаткова накладна №1435 від 11.11.2011 року) у ПП „Аграрна компанія 2004", 10 тон соняшнику з якої підприємцем не використано в оподатковуваних операціях на загальну суму 29091,47грн. в т.ч. ПДВ 4848,6грн.

Підтвердженням того, що вказаний соняшник не використаний у підприємницькій діяльності, на думку перевіряючих, стали довідки про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2011р.

Суд вважає вказані висновки податкового органу безпідставними, зазначаючи, що відповідно до узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань застосування статті 199 Розділу ІV Податкового кодексу України, затвердженої наказом ДПС від 16.02.2012р. № 129, платнику податку у разі придбання та/або виготовлення товарів/послуг, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, має право віднести до податкового кредиту ту частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Тобто, в даному випадку віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду частки отриманого кредиту або всього отриманого кредиту визначено як право, а не обов'язок платника, тому суд не враховує твердження представників податкового органу про те, що невикористання усього зерна, придбаного у контрагентів у листопаді та грудні 2011 року, не дає підстав платнику відносити повну суму придбаного товару до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2011 року.

Крім того, суд бере до уваги той факт, що у продовж листопада та грудня позивач отримував соняшник, окрім ПП "Аграрна компанія 2004" та ПП "Дружба Народів", і від інших контрагентів, що підтверджується податковими накладними, витягом з книги складського обліку, а як зазначено вище, чинним законодавством не передбачено різновиди сортів зерна соняшника, виокремити конкретну частину із загальної його кількості, яка є на складі, є неможливим.

Тому представниками відповідача у судовому засіданні не було доведене, що в листопаді та грудні 2011 року позивачем не було використано весь соняшник, поставлений саме контрагентами ПП "Дружба Народів" та ПП "Агротемп плюс", а твердження про неможливість включення до складу податкового кредиту суму від їх здійснення даних операцій, були спростовані у судовому засіданні.

Крім того, представником сторони позивача у судовому засіданні було надано первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реалізацію олії та макуха.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятих на підставі даного акту податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0009261700 від 04.07.2012р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0009251700 від 04.07.2012р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції № 0009271700 від 04.07.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) судовий збір (судові витрати) в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович