Ухвала суду № 27124256, 18.07.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Справа № 11/2290/495/2012 року Головуюча в 1-й інстанції Воробченко Л.А.

Категорія: Доповідач Матущак М.С.

п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.07.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Матущака М.С.,

суддів Вітюка В.Ж., Дуфнік Л.М.,

з участю прокурора Лугового О.П.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Славутського міськрайонного суду від 28 травня 2012 року, -

у с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Гора-Валдай Гатчинського району Ленінградської області (Санкт-Петербургської області) Російської Федерації, житель АДРЕСА_2, зареєстрований в АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою спеціальною освітою, розлучений, дітей немає, військовозобов'язаний, не працює, несудимий,

засуджений:

- за п.6 ч.2 ст.115 КК України -на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності;

- за ч.4 ст.187 КК України -на десять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у його власності.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років із конфіскацією всього майна, що є у його власності.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено попередню -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено обчислювати з 15 січня 2011 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області судові витрати:

- за проведення судово-трасологічної експертизи -206 грн. 40 коп.;

- за проведення судово-дактилоскопічної експертизи -206 грн. 40 коп.;

- за проведення експертизи волокон та волокнистих матеріалів -361 грн. 20 коп.;

- за проведення судово-одорологічних експертиз -281 грн. 28 коп.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду, біля 22-ї години 12 січня 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розбив скло на вхідних дверях будинку потерпілої ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_3 та з метою заволодіння її грошима проник у будинок.

Коли від шуму, створеного засудженим під час пошуку речей, потерпіла прокинулася та вийшла з кімнати, ОСОБА_2, розуміючи, що вона є єдиною перешкодою, щоб заволодіти грошима, з метою вбивства з корисливих мотивів, спочатку штовхнув потерпілу ОСОБА_3 на підлогу, а потім, придавивши її всією поверхнею свого тіла, руками зі значною силою здавив шию потерпілої, внаслідок чого настала її смерть.

Після вбивства потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_2 продовжив пошук грошей в будинку, однак, не знайшовши їх, утік з місця злочину.

Засуджений ОСОБА_2 у поданій апеляції, як випливає з її змісту, просив переглянути вирок, бо судом не враховано важливих доказів у справі.

При цьому наголошував, що досудове слідство було проведене з грубим порушенням закону. Уважав, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він був присутній на місці злочину. Працівники міліції сфабрикували докази, навмисно підкинувши пачку цигарок, що йому належали, на місце злочину, як доказ того, що він був присутній на місці події.

Стверджував, що він давав показання працівникам міліції під фізичним тиском і нелюдським катуванням, внаслідок чого був вимушений визнати себе винним у вбивстві потерпілої.

Звертав увагу, що за місцем проживання він характеризується позитивно, веде домашнє господарство, постійно допомагає односельчанам у різноманітній роботі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію і просили суд скасувати вирок з поверненням справи на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою та однобічністю досудового та судового слідства, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими доказами у справі, яким суд дав правильну кримінально-правову кваліфікацію.

Як убачається з показань самого засудженого ОСОБА_2 на досудовому слідстві, він, знаючи, що потерпіла ОСОБА_3 вдома одна, проник до неї в будинок саме з метою заволодіння її майном. Коли від шуму під час пошуку речей потерпіла прокинулася та вийшла з кімнати, він, розуміючи, що вона є єдиною перешкодою для заволодіння грошима, спочатку штовхнув її на підлогу, а потім придавив її всім тілом і руками зі значною силою здавив її шию. Після того, як потерпіла перестала подавати ознаки життя, продовжив шукати гроші. Не знайшовши грошей з місця події утік.

Заподіяння ОСОБА_2 таких тілесних ушкоджень та їх причинний зв'язок з настанням смерті потерпілої об'єктивно підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи № 3-12 від 03 березня 2011 року. Відповідно до нього смерть потерпілої настала від механічної асфіксії шляхом стиснення органів шиї пальцями рук сторонньої особи або їм подібними предметами безпосередньо перед настанням смерті.

Такі показання засудженого та дані висновку судово-медичної експертизи в сукупності вказують на те, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за п.6 ч.2 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.

Окрім цього, винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів підтверджена сукупністю зібраних у справі, належно оцінених та обґрунтовано покладених судом в основу вироку доказів, зокрема:

- висновком експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 108 від 09 лютого 2011 року, з якого витікає, що на поверхні блузки-сорочки потерпілої ОСОБА_3 виявлено і вилучено 211 волокон-нашарувань, які входять до складу джемпера та штанів засудженого ОСОБА_2 (т.1, а.с.172-182);

- висновком одорогічної експертизи № 18 від 14 лютого 2011 року про те, що зразки запаху вилучені при огляді місця події та з середини гумового чобота ОСОБА_2 свідчать про те, що цей запах міг бути залишений ним (т.1, а.с.204-207);

- протоколом огляду місця події та трупа потерпілої ОСОБА_3 від 14 січня 2011 року зі схемою та таблицею ілюстрацій до нього, з якого слідує, що в будинку потерпілої ОСОБА_3 виявлено її труп з численними саднами на правій щоці, в ділянці підборіддя, на передній поверхні шиї з підшкірним крововиливом, подібним до странгуляційної борозни. Скло у вікні вхідних дверей до житлового будинку пошкоджено, на підлозі виявлено уламки скла різної форми та розмірів. В кімнатах порушена звичайна обстановка, по підлозі розкидані речі (т.1, а.с.12-41);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15 січня 2011 року, під час якого ОСОБА_2 детально відтворив обстановку і обставини події, що мала місце 12 січня 2011 року. Показав, як проникав у будинок потерпілої, як, побачивши її, штовхнув на підлогу. Зрозумівши, що вона впізнала його, навалився на неї всім тілом, руками став здавлювати їй шию, а коли вона перестала подавати ознаки життя, відніс її на ліжко і продовжував шукати гроші, не знайшовши яких з місця події втік (т.1, а.с.216-237).

- протоколом добровільної видачі від 15 січня 2011 року (т.1, а.с.123) з якого вбачається, що ОСОБА_2 добровільно видав пачку з-під цигарок марки «Новость-люкс»аналогічну пачці цигарок марки «Новость-люкс», що була виявлена при огляді місця події 14 січня 2011 року (т.1, а.с.44-45);

- висновком судово-медичної експертизи № 3-12 від 03 березня 2011 року (т.1, а.с.57-59) та висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 26-мк від 03 березня 2011 року (т.1, а.с.65-70) про механізм, характер спричинених потерпілій тілесних ушкоджень, які призвели до її смерті. Зокрема те, що такі тілесні ушкодження виникли від стискаючої дії тупих твердих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, якими могли бути пальці рук сторонньої людини, що призвело до механічної асфіксії.

Твердження засудженого в апеляції про те, що досудове слідство проведено неповно та однобічно, оскільки справа щодо нього сфабрикована працівниками міліції, не відповідає дійсності з наступних підстав.

Так, під час допиту як підозрюваного та під час відтворення обстановки і обставин події засуджений ОСОБА_2 у присутності свого захисника, добровільно, без будь-якого тиску вказував на такі деталі, які не могли бути відомі органу дізнання чи оперативним працівникам, зокрема: як штовхнув потерпілу, як вона впала, в якій позі була потерпіла в момент здушування її за шию, якою дорогою йшов до будинку потерпілої, якою дорогою повертався додому, що робив зі своїм одягом після злочину, а також стверджував про намір викрасти гроші, про відсутність умислу на вбивство, про отримання синця навколо правого ока внаслідок падіння.

Не заслуговує на увагу і твердження засудженого про те, що під час досудового слідства працівники міліції шляхом психічного та фізичного насильства примусили його зізнатись у вчиненні вбивства потерпілої. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви, скарги з приводу застосування до нього такого насильства з боку працівників міліції.

Більше того, в протоколах слідчих дій за його участю він власноручно робив записи, що протокол ним прочитаний, з його слів записано вірно, відтворення обстановки та обставин події проводилися в присутності понятих та захисника, тобто в умовах, що виключали можливість тиску на нього з боку працівників міліції.

Окрім того, допитаний в суді першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_4, який проводив обстеження ОСОБА_2, пояснив, що синець навколо ока засудженого за зовнішніми ознаками утворився не менше як за дві доби до обстеження, тобто 12 або 13 січня 2011 року, тим самим виключаючи можливість заподіяння засудженому синця навколо правого ока 14 січня 2011 року.

Дані обставини узгоджуються з іншими доказами у справі, зокрема протоколом відтворення обстановки і обставин події від 15 січня 2011 року, в якому засуджений у присутності захисника детально розповів про механізм отримання цього тілесного ушкодження, а саме те, що отримав його під час рубання гілок на своєму господарстві (т.1, а.с.224).

За таких обставин суд обґрунтовано не взяв до уваги показання ОСОБА_2 у судовому засіданні про непричетність його до вбивства потерпілої, прийшовши до висновку, що таким чином засуджений намагається уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Тому в основу вироку правомірно покладено його показання на досудовому слідстві, оскільки вони підтверджуються та узгоджуються із сукупністю інших доказів, що є в матеріалах справи, зокрема, даними протоколу огляду місця події, висновками судово-медичної, одорогічної, медико-криміналістичної, трасологічної, психіатричної експертиз, експертизи волокон та волокнистих матеріалів.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні засудженим, ні його захисником не було надано.

Таким чином, колегія суддів відзначає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час дізнання, досудового чи судового слідства, які б виключали можливість постановлення вироку при апеляційному розгляді справи не виявлено. Голослівні ж заяви засудженого про його непричетність до інкримінованих злочинів самі по собі не можуть бути достатньою підставою для повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров'я особи», дії винної особи в разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу кваліфікуються за п.6 ч.2 ст.115 КК України та ч.4 ст.187 КК України.

Про це ж йдеться і у п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності»відповідно до якої, в разі, якщо під час розбою було вчинене вбивство потерпілого, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів передбачених ч.4 ст.187 КК України та п.6 ч.2 ст.115 КК України.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ч.4 ст.187 та п.6 ч.2 ст.115 КК України.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2 суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відомості про особу, обставини, що впливають на покарання. Так, судом врахована позитивна характеристика засудженого за місцем проживання, те, що він притягується до кримінальної відповідальності уперше, тобто всі ті обставини, на які посилається засуджений у своїй апеляції. Як обставину, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_2, уважає її необґрунтованою, а призначене покарання судом першої інстанції необхідним й достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У зв'язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а:

Вирок Славутського міськрайонного суду від 28 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду М.С.Матущак