Рішення № 27122142, 18.10.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Справа № 2218/5611/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого -судді Ярмолюка О. І.,

суддів: Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі: Дідик А.Б.

з участю: представника ПАТ КБ "ПриватБанк" -Москалюк С.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/2284/12 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ КБ "ПриватБанк", перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказав, що 09.12.2007 року між ним та Хмельницькою філією ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі -Банк) було укладено договір споживчого кредитування фізичної особи, за яким Банк надав йому споживчий кредит на придбання відеокамери марки "Canon", модель NC 201, 2007 року виготовлення, заводський номер 647462060915, з умовою її застави. Кредит надавався строком на 30 місяців із загальною сумою щомісячних платежів -1929 грн. Починаючи з травня 2009 року по лютий 2010 року проплати за кредитним договором не проводилися. 18 січня 2010 року з відповідачем було укладено акт про передачу заставного майна на відповідальне зберігання, згідно з яким було передано, а представником відповідача прийнято, відеокамеру марки "Canon" та аксесуари до цього приладу: акумуляторну батарею марки ВР-208, стереофонічний відео кабель марки STV-250N та зарядний пристрій марки CA-579. Підставою для складення вказаного акта було порушення договірних зобов'язань за кредитно-заставним договором № HMXRFO07697446 від 09.12.2007 року у вигляді прострочення щомісячних платежів. Згідно з цим актом, у випадку непогашення простроченої заборгованості та залишку за кредитом, Банк має право передати на реалізацію заставне майно за ціною, визначеною незалежною оцінкою, а виручені від реалізації засоби, за вирахуванням витрат на проведення оцінки згаданого товару, направити на погашення заборгованості. Банк додатково був зобов'язаний повідомити про результати проведення незалежної оцінки та про результати

________________

Головуючий у першій інстанції -Дручкова С.П. Справа № 22ц/2290/2284/12

Доповідач -Власенко О.В. Категорія № 2,8,9

реалізації майна. Виходячи з відсутності інформації про незалежну оцінку та реалізацію майна, з метою погашення простроченої заборгованості та залишку за кредитом і повернення товару, 5 лютого 2010 року відновлено сплату за кредитним договором та внесено наступні суми коштів: 2448 грн. 91 коп. -05.02.2010 року; 78 грн. 91 коп. -26.02.2010 року; 145 грн. 53 коп. -31.05.2010 року. Після здійснення вказаних платежів Банк не повернув ОСОБА_2 майно. Згідно з випискою № 30.1.0.0/2-110221/1792 від 22.02.2011 року споживчий кредит погашений та закритий, але дата його погашення та закриття не зазначені. Крім того, у графіку фактичної оплати, здійсненої клієнтом значиться сума в розмірі 833 грн. від 03.06.2010 року та примітка, що ця сума розпишеться у період погашень, але внесення цієї суми ним не здійснювалося. Зважаючи на ці обставини, ОСОБА_2 просив зобов'язати Хмельницьку філію ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути йому відеокамеру марки "Canon" модель NC 201, заводський номер 647462060915 та аксесуари до цього приладу: акумуляторну батарею марки ВР-208, стереофонічний відео кабель марки STV-250N та зарядний пристрій марки CA-579.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено.

Зобов'язано Хмельницьку філію ПАТ КБ "ПриватБанк" повернути ОСОБА_2 відеокамеру марки "Canon" модель NC 201, заводський номер 647462060915 та акумулятор батарею марки ВР-208, стереофонічний відео кабель марки STV-250N та зарядний пристрій марки CA-579.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_2 214 грн. 60 коп. судових витрат та 800 грн. понесених на отримання юридичної допомоги.

В апеляційній скарзі Банк з рішенням суду не погоджується, вважає що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зважаючи на викладені обставини, Банк просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2012 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення з таких підстав.

Відповідно до п.п.1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на виконання укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ "ПриватБанк" договору споживчого кредитування № HMXRFO07697446 від 9 грудня 2007 року, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 споживчий кредит на придбання відеокамери марки "Canon" строком на 30 місяців, - позивач ОСОБА_2 за цим договором не проводив проплати щомісячних платежів в період з травня 2009 року по лютий 2010 року, у зв'язку з чим між ним та Банком 18 січня 2010 року було укладено акт про передачу заставного майна -зазначеної відеокамери на відповідальне зберігання з правом її реалізації Банком за ціною, визначеною незалежним оцінювачем та направленням коштів від реалізації майна на погашення заборгованості. Оскільки в даному акті не було визначено строк погашення заборгованості та в порушення умов, передбачених в цьому акті, позивача не було повідомлено про проведення незалежної оцінки заставного майна та про результат його реалізації, суд дійшов висновку, що на день реалізації заставної відеокамери позивач не мав заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 згідно з положеннями ст.ст. 387, 1212 ЦК України підлягають задоволенню.

Проте, з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Судом встановлено, що 09.12.2007 року ОСОБА_2 як позичальник підписав заяву № HMXRFO07697446, згідно з якою Банк надав йому строковий кредит в розмірі 2217 грн. 39 коп. на строк 30 місяців -з 09.12.2007 року по 08.06.2010 року включно на умовах сплати за користування кредитом 0,01 %, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 288 грн. 39 коп. в обмін на зобов'язання позичальника про повернення кредиту, сплати винагороди, комісії згідно з умовами споживчого кредиту в період з 9-го по 14-те число кожного місяця в розмірі 74 грн. 03 коп. Згідно з цією ж заявою позичальника та відповідно до п.2.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) придбана ним відеокамера була визначена предметом застави в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

В період з травня 2009 року позивач припинив здійснення сплати кредиту, а тому 18.01.2010 року придбана ним в кредит відеокамера була передана в заставу Банку на підставі акта про передачу заставного майна на відповідальне зберігання, згідно з умовами якого позивач як позичальник доручив Банку передати на реалізацію вказане заставне майно за ціною, визначеною незалежним оцінювачем, та передачею виручених коштів на погашення заборгованості.

28.05.2010 року згадана відеокамера була реалізована Банком в особі оцінювача -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 іншій особі - ОСОБА_5 за ціною 833 грн.

Ці обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), випискою за кредитним договором № HMXRFO07697446, актом про передачу заставного майна на відповідальне зберігання від 18.01.2010 року, висновком про ринкову вартість відеокамери станом на 30.04.2010 року, а також не заперечувались в судовому засіданні позивачем.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позов, суд наведеним обставинам належної оцінки не дав, не прийнявши до уваги, що спірне майно -відеокамера реалізована Банком і, відповідно, перебуває у власності іншої особи -ОСОБА_5

Згідно з вимогами ст. 387 ЦК України, якою керувався суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач 13.03.2012 року подав позов до Банку про витребування майна з чужого володіння, хоча на той час це майно не перебувало у його володінні, а тому відсутні правові підстави, передбачені ст. 387 ЦК України для витребування цього майна з володіння Банку та щодо зобов'язання останнього повернути відчужену ним відеокамеру позивачу.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає також помилковим посилання суду першої інстанції на ст.1212 ЦК України, оскільки положення цієї норми Цивільного кодексу не поширюються на правовідносини сторін.

Доводи позивача про те, що на час реалізації переданої ним в заставу відеокамери він повністю виконав всі зобов'язання перед Банком, не можуть бути підставою для задоволення його позову, оскільки суд, відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Встановлено, що позивач, звертаючись в суд з даним позовом, не ставив вимоги про визнання неправомірними дій Банку, пов'язаних з передачею на реалізацію предмета застави, а також не ставив вимоги про визнання недійсним договору (акта) про реалізацію останнього, а тому суд обгрунтовано розглянув даний спір в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Наведене свідчить, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 серпня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко