Рішення № 27121612, 18.09.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1915/513/2012 Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/1990/1155/12 Доповідач - Міщій О.Я.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Шевчук Г. М., Ткача З. Є.,

при секретарі - Мельничук С.П.

з участю представників відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про витребування автомобіля та звернення стягнення на предмет застави та за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", треті особи на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання неукладеним договору застави автотранспорту, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2012 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до кредитного договору №05/08/13 МЦ від 19.05.2008 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 49000 дол. США із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2013 року. В порушення умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належно не виконав та не сплатив необхідні кридитні кошти. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ "Приватбанк" і ОСОБА_3 19.05.2008 року уклали договір застави рухомого майна, згідно якого клієнт надав у заставу автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, 2000 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач -Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередньої реєстрації НОМЕР_3), що належав на праві власності ОСОБА_3

20.07.2010 року без згоди банку ОСОБА_3 реалізував заставне майно. В даний час власником автомобіля RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1 є відповідач ОСОБА_1

У зв'язку з порушеням умов кредитного договору позивач просив витребувати у ОСОБА_1 та передати на зберігання ПАТ КБ "Приватбанк" предмет застави автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1, а також витребувати комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08/13 МЦ від 13.05.2008 року в сумі 88943,34 дол. США, що за курсом НБУ від 21.11.2011 року складає 709767,85 грн, звернути стягнення на предмет застави -автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк", третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним договору застави автотранспорту. В позові зазначив, що 19.05.2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір застави автотранспорту. Згідно цього договору заставодавець (ОСОБА_3) в забезпечення виконання зобов'язань за кредитом надав в заставу банку автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1, що належав позивачу на праві власності.

Згідно п.32 заключних положень договору застави, даний договір підлягає нотаріальному посвідченню. Тому, якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого закон не вимагає нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Оскільки договір застави не був нотаріально посвідчений, він є недійсним та не підлягав виконанню сторонами, а автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1 не міг передаватись в заставу.

Враховуючи вказане позивач зазначив, що він правомірно без згоди банку відчужив вказаний автомобіль ОСОБА_5, який продав його ОСОБА_1 Тобто ОСОБА_1 на законних підставах володіє спірною автомашиною, а банк не може вимагати звернення стягнення на автомобіль та витребувати її, оскільки власник не є позичальником чи поручителем за кредитної угодою.

Тому просив визнати недійсним договір застави автотранспорту б/н від 19.05.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ "Приватбанк".

29.05.2012 року позивач уточнив свої вимоги, просив визнати некладеним договір застави автотранспорту б/н від 19.05.2008 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18 липня 2012 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, треті особи на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_7 про витребування автомобіля та звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", треті особи на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання неукладеним договору застави автотранспорту відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приватбанк" просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову банку скасувати, ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону. Апелянт вказав, що суд не звернув увагу на те, що у зв'язку із відчуженням ОСОБА_3 предмету застави застава не припинилась, а зберігає силу для нового власника. Крім того, невірним є висновок про те, що банк не виконав вимог закону щодо процедури та порядку звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що банк порушив процедуру та порядок звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, не надіслав повідомлення заставодавцю ОСОБА_3 з вимогою про передачу предмета обтяження у володіння обтяжувача, не зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про зміну власника предмета застави після відчуження автомашини ОСОБА_1 Крім того, банк не оспорював угоду, на підставі якої ОСОБА_1 отримав у власність предмет застави, а тому банк вправі лише вимагати від боржника ОСОБА_3 відшкодування завданих збитків.

Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2008 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 49000 дол. США на строк до 17.05.2013 року (а.с.11-14).

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 не виконує умови кредитного договору від 19.05.2008 року, внаслідок чого утворилась кредитна заборгованість станом на 23.11.2011 року в сумі 88943,34 дол. США, що становить 709 767,85 грн., яка складається із кредитної заборгованості у сумі 45826,05 дол. США, заборгованість за відсотками 30624,77 дол. США, заборгованості з пені 11512,5 дол. США та штрафу 980 дол США.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2011 року задоволено позов ПАТ КБ "Приватбанк", стягнено з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8 73503,57 дол. США, що становить 583419,89 грн. заборгованості за кредитним договором від 19.05.2008 року, а також суму штрафу в розмірі 37119,54 грн., рішення не виконано.

В забезпеченя виконання умов кредитного договору від 19.05.2008 року між сторонами укладено договір застави, предметом якого став автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1 (а.с. 17-17). Судом встановлено, що предмет застави зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №34187657 із забороною відчуження об'єкта обтяження. Вказане підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 19-22).

20.07.2010 року даний автомобіль був відчужений на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_9, який 13.01.2011 року продав його ОСОБА_1 На даний час власноком спірного автомобіля є ОСОБА_1 (а.с. 45)

Згідно ч.2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За положеннями ч. 1 ст. 589, ч.ч1, 2 ст. 590 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язанням, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Аналогічна норма передбачена і в ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна; зазначена правова норма також передбачає, що зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком, якщо обтяжувачем надана згода на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження або відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме

майно без обтяжень.

Приймаючи до уваги те, що Державний реєстр обтяжень рухомого майна мав відомості про обтяження спірного рухомого майна, колегія суддів дійшла висновку, що відмова суду першої інстанції у зверненні стягнення на зазначений автомобіль як на предмет застави не відповідає вимогам матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач ПАТ КБ "Приватбанк" обрав судовий спосіб захисту свого права і звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У цьому випадку згідно ч.1 ст. 25 зазначеного закону банк зобов'язаний до моменту подання позову до суду повідомити усіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж майна, про початок судового провадження.

Законом не передбачено обов'язку банку повідомляти боржника про початок судової процедури звернення стягнення на предмет застави. Такий обов'язок згідно ст. 27 закону покладається на обтяжувача лише у випадку, коли він має намір звернути стягненя на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку.

Тому висновок суду про порушення процедури та порядку пред'явлення позову до суду ПАТ КБ "Приватбанк", який не повідомив ОСОБА_3 про звернення стягнення на автомобіль, не відповідає вимогам закону.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються зміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику.

Згідно ч.3 ст. 13 цього закону у разі якщо зміна відомостей про обтяження відбулася за ініціативою боржника без відома обтяжувача, обтяжувач зобов'язаний зареєструвати відповідну зміну відомостей про обтяження протягом п'яти днів із дня отримання від боржника письмового повідомлення про таку зміну відомостей. Якщо таке повідомлення не було отримане обтяжувачем, він не несе відповідальності за відсутність реєстрації зміни відомостей про обтяження.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 без згоди і без будь-яких повідомлень банку, порушуючи вимоги закону та умови договору застави, відчужив предмет застави іншій особі. Як пояснив представник ПАТ КБ "Приватбанк", апелянт дізнався про порушення свого права лише після укладення відповідних угод щодо автомашини в ході моніторингу кредиту.

У зв'язку з цим висновок суду про те, що ПАТ КБ "Приватбанк" не виконав вимог закону і не вніс відомості про зміну зареєстрованого обтяження до державного реєстру обтяжень після відчуження ОСОБА_3 предмету застави колегія суддів вважає необгрунтованим.

Той факт, що ОСОБА_1 в даний час є власником предмета застави згідно угоди, яка не визнана недійсною і не оспорюється, не може бути підставою для відмови у позові ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєтровано відомості про предмет застави, тому застава зберігає силу і для відповідача, який не може вважатись добросовісним набувачем автомобіля RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Пунктом 22 договору застави автотранспорту від 19.05.2008 року, укладеному між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_10, передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється, в тому числі, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця.

Як видно із змісту позову, ПАТ КБ "Приватбанк" обрав саме цей спосіб захисту свого права, тому колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. При цьому слід врахувати, що для забезпечення реального доступу до предмета застави в процесі його реалізації необхідно витребувати автомобіль RENAULT MAGNUM, №кузова/шасі НОМЕР_1 разом із комплектом ключів та свідоцтвом про реєстрацію у відповідача ОСОБА_1 та передати транспортний засіб ПАТ КБ "Приватбанк" на зберігання, надавши банку повноваження, необхідні для продажу, в тому числі право зняти автомобіль з обліку в органах ДАІ України.

У звязку з цим рішення суду в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" підлягає до скасування, а позов слід задовольнити повністю.

В решті рішення суду залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 397, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2012р. в частині відмови у задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" -скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ КБ "Приватбанк" задовольнити. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 який проживає в АДРЕСА_2 перед ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором №05/08/13 МЦ від 19.05.20008року в сумі 88 943, 34 дол. США, що станом на 23.11.2011 року за курсом НБУ від 21.11.2011року становить 709767, 85 грн., яка складається із кредитної заборгованості у сумі 45826,065 дол. США, заборгованості за відстоками 30 624,77 дол. США, заборгованості з пені 11512,5 дол США та штрафу 980 дол. США, звернути стягнення на предмет застави автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, 2000 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач -Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередьої реєстрації НОМЕР_3) заставною вартістю 262600 грн., що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1.

Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою -покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Витребувати у ОСОБА_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1, та передати на зберігання ПАТ КБ "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) предмет застави автомобіль RENAULT, модель MAGNUM, 2000 року випуску, тип ТЗ: сідловий тягач -Е, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2 (номер попередьої реєстрації НОМЕР_3), що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, а також комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на вказаний автомобіль.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду від 18.07.2012 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій