Постанова № 27120987, 21.06.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

Справа № 1915/6061/2012Головуючий у 1-й інстанції Ломакін В.Є. Провадження № 33/1990/105/12 Доповідач - Комендат Р.Т.Категорія - ч.1 ст. 163-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Комендат Р.Т., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2012 року,-

В с т а н о в и в :

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 34 грн.00 коп.

Як визнав суд, 28 березня 2012 року Тернопільською ОДПІ встановлено порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів у вигляді заробітної плати, за період з 01.01 по 30.09.2011 року, згідно акту перевірки № 62/17-03/32941822 від 23.01.2012 року, чим порушила п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.176.2 ст.176, розділу IV Податкового кодексу України за №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями.

Правопорушник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася та про причину неявки в судове засідання не повідомила. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП суддя вважав за можливе розглянути справу у відсутності правопорушника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що вважає дану постанову незаконною, оскільки не була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи судом, через що була позбавлена права подати свої заперечення та доводи з приводу обставин справи, а також направити свого представника у судове засідання. Про те, що суд прийняв рішення по справі їй та її представнику стало відомо 31.05.2012 року в ході засідання з розгляду справи за участі ТзОВ «Захід ТМ»та Тернопільської ОДПІ у Тернопільському окружному адміністративному суді. Тому, вважає причини пропуску строку оскарження постанови суду поважними і просить їх поновити.

Крім цього, апелянт вказує на те, що в акті перевірки Тернопільської ОДПІ № 62/17-03/32941822 від 23.01.2012 року, відомості на основі яких суд ухвалив рішення, є недостовірними, а тому не повинні були братись до уваги при розгляді справи.

Зазначеним актом встановлено, що ТзОВ «Захід ТМ»ніби - то уклало трудовий договір з громадянкою ОСОБА_2, проте зарплату виплачувало «в конверті»для зменшення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Однак, із змісту акта перевірки, єдиною підставою для висновків про ніби - то допущені ТзОВ «Захід ТМ»порушення податкового законодавства стали пояснення ОСОБА_2, жодних інших доказів, які б підтверджували дані обставини, в акті перевірки не наведено. Натомість, інспектор безпідставно залишив поза увагою письмові пояснення та докази ТзОВ «Захід ТМ»про те, що ОСОБА_2 в трудових відносинах з товариством ніколи не перебувала. Також ОСОБА_1 у апеляційній скарзі вказує на те, що з 01 жовтня 2007 року по жовтень 2010 року регіональним директором ТзОВ «Захід ТМ»в Київській області працював ОСОБА_3, однак відповідно з посадовою інструкцією регіонального директора - ОСОБА_3 не був наділений правом на укладення трудових договорів з працівниками та фактичного допуску їх до роботи. Крім того, ні директора, ні жодного з власників ТзОВ «Захід ТМ»про працевлаштування ОСОБА_2 не повідомлялось, відповідних розпоряджень вказані особи не видавали.

За таких обставин, факт виконання ОСОБА_2 певних доручень ОСОБА_3 може свідчити лише про існування між вказаними особами цивільно-правових відносин, які регулюються відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися з позовом до ОСОБА_3 про стягнення належної їй, на її думку, оплати праці за надані ОСОБА_3 послуги.

Враховуючи наведене, апелянт вважає, що акт перевірки від 23.01.2012 року № 62/17-03/32941822 містить недостовірні дані, викладені в ньому висновки не відповідають дійсності, прийняті без достатніх на це підстав, ґрунтуються виключно на припущеннях та не можуть бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності. Суддя не забезпечив всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи та прийняв рішення з порушенням ст.ст. 245, 252 КУпАП.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 просить :

1. Поновити строк оскарження постанови суду першої інстанції .

2. Скасувати постанову судді Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року та закрити провадження у справі № 1915/6061/2012/.

Розглянувши апеляцію ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази апеляційної скарги, приходжу до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ці вимоги судом першої інстанції дотримані не були, що вбачається з пояснень ОСОБА_1, яка подала докази про те, що проживає за адресою АДРЕСА_1, а повідомлення їй суд направляв за адресою АДРЕСА_2

Дана обставина призвела до того, що ОСОБА_1 не змогла з'явитися в суд та захищати свої права і законні інтереси.

Крім цього, відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови суду протягом трьох днів з дня її винесення вручається або надсилається особі щодо якої її винесено. Але і ці вимоги закону судом першої інстанції не виконано, про що свідчить відсутність супровідного листа у матеріалах справи, а також підтверджується поясненнями апелянта, яка вказує, що про наявність рішення суду дізналася лише 31.05.2012 року в Тернопільському окружному адміністративному суді.

Виходячи з цього, вважаю, що ОСОБА_1 слід поновити строк апеляційного оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року, оскільки він пропущений з поважних причин.

Суддею першої інстанції при розгляді адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 порушено ряд норм КУпАП, зокрема, ст.252 КУпАП , яка регламентує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Ст. 280 КУпАП, яка вказує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не зважаючи на вимоги вищенаведених норм закону, суддя, розглядаючи справу відносно ОСОБА_1 жодним чином не перевірив доказів, на підставі яких Тернопільською ОДПІ було складено акт №10 від 23.01.2012 року № 62/17-03/32941822 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Захід ТМ»з питань дотримання вимог податкового законодавства України з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, з окремих питань нарахування, виплати, утримання та своєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб», згідно з яким у діях головного бухгалтера ТзОВ «Захід ТМ»встановлено порушення вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України, Закону України «Про оплату праці».

Зокрема, суддя не перевірив :

1) чи перебувала ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТзОВ «Захід ТМ»;

2) якщо перебувала, то чи знала про це головний бухгалтер ТзОВ «Захід ТМ»ОСОБА_1, оскільки мова іде про те, що ОСОБА_2 працювала у регіональному відділенні ТзОВ «Захід ТМ»у м.Києві , директором якого був на той час ОСОБА_3 і згідно з посадовою інструкцією регіонального директора та довіреністю №48, поясненнями ОСОБА_1 він не є і не був власником ТзОВ «Захід ТМ», а також ніколи не входив до складу уповноваженого ним органу, йому не надано право на укладання трудових договорів з працівниками та фактичного допуску їх до роботи.

Крім цього, ні директора, ні жодного з власників ТзОВ «Захід ТМ»про працевлаштування ОСОБА_2 не повідомлялось, відповідних розпоряджень вказані особи не видавали.

За таких обставин, факт виконання ОСОБА_2 певних доручень регіонального директора ТзОВ «Захід ТМ», якщо такий мав місце, може свідчити про існування між вказаними особами цивільно - правових відносин, які регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, що не позбавляє права ОСОБА_2 на звернення з позовом до ОСОБА_3 про стягнення належної їй, на її думку оплати за надані ОСОБА_3 послуги.

Окрім зазначеного, факт відсутності наведених в акті податкової перевірки порушень підтверджується результатами перевірки Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області, проведеної за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 щодо порушення її трудових прав посадовими особами ТзОВ «Захід ТМ»(акт перевірки Територіальної державної інспекції праці у Тернопільській області №19-01-030/0061 від 30.01.2012 року).

Крім цього, суддя першої інстанції не звернув уваги на те, що податкове повідомлення -рішення Тернопільської ОДПІ № 0000191703 від 09.02.2012 року, прийняте на підставі акта перевірки від 23.01.2012 року № 62/17-03/32941822, оскаржується в судовому порядку (позовна заява ТзОВ «Захід ТМ»№12/75 від 26.04.2012 року та ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2-а/1970/1874/12 від 04.05.2012 року та від 15.05.2012 року) , тому її законність залишається недоведеною.

Таким чином, вважаю, що акт перевірки від 23.01.2012 року № 62/17-03/32941822 містить недостовірні дані, викладені у ньому висновки не відповідають дійсності, прийняті без достатніх на це підстав, ґрунтуються виключно на заяві ОСОБА_2 та не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, вважаю, що ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності на підставі неналежних, недопустимих і суперечливих доказах. У зв'язку з цим, рішення судді першої інстанції є незаконним, а вина ОСОБА_1 не доведеною, що є підставою для задоволення її апеляції, скасування постанови судді Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року та закриття провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 278, 293, 294 КУпАП,-

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 26 квітня 2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.163-4 КУпАП -скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.Т. Комендат