Вирок № 27120331, 17.10.2012, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 1/2220/206/2012

2220/3783/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2012 року

Шепетівський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

Головуючого - судді Головко Н.П.,

секретаря Обезюк І.І.,

з участю прокурора Піонтковського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.1 КК України,-

встановив:

20 серпня 2012 року близько 4 години 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння неподалік будинку №32 по вул.. Радгоспній в с.Городище Шепетівського району, керуючись корисливими мотивами, здійснив напад на ОСОБА_2, в ході якого завдав останньому удар рукою в обличчя, заподіявши фізичний біль, після чого, розбив пляшку з-під слабоалкогольного напою «Ром-Кола», і приставивши її гостро-ріжучою частиною до шиї ОСОБА_2, що останній сприйняв як реальну та небезпечну загрозу своєму життю і здоров'ю, змусив передати та відкрито заволодів грошима в сумі 200 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав частково і показав, що 19 серпня 2012 року був на дні народження у двох осіб, де вживав спиртні напої, а тому перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння. Близько 4 год. 30 хв. 20 серпня 2012 року приїхав в кафе «Оленка»біля залізничного вокзалу в м. Шепетівка. Біля кафе зустрів незнайомого чоловіка, який пригостив його слабоалкогольним напоєм «Бірмікс», і запросив в с. Городище в бар, після чого вони сіли в таксі. По дорозі в с. Городище, ОСОБА_2 сказав, що передумав їхати в бар і їде додому. Розізлившись на ОСОБА_2, за те, що він «зірвав»його з відпочинку, запросивши у бар в с. Городище, зупинив таксі, і вони вийшли на вулицю. Між ними виник конфлікт з приводу оплати за таксі, оскільки він не знав, що ОСОБА_2 розрахувався, а тому вдарив ОСОБА_2 долонею в обличчя і наказав дати 100 грн. на таксі. ОСОБА_2 дістав гроші та дав йому 200 грн. Зазначив, що у потерпілого була скляна пляшка з напоєм «Ром-кола», яку він поставив поруч з таксі. Злякавшись ОСОБА_2, який наступав на нього, він розбив вказану пляшку, і тримав її перед собою, а потім викинув в кущі. Ствердив, що розбиту пляшку не приставляв до шиї потерпілого, а використав її для самозахисту, бо злякався потерпілого, який набагато старший за нього та вищий. Визнав факт передачі потерпілим грошей на його вимогу для оплати послуг таксі та завдання потерпілому удару в обличчя долонею руки.

Факт вчинення підсудним злочину стверджується показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 20 серпня 2012 року близько 2 години зі знайомим таксистом ОСОБА_3 поїхав на залізничний вокзал в м. Шепетівку, оскільки планував їхати на заробітки. Запізнившись на електропоїзд, вийшов на Привокзальну площу, і побачив як з кафе «Оленка»вийшов незнайомий молодий хлопець, як пізніше стало відомо ОСОБА_1 Він перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, у нього були брудні руки, і говорив, що йому погано, а тому придбав для нього вологі серветки, воду та слабоалкогольний напій «Бірмікс». Маючи намір повернутися додому в с. Городище, підійшов до таксі. В цей же автомобіль сів ОСОБА_1, і він подумав, що це знайомий таксиста. Коли приїхали в с. Городище, ОСОБА_1 почав вимагати гроші і хватав його за шию. На вимогу ОСОБА_1 таксист зупинив автомобіль, підсудний підійшов та відкрив двері з боку пасажира переднього сидіння, і вдарив його правою рукою в обличчя, від чого у нього пішла кров. Він вийшов з автомобіля, ОСОБА_1, знаходився біля багажника автомобіля, і він почув, як останній розбив скляну пляшку, обхопив його, та, притуляючи пляшку до шиї, вимагав дати гроші в сумі 100 грн. Злякавшись ОСОБА_1, усвідомлюючи, що погроза розбитою пляшкою є реальною, дістав гроші в сумі 200 грн, оскільки інших не було, і передав їх ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_1 сів в автомобіль, хтось із них, чи ОСОБА_1 чи таксист виставили його сумку з багажника і він пішов додому. Цивільний позов не заявляє, претензій до підсудного не має.

Крім часткового визнання, вина підсудного в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що 20 серпня 2012 року близько 2 години 30 хвилин підвозив ОСОБА_2 до залізничного вокзалу м. Шепетівка, оскільки останній мав їхати на заробітки. Через незначний час зустрів його в місті і він розповів, що в ту ніч не поїхав, бо запізнився на електропоїзд, і тоді ж на нього було вчинено напад, під час якого у нього забрали грошей. Деталей нападу ОСОБА_2 не розповідав.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що перебуває у фактичних шлюбних стосунках із ОСОБА_2 В ніч 20 серпня 2012 року він поїхав в м. Шепетівку на залізничний вокзал, звідки мав їхати на заробітки. Через деякий час він передзвонив і повідомив, що запізнився на електропоїзд і повертається на таксі додому. Повернувся ОСОБА_2 додому близько 5 години, одяг був весь в крові, і він розповів, що хлопець, знайомий таксиста, вдарив його, а потім погрожуючи розбитою скляною пляшкою, забрав у нього 200 грн. Ствердила, що перед поїздкою особисто дала ОСОБА_2 із сімейного бюджету 200 грн., чи були у нього інші гроші їй не відомо.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 слідує, що близько 4 години 20 серпня 2012 року до нього підійшов ОСОБА_2 і домовився про поїздку в с. Городище. Крім ОСОБА_2, в автомобіль сів ОСОБА_1 Під час руху автомобіля, пасажири розмовляли, а потім почали сперечатися з приводу відмови ОСОБА_2 вживати спиртне з ОСОБА_1 в с. Городище. Поряд двоповерхового будинку, на прохання ОСОБА_1, він зупинив автомобіль, і ОСОБА_1, підійшовши до дверей пасажира, відкрив їх і витягнув ОСОБА_2 на вулицю. На вулиці вони сперечалися між собою, змісту суперечки не чув, оскільки двері були зачинені і в салоні грала музика. Через якийсь час почув звук, що відбувалося на вулиці не бачив, оскільки було темно. Потім на вимогу ОСОБА_2 віддав йому сумку, а ОСОБА_1 відвіз в м. Шепетівку (а.с.12,12).

Покази потерпілого та свідків узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи.

Об'єктивно вина підсудного ОСОБА_1 повністю підтверджується дослідженими в ході судового слідства матеріалами справи.

З протоколу огляду місця події та фото-таблиць до нього слідує, що місцем вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_2 є праве узбіччя вулиці Радгоспна в с. Городище Шепетівського району Хмельницької області, поряд будинку № 32, саме те, на яке вказали підсудний, потерпілий (а.с.4-7).

Крім того, з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 слідує, що саме вказане місце, є місцем де між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт.

Даними протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стверджується, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт, і що саме ОСОБА_1 вивів ОСОБА_2 на вулицю із автомобіля та став з'ясовувати з ним стосунки (а.с.17,18).

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слідує, що потерпілий прямо вказав на підсудного як на особу, який 20 серпня 20012 року неподалік будинку № 32 по вул. Радгоспній в с. Городище Шепетівського району вдарив його в обличчя, розбив ніс, вимагав гроші в сумі 100 грн, при цьому розбив скляну пляшку та спрямував її в обличчя і ділянку шиї. Сприйнявши погрозу реально, передав ОСОБА_1 гроші в сумі 200 грн. ОСОБА_1 не заперечує, що вимагав у ОСОБА_2 гроші в сумі 100 грн, як компенсацію за те, що потерпілий повіз його в с. Городище. Підтвердив факт розбиття скляної пляшки та заперечив факт погрози нею. (а.с.21.22)

З протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.09.2012 року за участю ОСОБА_2 та фото-таблиць до нього, слідує фіксування обставин вчинення на останнього розбійного нападу ОСОБА_1 вночі 20.08.2012 року, які узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_2, даними під час досудового слідства та в судовому засіданні, з показаннями свідка ОСОБА_5 під час досудового слідства та частково з показаннями підсудного ОСОБА_1 (а.с. 56-61).

За даними протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото-таблиць до нього від 18.09.2012 року за участю ОСОБА_1, який показав та розповів про обставини заподіяння ОСОБА_2 удару в обличчя, а також про обставини передачі останнім грошей в сумі 200 грн. (а.с.69-73);

Під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_1 не заперечив факту розбиття скляної пляшки, при цьому зазначив, що використовував її для самозахисту.

Показання підсудного ОСОБА_2, за якими він не погрожував потерпілому ОСОБА_2 розбитою скляною пляшкою та не приставляв її до шиї, суд оцінює критично, як намагання полегшити відповідальність.

Аналізуючи всі дані, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.187 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є напад. З метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.

При обранні покарання, суд виходить з того, що призначення покарання має за мету не тільки виправлення винної у вчиненні злочинів особи, а й попередження нових злочинів, а тому враховуючи тяжкість вчиненого злочину, спосіб його вчинення, суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Суд враховує, що підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, за місцем проживання та за місцем попередньої служби в лавах армії характеризується виключно позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою молодого віку, і приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів у виді позбавлення волі.

Також, на думку суду, виправлення та перевиховання підсудного можливе без реального відбування покарання, і він може бути звільнений від його відбування з випробуванням.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.81 КПК України, а судові витрати покласти на засудженого.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком чинності, залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі - розбиту склянку з під «ром-коли», що знаходиться в камері зберігання речових доказів Шепетівського МВ УМВС України в Хмельницькій області -знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області, р/р № 31258272210321, МФО 815013, код № 25575309 «за дослідження-2»0 в сумі 294 грн.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення шляхом подачі скарги через Шепетівський міськрайонний суд.

Суддя