Рішення № 27111570, 28.10.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/ 12223/2012

Пр. 2/ 1519/7327/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2012 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

за участю секретаря Святецькій І.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення боргу за договором позики у сумі 20640 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, а саме 988 гривень 90 копійок, а всього 21628 гривень 90 копійок, посилаючись на те, що 10 грудня 2010 року відповідач отримав у нього борг у сумі 20000 гривень та зобовязався повернути борг до 11 лютого 2011 року. В підтвердження укладання договору позики відповідач написав розписку, в якій зобовязався повернути борг у визначений термін. Після спливу терміну повернення боргу відповідач відмовляється виконати умови договору в добровільному порядку, то він має сплатити позивачу суму боргу з урахуванням індексу інфляції, яка становить 20640 гривень, а також 3% річних з простроченої суми за період прострочення, яка складає 988 гривень. Оскільки відповідач до наступного часу борг не повернув, у звязку з чим він вимушений звернутися з наступним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій вказав, що позов підтримує, просить розглянути справу в його відсутності.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутності. Заперечень, пояснень, документів, що спростовують предявлений до нього позов ОСОБА_2 до суду не надав.

Суд дослідивши письмові документи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого відповідач отримав від позивача в борг грошову суму у розмірі 20000 гривень.

Як вибачається з розписки написаної власноруч ОСОБА_2, відповідач отримав від ОСОБА_1 20000 гривень, які обовязується повернути до 11 лютого 2011 року. Дана розписка містить запис, що написана добровільно ОСОБА_1 без примусу.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі , якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках коли позикодавцем є юридична особа незалежно від сум. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

З цих підстав суд робить висновок про те, що представлена позивачем на підтвердження укладання договору позики між ним та відповідачем розписка позичальника, свідчить виникнення між сторонами правовідносин, які регулюються положеннями цивільного законодавства щодо договорів позики. Таким чином між сторонами був укладений договір позики грошей на визначений термін. За умовами даного договору позивач передав відповідачу зазначену грошову суму у позику, а відповідач зобовязався , відповідно, повернути отримані кошти готівкою у строк до 11 лютого 2011 року.

За договором позики, відповідно до статі 1046 ЦК України одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Позивач згідно даних зобовязальних правовідносин належним чином виконав умови договору позики - передав відповідачу зазначену суму, а відповідач зобовязання не виконав, отримані в борг кошти у визначений термін не повернув.

В судовому засіданні також встановлено, що термін повернення грошей за договором позики від 10.12.2010 року сплив 11.02.2011 року, відповідачем не надано до суду будь якого підтвердження виконання ним зобовязання щодо повернення грошей позичених у позивача тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики у розмірі 20000 гривень.

Закінчення строку договору відповідно до частини 4 статті 631 ЦК України не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. В контексті статі 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статі 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, після спливу терміну повернення боргу відповідач відмовляється виконати умови договору в добровільному порядку, то він має сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 20640 гривень, а також 3% річних з простроченої суми, а саме 988, 90 гривень.

Суд, дослідивши правильність проведення вказаних розрахунків, вважає їх доведеними та такими, що відповідають вимогам законодавства.

За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 20640 гривень 00 копійок сума боргу за договором позики із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 988 гривень 90 копійок неустойка за прострочення грошового зобовязання; 220 гривень 40 копійок - судові витрати, а всього 21849 гривень 30 копійок.

Керуючись ст.ст. 5-8,10,11,15,57-60,62,64,195,196,208,209,212-215,218,224,293 ЦПК України ст. 526, 625,626,1046,1047,1049,1050 ЦК України суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20640 (двадцять тисяч шістсот сорок) гривень 00 копійок суму боргу за договором позики із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 988 (девятсот вісімдесят вісім) гривень 90 копійок неустойку у розмірі 3% річних за прострочення грошового зобовязання; 220 (двісті двадцять) гривень 40 копійок судових витрат, а всього 21849 (двадцять одну тисячу вісімсот сорок девять) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: