Вирок № 27109911, 03.10.2012, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1-511/11 р.

Провадження № 1/1819/55/12 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 р.Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Соколової Н.О.,

при секретарі Антошко Т.А.,

за участю прокурора Тимченко А.А.,

потерпілої ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, спеціальності не має, не одруженого, військовозобовязаного, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

06 листопада 2011 року ОСОБА_2 близько 14-30 год. перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись у квартирі № 125, яка розташована у 4-му підїзді буд. № 11 по вул. Миру м. Шостка, маючи умисел на погрозу вбивством, усвідомлюючи, що висловлена ним погроза здатна викликати у потерпілої побоювання у зв`язку з можливістю її реалізації, словесно виказував на адресу ОСОБА_1 погрозу вбивством, при цьому наніс їй удар ножем, який тримав у руках, по правій нозі, тим самим зовні виражаючи свій намір негайно позбавити її життя. Зазначені погрози ОСОБА_1 сприйняла реально та побоюючись за своє життя і приведення ОСОБА_2 погроз у виконання, стала тікати від ОСОБА_2 у підїзд по сходах на технічний поверх. Однак ОСОБА_2, не зупиняючись на досягнутому, та бажаючи викликати у потерпілої ще більше побоювання за своє життя, продовжував словесно виказувати на адресу ОСОБА_1 погрозу вбивством, яку остання сприйняла реально, наздогнав ОСОБА_1 та наніс їй удари ножем по руках, а також удар ножем в область грудної клітини зліва, тим самим зовні виражаючи свій намір негайно позбавити її життя. Зазначені погрози ОСОБА_1 сприйняла реально та побоюючись за своє життя і приведення ОСОБА_2 погроз у виконання, стала тікати від ОСОБА_2 до сусідів, які мешкають на 9-му поверсі зазначеного підїзду. Коли ОСОБА_1 забігла до квартири АДРЕСА_1, то ОСОБА_2, не зупиняючись на досягнутому, забіг до вказаної квартири, де на кухні наніс один удар ножем ОСОБА_1 по лівій руці, після чого вибіг із зазначеної квартири.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_1 було завдано тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран грудної клітини зліва, лівого плеча (дві), правого передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 475 від 28.11.2011 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя, т.я. для загоєння ран потрібен строк більше 6, але менше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що 06 листопада 2011 року у післяобідній час, коли він прийшов до себе додому, то його син ОСОБА_3 не спав, а плакав у кімнаті. В цей час ОСОБА_1- мати ОСОБА_3, лежала на дивані. Його обурило те, що ОСОБА_1 не доглядає дитину і тоді він схопив зі столу ніж та наніс удар по нозі, а коли вона піднялась по руці. Після чого вийшов з квартири та пішов за цигарками. Коли виходив з підїзду, то сказав сусідам, які сиділи на лавочці, щоб викликали швидку, бо він порізав ОСОБА_1. Коли повернувся з магазину, то біля підїзду вже стояла «швидка» та міліція. Звідки взялись інші тілесні ушкодження він не знає, по підїзду він за ОСОБА_1 не бігав.

Не дивлячись на те, що підсудний не визнає вини, його вина у вчиненні цього злочину підтверджується доказами у справі, які були досліджені у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 06 листопада 2011 року вона у денний час вона вклала дитину спати. Приблизно о 14 год. прийшов ОСОБА_2 став на неї кричати та сказав, що поріже її. Після цього став колоти її ножем. Вона вискочила на сходи, а ОСОБА_2 біг за нею та кричав, що вбє. Погрози ОСОБА_2 вона сприймала реально та побігла ховатися до сусідки. В даний час вона претензій матеріального та морального характеру не має та в подальшому мати не буде і цивільний позов заявляти не бажає. Показання, дані нею на досудовому слідстві підтвердила в повному обсязі.

Так, під час досудового слідства вона пояснювала, що 06 листопада 2011 року вона разом з меншим сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, була у свого співмешканця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. У денний час вона вкладала дитину спати, а ОСОБА_2 в цей час кудись пішов. Приблизно о 14-30 год. ОСОБА_2 повернувся додому та вона звернула увагу на те, що ОСОБА_2 був у стані сильного алкогольного спяніння. Коли вона лежала на дивані, то ОСОБА_2 зайшов до кімнати та став на неї кричати та висловлюватися нецензурною лайкою, а потім сказав, що поріже її. Після цього ОСОБА_2 вийшов з кімнати, а коли повернувся, то наніс їй удар ножем по правій нозі через ковдру, якою вона була накрита. Потім ОСОБА_2 наніс їй ножем в область лівого передпліччя, від чого у неї пішла кров. Також ОСОБА_2 погрожував їй вбивством. Погрози ОСОБА_2 вона сприймала реально та боялася його, а тому, як була у футболці і трусах, так і вибігла з квартири до підїзду. Вона побігла по сходам на технічний поверх підїзду, оскільки хотіла заховатися від ОСОБА_2, однак ОСОБА_2 наздогнав її на сходах та наніс їй кілька ударів ножем по руці, а також один удар в область грудної клітини зліва, та кричав при цьому, що вбє її. Потім вона побігла по сходам униз та стала стукати до сусідів та коли сусідка квартири № 128 відчинила їй двері, то вона забігла до зазначеної квартири та пройшла у кухню. Слідом за нею у дану квартиру забіг і ОСОБА_2 та у кухні наніс їй ще один удар ножем в область лівого передпліччя, після чого вибіг з квартири. В подальшому її було доставлено до Шосткинської ЦРЛ, де вона проходила курс лікування.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що вона є слідчим в даній справі. Вона розслідувала справу, обирала підсудному запобіжний захід, допитувала його в якості підозрюваного, обвинуваченого, проводила очну ставку. ОСОБА_2 на досудовому слідстві свою вину визнавав повністю.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_3. По сусідству з нею у кв. 125 мешкає родина ОСОБА_2. 06 листопада 2011 року близько 15-ї год. вона була дома разом зі своїм чоловіком та дивилася телевізор. Вона почула, що на сходах хтось кричав про допомогу і зрозуміла, що це була ОСОБА_1 співмешканка гр. ОСОБА_2 Через кілька хвилин вона почула, що хтось сильно постукав у двері і, коли відчинила, на порозі побачила ОСОБА_1, яка притискала ліву руку, з якої кров. ОСОБА_1 швидко пройшла до кухні її квартири, де присіла на підлогу між холодильником та батареєю. Вона сказала ОСОБА_1, щоб та йшла додому, однак ОСОБА_1 сказала, що вона боїться ОСОБА_2, оскільки той її вбє, а тому додому не піде. Після цього свідок пішла до сусідів, щоб викликати «швидку допомогу» та міліцію. Коли вона була на 8-му поверсі, то по сходах вниз швидко побіг ОСОБА_2. Коли вона повернулася додому, то ОСОБА_1 сиділа у неї в кухні. На ОСОБА_1 були вдягнуті футболка темного кольору та труси. Після цього працівники міліції з письмового дозволу її чоловіка провели огляд її квартири та у тому місці де сиділа ОСОБА_1 на марлевий тампон вилучили зразки крові. Подробиці того, що сталося, їй не відомі.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що він мешкає зі своєю дружиною ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3. По сусідству з ними у кв. 125 мешкає родина ОСОБА_2. 06 листопада 2011 року близько 15-ї год. він був дома разом зі своєю дружиною та дивився телевізор. Він почув, що на сходах хтось кричав про допомогу, він впізнав за голосом, що це була ОСОБА_1 співмешканка гр. ОСОБА_2 Через кілька хвилин він почув, що хтось сильно постукав у двері і коли його дружина відчинила двері, то до квартири забігла ОСОБА_1, ліва рука якої була у крові. ОСОБА_1 пройшла на кухню, де сіла на підлогу між холодильником та батареєю. В цей час його дружина побігла до сусідів, щоб викликати «швидку допомогу». Приблизно через 1 хвилину після того, як з квартири вийшла його дружина, то до квартири забіг ОСОБА_2, який у правій руці тримав ножа. ОСОБА_2 відразу забіг на кухню, підбіг до ОСОБА_1, яка сиділа на підлозі і вдарив останню ножем по лівій руці в область плеча, після чого вибіг з квартири. Він не підходив до ОСОБА_2 та не намагався зупинити останнього, оскільки злякався. Потім приїхали працівники «швидкої допомоги» та забрали ОСОБА_1. Коли ОСОБА_1 вивели з його квартири, то він побачив на підлозі у кухні було багато крові і зрозумів, що це кров, яка текла з тіла ОСОБА_7.

Вина підсудного доказується його показами на досудовому слідстві при допиті його в якості підозрюваного ( а.с.40), в якості обвинуваченого (а.с. 48, 88-89), а також в судовому засіданні, з яких вбачається, що він дає послідовні покази про фактичні обставини справи, пояснює про те, що знаходився в стані сильного алкогольного спяніння тому не все чітко памятає, але підтверджує той факт, що бив потерпілу ножем, але вбивати потерпілу він не хотів, а хотів її провчити за неналежне ставлення її до їх спільної дитини. Ці показання не суперечать іншим фактичним обставинам, встановленим в процесі судового слідства.

Крім цього, вина підсудного підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема:

-протоколом ОМП від 06.11.2011 року, під час проведення якого було оглянуто АДРЕСА_4, в ході якого було вилучено підодіяльник з плямами бурого кольору та пошкодженнями, та фототаблицею до нього ( а.с. 8-10);

- протоколом ОМП від 06.11.2011 року, під час проведення якого було оглянуто АДРЕСА_5, в ході якого було вилучено на марлеві тампони зразки речовини бурого кольору, та фототаблицею до нього ( а.с. 12-14 );

-протоколом ОМП від 06.11.2011 року, під час проведення якого було оглянуто АДРЕСА_4, в ході якого було вилучено чотири ножі, та фототаблицею до нього ( а.с. 15-16 );

-протоколом ОМП від 06.11.2011 року, під час проведення якого було оглянуто палату № 10 у хірургічному відділенні Шосткинської ЦРЛ, в ході проведення якого було вилучено футболку з плямами речовини бурого кольору та пошкодженнями ( а.с. 17-18 );

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, під час якої ОСОБА_1 підтвердила раніше дані нею свідчення ( а.с. 56-58 );

-протоколами огляду предметів від 27.11.2011 року, в ході яких було оглянуто підодіяльник і чотири ножі, вилучені під час огляду АДРЕСА_4; футболку, вилучену під час огляду лікарняної палати № 10 у хірургічному відділенні Шосткинської ЦРЛ, а також марлеві тампони з нашаруваннями рідини бурого кольору, які були вилучені під час огляду АДРЕСА_5, та фото таблицею ( а.с. 62-67 );

-висновком судово-медичної експертизи № 475 від 28.11.2011 року, згідно якого у ОСОБА_1 маються легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоровя (а.с. 83)

-речовим доказом-ножем ( а.с.69-70).

-висновком щодо результатів медичного огляду підсудного (а.с. 83), відповідно до якого ОСОБА_2 06.11.2011 року о 16.20 год. знаходився в стані алкогольного спяніння.

Не визнання вини підсудним суд розцінює як обраний спосіб захисту від покарання за скоєний злочин.

Посилання підсудного на те, що він не погрожував потерпілій вбивством спростовується показаннями потерпілої даними нею в судовому засіданні і на досудовому слідстві, про те, що підсудний погрожував їй вбивством, ці погрози вона сприймала реально та боялася підсудного; показаннями свідка ОСОБА_5, яка на досудовому слідстві пояснювала, що 06.11.11. року почула, що на сходах хтось кричав про допомогу, через декілька хвилин до неї в квартиру постукали, відчинивши, вона побачила потерпілу, яка притискала ліву руку, з якої йшла кров, свідок сказала, щоб потерпіла йшла додому, але та відмовилася, посилаючись на те, що боїться ОСОБА_2, оскільки той її вбє.

Таким чином, суд вважає встановленим, що підсудний вчинив такі дії, які давали потерпілій підстави побоюватися здійснення погрози вбивством, і поведінка підсудного свідчить про реальність погрози, а саме: він знаходився в стані алкогольного спяніння, вів себе агресивно, висловлювався нецензурною лайкою, наніс потерпілій декілька ударів ножем, в тому числі і у ліву сторону грудної клітини (а.с. 83 зворот).

Доводи стосовно незаконних методів дізнання та досудового слідства спростовані проведеною перевіркою та постановою помічника Шосткинського міжрайонного прокурора А.В. Сергієнка про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 364, 365 КК України щодо слідчого, на якого вказував підсудний, за відсутністю складу злочину (а.с 159).

Так у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 може усвідомлюватим значення своїх дій та керувати ними, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період вчинення інкримінованого йому діяння, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 176-179).

Суд, оцінивши у сукупності викладені докази, дійшов висновку, що вони з достовірністю доказують винність підсудного.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством при яких у потерпілої були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання, суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, злочин, передбачений ч. 1 ст. 129 КК України є умисним та класифікується кримінальним законом як невеликої тяжкості, особу підсудного, який формально характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, ніде не працює, стан його здоровя, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставин, що помякшують покарання, суд не знайшов.

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

З врахуванням всіх зазначених обставин справи, суд вважає, що підсудному слід призначити міру покарання у виді арешту, оскільки він не може бути виправлений без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування в сумі 168 грн. 16 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що саме така сума була витрачена на перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні (а.с. 91). При цьому суд керується вимогами ст. 1206 ЦК України відповідно до якої сума, витрачена на лікування потерпілого від злочину підлягає стягненню на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 129 КК України та призначити йому покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового відділу Шосткинської міської ради м.Шостка ( р\р 35420004001781 в ШВДК в сумській області. Код 01981514, МФО 83701) 168 грн. 16 коп., витрачених «КЗ Шосткинська центральна районна лікарня» на лікування потерпілого від злочину.

Речові докази підодіяльник зі слідами речовими бурого кольору та пошкодженнями, футболка зі слідами речовини бурого кольору та пошкодженнями та 2 паперові пакети з марлевими тампонами, на яких мається нашарування речовини бурого кольору, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, ніж загальною довжиною 231 мм, з руківям коричневого кольору виготовленим з матеріалу схожого на текстоліт, визнаний знаряддям вчинення злочину та переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області знищити, як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської областіОСОБА_8