Вирок № 27096286, 24.10.2012, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000

Справа № 2209/2326/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2012м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі судді Красняка В.І., при секретарі Федченко Л.В., з участю прокурорів Шибінського В.Ф. і ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красилові кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, військовозобовязаного, не судимого, працюючого налагоджувальником контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в ДП «Красилівський агрегатний завод», в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

28 липня 2012 року близько 2 години в с.Волиця Красилівського району Хмельницької області водій ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи мотоциклом «Урал-3», реєстраційний номер 99-89ХМИ, ігноруючи Правила дорожнього руху, під час руху по вул. Шкільній проявив неуважність, не забезпечив безпеки дорожнього руху і вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який стояв на проїзній частині вказаної вулиці. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечні для життя в момент заподіяння.

В дорожній обстановці, яка склалася, ОСОБА_4, керуючи технічно справним мотоциклом «Урал-3», реєстраційний номер 99-89 ХМИ, порушив вимоги пунктів 2.9а,10.1,12.2,12.3,13.1,13.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, якими відповідно встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (п.2.9а); перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п.10.1); у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.12.2); у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (п.12.3); водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу (п.13.1); під час об'їзду перешкоди необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху (п.13.3).

Невиконання ОСОБА_4 названих вимог Правил дорожнього руху знаходиться в причинному звязку із скоєним злочином.

Підсудний свою вину в скоєні при вказаних обставинах інкримінованого злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, позовні вимоги прокурора та потерпілого-цивільного позивача визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному, дав покази, що відповідають вищенаведеному та заявив клопотання про недоцільність дослідження фактичних обставин справи. Прокурор частково підтримав клопотання підсудного, просив допитати потерпілого-цивільного позивача та дослідити додані до позовних заяв докази, з чим погодилися інші учасники судового засідання.

Суд, переконавшись в тому, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини по справі, у добровільності та істинності їх позицій, розяснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини по справі в апеляційному порядку, обмежує судове слідство по справі допитом підсудного-цивільного відповідача, потерпілого-цивільного позивача та дослідженням доданих до позовних заяв доказів.

Потерпілий-цивільний позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 28 липня 2012 року близько 01 години 30 хвилин він разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стояли на вул. Шкільній в с. Волиця Красилівського району Хмельницької області поблизу приміщення сільської ради. Зі сторони школи до них підїхав мотоцикл, до якого він стояв спиною. Коли мотоцикл проїхав біля нього, він відчув сильний удар в праву ногу нижче коліна, від чого впав на дорогу. Після цього водій мотоцикла підїхав до нього і в ньому він впізнав ОСОБА_4. Останній добровільно оплатив вартість ліків в сумі 13510,29 гривень, які були куплені для його лікування в Красилівській ЦРЛ та Хмельницькій міській лікарні, де він стаціонарно лікувався. Позовні вимоги уточив, просив стягнути з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 100 гривень, в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 гривень. Також просив не позбавляти підсудного волі, призначити йому менш суворіше покарання.

Понесення потерпілим витрат на придбання пального для поїздки в Хмельницьку міську лікарню підтверджується фіскальним чеком №35044 від 21.09.2012 року.

Довідкою Красилівської центральної районної лікарні від 21.09.2012 року за №1368 підтверджується, що на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в період з 28 липня по 02 серпня 2012 року було витрачено 926,95 гривень.

Згідно довідки Хмельницької міської лікарні від 24.09.2012 року за №826 на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в період з 02 по 23 серпня 2012 року було витрачено 2449,65 гривень.

Оцінивши покази підсудного, що узгоджуються з матеріалами справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх виникнення, і кваліфікує його дії за ст. 286 ч. 2 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного, обставини справи, що обтяжують і помякшують його покарання.

ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному щиро розкаявся, надав потерпілому допомогу на лікування безпосередньо після вчинення злочину, добровільно частково відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, що визнається судом як обставини, які помякшують його покарання.

Скоєння злочину в стані алкогольного спяніння, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання підсудного.

Суд також враховує думку потерпілого, який просить суворо не карати підсудного.

При таких конкретних обставинах, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та з урахуванням особи підсудного, думки потерпілого, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_4 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 286 ч.2 КК України у виді обмеження волі з позбавленням його права керувати транспортними засобами.

Враховуючи наведене, суд визнає необхідним ухвалити про звільнення підсудного від відбуття призначеного покарання у вигляді обмеження волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України суд вважає за необхідне покласти на підсудного обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заявлені прокурором в інтересах медичних закладів позови до підсудного про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого і позов останнього до ОСОБА_4 про відшкодування йому решти заподіяної шкоди підлягають задоволенню в повному розмірі, оскільки їх визнав підсудний, вину якого доведено в судовому засіданні, розмір витрат на стаціонарне лікування потерпілих підтверджується довідками лікарень, фіскальним чеком №35044 від 21.09.2012 року.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди за позовною заявою потерпілого-цивільного позивача до підсудного, суд виходить з вимог ст.ст.23,1167,1168 ЦК України та п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 із змінами і доповненнями „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відповідно до яких моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину діяннями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого.

Суд встановив, що підсудний заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння. З приводу цього позивач відчував фізичний біль, знаходився на лікуванні. В зв'язку із зазначеними діями потерпілий зазнав моральні страждання, що відбилося на його самопочутті, впливало на його стосунки в сім'ї, створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя та тривалий час лікуватися.

Заподіяння моральної шкоди підтверджується поясненнями потерпілого і його представника, довідками медичних установ,що були досліджені судом.

Враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому-цивільному позивачу моральних і фізичних страждань, їх тривалість, стан його здоров`я, істотність вимушених змін у його життєвих і трудових стосунках, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, а також розміру коштів, які йому добровільно відшкодував підсудний, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 моральну шкоду позивачу в розмірі 30000 гривень.

Речовий доказ: мотоцикл «Урал-3» підлягає поверненню його власнику.

Судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи в розмірі 235,20 гривень підлягають стягненню з підсудного в дохід держави.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді трьох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підстав ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обовязку: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і навчання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу обраний ОСОБА_4 запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди і прокурора Красилівського району в інтересах Хмельницької міської лікарні та Красилівської центральної районної лікарні про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний код №3152722572, на користь:

- ОСОБА_3 100 (сто) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 30000 (тридцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди;

-Красилівської центральної районної лікарні Хмельницької області (розрахунковий рахунок 35421001001631 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004350) 926 (девятсот двадцять шість) гривень 95 копійки в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3;

-Хмельницької міської лікарні Хмельницької області (розрахунковий рахунок 35414005000861 в УДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 02774384) 2449 (дві тисячі чотириста сорок девять) гривень 65 копійок в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи на користь держави в сумі 235 (двісті тридцять пять) гривень 20 копійок.

Речовий доказ: мотоцикл «Урал-3», державний номерний знак 99-89 ХМИ, який зберігається на штраф-майданчику Красилівського РВУ МВС України в Хмельницькій області, повернути його власнику ОСОБА_8.

На вирок може бути подана апеляція до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_9