Рішення № 27095668, 25.09.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/10437/2012

Провадження №2/2515/1624/2012

Рішення

Іменем України

25 вересня 2012 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

при секретарі Ніколаєнко І. О.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення невиплаченої при звільнені компенсації за невикористану відпустку та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку,-

в с т а н о в и в:

22 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про стягнення з відповідача на її користь компенсації за невикористані додаткові відпустки в сумі 62579,85 грн., премії в сумі 14430 грн., середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1, працювала в ПАТ „Промінвестбанк" з 03 грудня 1979 року по 23 липня 2012 року. Звільнена 23 липня 2012 року у звязку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади головного бухгалтера. При звільненні з позивачем не було повністю проведено розрахунок. Позивач стверджує, що колективним договором, що був прийнятий колективом підприємства в 1997 році і діяв до 2004 року, пунктом 4.3 було передбачено право працівників з ненормованим робочим днем згідно з переліком посад, на додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів. Позивач на момент 1997 року працювала на посаді головного бухгалтера і відповідно до Переліку посад з ненормованим робочим днем відносилась до працівників, що мали право на додаткову відпустку відповідно до п. 4.3. Колективного договору. З моменту затвердження Колективного договору позивач не використала зазначену додаткову відпустку, таким чином в період з 1997 року по 2004 рік мала 43 дні невикористаної додаткової відпустки. Пунктом 4.7 Колективного договору від 2004 року передбачалось надання працівникам додаткової 100 % оплачуваної відпустки працівникам за багаторічну сумлінну працю з безперервним стажем роботи в банку більше 10 років - 1 день, більше 15 років - 2 дні, більше 20 років - З дні, 25 років - 4 дні, 30 років - 5 днів. Всього в період з 2004 року по 2011 рік позивач мала право на 35 календарних днів додаткової відпустки відповідно до п. 4.7. Колективного договору, атому вважає, що виходячи із середньоденного заробітку на момент звільнення, розрахунок суми компенсації наступний: 645,153 грн. х 35 календарних днів = 22580,36 грн. На думку позивача, відповідач при звільненні неправомірно не здійснив з нею повний розрахунок, не виплативши ОСОБА_1 компенсації за невикористані додаткові відпустки в період з 1997 року по 2003 рік за п. 4.3. Колективного договору від 1997 року в сумі 27741.58 грн. Відповідно до п. 4.8.а Колективного договору від 1997 року в сумі 12257,91 грн. Та відповідно до п. 4.7 Колективного Договору від 2004 року в сумі 22580,36 грн. Всього, загальна сума компенсації складає 62579,85 грн. Наказом № 212 о/с від 23.07.2012 року позивача було вирішено преміювати в сумі 14430 грн., що було виплачено відповідачем після відкриття провадження в справі.

25 вересня 2012 року позивач уточнила свої вимоги, просила стягнути зх. Відповідача на свою користь середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 34733,22 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 вересня 2012 року позовну заяву в частині вимог про стягнення премії в сумі 14430 грн. та стягнення компенсації за невикористані дні додаткових відпусток за багаторічну сумлінну працю з безперервним стажем роботи в банку в сумі 34838, 27 грн. залишено без розгляду.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, послались на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення на які і послався в своїх поясненнях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами, ОСОБА_1, працювала в ПАТ „Промінвестбанк" з 03 грудня 1979 року по 23 липня 2012 року. Звільнена 23 липня 2012 року у звязку зі скороченням штату працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади головного бухгалтера. При звільненні з позивачем не було повністю проведено розрахунок (а.с. 8-16).

Наказом № 212 о/с від 23.07.2012 року позивача було вирішено преміювати в сумі 14430 грн., що було виплачено відповідачем 05 вересня 2012 року. Отже з моменту звільнення до 04 вересня 2012 року 31 робочий день і сума компенсації за цей період складає 23407 грн. 17 коп.

Згідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або вповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Наказом № 212 о/с від 23.07.2012 року позивача було вирішено преміювати в сумі 14430 грн., що було виплачено відповідачем 05 вересня 2012 року. Отже з моменту звільнення до 04 вересня 2012 року 31 робочий день і сума компенсації за цей період складає 23407 грн. 17 коп.

Таким чином, відповідач порушив права позивача на отримання розрахунку при звільненні, передбачене ст.ст. 115, 116 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», обставини, на які посилається позивач суд визнає достовірними, оскільки відповідач їх належними доказами не спростував, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку в сумі 23407 гривень 17 коп. підлягають задоволенню

Вимоги щодо стягнення компенсації за невикористані відпуски в сумі 27741,58 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивач у період з 17 червня 1993 року по 18 травня 2012 року працювала на посаді головного бухгалтера філії ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Чернігові, а згідно з переліком посад з ненормованим робочим днем (додаток № 1 до колективної угоди від 11.07.1997 року) посади головний бухгалтер (філії) не має. Пункт 4.7 Колективного договору, затвердженого 22.03.2004 року, № 143 встановлює: «при наявності фінансових можливостей банк може надавати працівникам наступні додатково оплачувані відпуски: з оплатою 100% середнього заробітку працівникам за багаторічну сумлінну працю з безперервним сажем роботи в банку більше 10 років 1 день, більше 15 років 2 дні, більше 20 років 3 дні, більше 25 років 4 дні, більше 30 років 5 днів, більше 35 років 6 днів. Тобто Колективним договором чітко визначено право банку, а не обовязок надавати додаткові відпуски за багаторічну сумлінну працю з безперервним стажем роботи виключно при наявності фінансової можливості.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в сумі 234 грн. 07 коп. судового збору та на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн.

Згідно приписів ст. ст.10, 11 ЦПК України справу розглянуто судом в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 83, 94, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про відпустки», -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку в сумі 23407 (дванадцять три тисячі чотириста сім) гривень 17 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 1250 (одна тисяча двісті пятдесят) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» судовий збір в сумі 234 гривні 07 копійок на р/р 31210206700004, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592 в ГУДК в Чернігівській області, одержувач: державний бюджет м. Чернігова.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_4 Овсієнко