Рішення № 27094736, 14.05.2012, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №2-1627/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2011 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Бабаєвій З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом, посилаючись на наступні обставини.

04 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за № 014/0043/74/62145, відповідно до умов якого кредитор надає позичальникові кредит у розмірі 73 000 ( сімдесят три тисячі) доларів США на строк з 04 серпня 2006 року по 04 серпня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних, а останній в свою чергу зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У якості забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором 04 серпня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобовязання відповідати по зобовязанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором 09 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_5, що є майновим поручителем ОСОБА_3, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1885, предметом якого є нерухоме майно, а саме: квартира № 111, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 87, загальною площею 51,1 кв.м, яка є власністю ОСОБА_5

Позивач повністю та в строки виконав свої зобовязання за кредитним договором, однак відповідачі, в порушення умов зазначеного договору не здійснювали обовязкових платежів, у звязку із чим у останніх перед позивачем виникла істотна заборгованість.

08 грудня 2009 року по даній справі в іншому складі суду було постановлене заочне рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі. Проте 17 червня 2009 року від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про перегляд вказаного рішення, після розгляду якої ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2010 року заочне рішення скасоване та справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судове засідання зявилась, позов підтримала у повному обсязі, надала суду уточнення до позовної заяви в порядку ст. 31 ЦПК України, якими збільшила розмір позовних вимог, просила суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про день розгляду справи були належним чином повідомлені, причини неявки суду не відомі.

Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, у звязку з неявкою відповідачів за даною цивільною справою, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку, постановивши про викладене відповідну ухвалу.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини та пояснення представника позивача за суттю, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 04 серпня 2006 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір за №014/0043/74/62145, відповідно до умов якого кредитор надає позичальникові кредит у розмірі 73 000 ( сімдесят три тисячі) доларів США на строк з 04 серпня 2006 року по 04 серпня 2014 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12 % річних, а останній в свою чергу зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

У якості забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором 04 серпня 2008 року між позивачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобовязання відповідати по зобовязанням ОСОБА_3, які виникають з умов кредитного договору.

Позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, однак відповідачі від виконання своїх зобовязань ухиляються.

З уточнених позовних вимог вбачається, що станом на 20 грудня 2010 року, заборгованість перед банком за кредитним договором № 014/0043/74/62145 від 04 серпня 2006 року становить 1 662 426 (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 34 копійки, що підтверджується розрахунком заборгованості, з яких:

- заборгованість за кредитом -514 896,90 грн.;

- заборгованість за відсотками - 214 817,55 грн.;

- пеня за прострочення кредиту - 441214,45 грн.;

- пеня за прострочення відсотків по кредиту 491 443,43 грн.

Відповідно до ст. 31 ч. 2 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається та сплати процентів, належних йому.

Згідно з п.6.5 кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

У ст. 554 ЦК України зазначається, що у разі порушення зобовязання боржником, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-45 від 14 жовтня 2009 року прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 ОСОБА_2».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»суму боргу за договором кредиту № 014/0043/74/62145 від 04 серпня 2006 року яка складає 1 662 426 (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 34 копійки солідарно.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором 09 вересня 2006 року між позивачем та ОСОБА_5, що є майновим поручителем ОСОБА_3, було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований у реєстрі за № 1885.

Предметом вищевказаного договору іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира № 111, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 87, загальною площею 51,1 кв.м, що є власністю ОСОБА_5, на підставі договору купівлі продажу квартири, посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 04.08.2006 року за № 3248, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів ОСОБА_2В, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 04.08.2006 року за № 1484358, зареєстрованого в електронному Реєстрі права власності на нерухоме майно 11.08.2006 року за № 14939991, запис № 174, кн. 31, допк. 63, згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 11513285, виданого КП «Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості»11.08.2006 року.

У звязку з вищевикладеним суд звернув увагу на наступне. В силу ст. 589 ч.ч.1,2 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим, як регламентує ст. 590 ч.ч.1,2 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачає ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Враховуючи умови іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобовязання та надсилає боржнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається: стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. (п.5.1 договору іпотеки від 09 вересня 2006 року ).

Враховуючи викладене та те, що рішення суду повинно бути таким, що виконується, суд вбачає обґрунтованим одночасно вирішити питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки внаслідок порушення основного грошового зобовязання.

В силу ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»суму оплаченого судового збору у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень, а також суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень солідарно.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 553, 554, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитом задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»(МФО 328351, Код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) суму заборгованості за кредитним договором № 014/0043/74/62145 від 04 серпня 2006 року у розмірі 1 662 426 (один мільйон шістсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять шість) гривень 34 копійки солідарно.

Звернути стягнення на предмет іпотеки від 09 вересня 2006 року у звязку із порушенням основного зобовязання за кредитним договором № 014/0043/74/62145 від 04 серпня 2006 року у вигляді нерухомого майна, а саме: квартири № 111, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 87, загальною площею 51,1 кв.м, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»(МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) суму оплаченого судового збору у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень солідарно.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2»(МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) суму оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) гривень солідарно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Виконавчі листи видати після набрання рішенням суду законної сили.

Головуючий: