Справа № 2/117/134/2012
УХВАЛА
Іменем України
"24" жовтня 2012 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: О.В. Копичинського
З секретарем: Є.Ф. Кузьменко
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії та постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про накладення штрафу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії і постанову головного держвиконавця ВДВС Сакського МРУЮ АРК. МЮУ ОСОБА_2 від 03.10.12р. про накладення штрафу за невиконання його вимог про виконання судового рішення.
Скарга мотивована тим, що судове рішення вона не виконала з поважних причин, у звязку з чим, держвиконавець не мав права накладати не неї штраф.
У судовому засіданні боржник підтримала дану скаргу, яку просила задовольнити.
Головний держвиконавець ВДВС Сакського МРУЮ АРК. МЮУ ОСОБА_2 проти скарги заперечував з підстав її необґрунтованості.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши і дослідивши матеріали справи і матеріали виконавчого провадження, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що постановою головного держвиконавця ВДВС Сакського МРУЮ АРК. МЮУ ОСОБА_2 від 03.10.12р. було накладено штраф на боржника ОСОБА_1 за невиконання його вимог виконати судове рішення.
Дану постанову винесено на підставі ст.89 Закону України Про виконавче провадження, а не на підставі КпАП України.
Так згідно ст.9 КпАП України - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26.12.03р. №14 при розгляді справ за скаргами на постанови державного виконавця чи начальника відповідного відділу державної виконавчої служби про накладення штрафів, передбачених статтями 87,88 Закону України Про виконавче провадження, суд повинен виходити з того, що вони не є адміністративним стягненням, а санкцію за невиконання зазначених у цих статтях вимог. Такі постанови оскаржуються за правилами гл. 31-Г ЦПК.
У звязку з цим суд визнає, що даний штраф не є адміністративним стягненням.
З зазначеного виходить, що справа за скарга боржника про оскарження постанови держвиконавця ВДВС про накладення штрафу не підсудна місцевому загальному суду тому, що згідно п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що зазначена справа підлягає розгляду не в порядку цивільного судочинства, а за нормами КАС України тому, що:
-відповідно ч.2 ст.18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа;
-згідно до ст.181 КАС України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльність таких осіб;
-відповідно до вимог ст.ст.2,104 цього Кодексу до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи и інтереси у сфері публічно-правових відносин.
-як розярив Пленум Вищого Адміністративного Суду України в п.6 постанови від 13.12.10р. №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» - судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про накладення штрафу належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов'язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на учасників виконавчого провадження, громадян і посадових осіб за невиконання покладених на них обов'язків щодо вчинення необхідних процесуальних дій у виконавчому провадженні, не виконана добровільно, є підставою для її примусового виконання шляхом звернення стягнення на заробіток чи інші доходи оштрафованої особи, а за їх відсутності - на її майно. За змістом пункту 8 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку. Тому судам слід ураховувати, що спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби під час виконання постанови державного виконавця про накладення штрафу, прийнятої під час виконання будь-яких виконавчих документів, у тому числі рішень судів загальної юрисдикції та господарських судів, також належать до адміністративної юрисдикції.
Але зазначені вище обставини були встановлені судом лише після повного дослідження наданих суду доказів і доводів учасників судового процесу.
У зв'язку з цим провадження у справі потрібно закрито тому, що згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
*
Враховуючи зазначене та вимоги до ст.388 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з заявника в дохід держави судовий збір у справі у розмірі, що передбачений ст.80 ЦПК України і ч.2 ст.4 Закону України від 08.07.11р. «Про судовий збір».
*
Керуючись ст.ст. 205,209,210,388 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Провадження у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії та постанову головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про накладення штрафу закрити.
*
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у справі у розмірі 107грн.30коп. в дохід держави на р/р 31219206700021 одержувач Сакське УДКСУ АРК, ЄДРПОУ 38006171, МФО 824026, банк одержувач ГУ ДКС України в АРК. м. Сімферополь.
*
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АРК апеляційної скарги у 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Копичинський О. В.
Судове рішення № 27091249, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 24.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/117/134/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: