Ухвала суду № 27066896, 24.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"24" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/2891/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника публічного акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод",

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" серпня 2012 р. у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2012 року відмовлено у задоволені позову.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області (далі-МДПІ) планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства відкритим акціонерним товариством "Томашгородський щебеневий завод" (далі-Товариство) за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року та на підставі акту від 22.02.2006 року за №2/23/01003414 (а.с.6-11) прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000082351/0 від 02.03.2006 року. Прийнятим рішенням Товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем "плата за користування надрами місцевого значення" у сумі 100651,60 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 31546,10 грн. (а.с.4).

За змістом вказаних документів Товариство порушило вимоги ст.6 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 року №1344-IV, ст. 90 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року №2258-IV, внаслідок чого ним неправильно обраховано плату за користування надрами для видобування корисних копалин за IV квартал 2004 року на суму 10789,60 грн., за I квартал 2005 року - на суму 27900,00 грн., за IІ квартал 2005 року - на суму 25989,00 грн., за IІІ квартал 2005 року - на суму 35973,00 грн., що разом складає 100651,60 грн. Вказані висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на невірному застосуванні Товариством базового нормативу плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що полягало у застосуванні у IV кварталі 2004 року понижуючого коефіцієнту в розмірі 0,3, який діяв до 01.01.2004 року та застосуванні у І-ІІІ кварталах 2005 року базового нормативу в розмірі 1,00 грн./м.куб. погашених запасів, що передбачений для виду корисних копалин "дроблений камінь (піщано-гравійна продукція)", в той час як товариство здійснює видобуток "будівельного каменю", базовий норматив для якого встановлено на рівні 2,00 грн./м.куб. погашених запасів.

Суд вірно погодився з такими висновками ОДПІ, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам закону та дійсним обставинам справи.

Так, у відповідності до ст. 28 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється, зокрема, у вигляді платежів за користування надрами (п.4 ч.2 ст.28 Кодексу). Частиною 6 ст.30 даного Кодексу визначено, що нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Базові нормативи та порядок справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин на момент виникнення спірних правовідносин були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 року за №1014 (надалі - Постанова №1014) та встановлювалися на рівні: плата за одиницю погашених запасів корисних копалин каменю будівельного - 0,34 грн./м.куб., піщано-гравійної сировини - 1,00грн./м.куб.

Крім того, чинною на момент виникнення спірних правовідносин Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003 року №427 було визначено, що на період з 01.04.2003 року до 01.01.2005 року до базового нормативу плати за користування надрами для видобування каменю будівельного застосовується коефіцієнт 0,3 (надалі - Постанова №427).

Судом встановлено, що з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 року №1344-IV, статтею 6 якого було запроваджено нові базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2004 році згідно з додатком №9, а саме для каменю будівельного - 2,00 грн./м.куб., для піщано-гравійної сировини - 1,00 грн./м.куб.

Відповідно до п.1 ст.75 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року №2258-IV, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством, на 2005 рік було зупинено дію ч.6 ст.30 Кодексу України про надра від 27.07.1994 року №132/94-ВР (в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових нормативів плати за користування надрами) та встановлено, що у 2005 році повинні були запроваджуватися базові нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком № 9 даного Закону, а саме для каменю будівельного - 2,00 грн./м.куб., для піщано-гравійної сировини - 1,00 грн./м.куб.

Враховуючи те, що Закон України "Про державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003 року №1344-IV та Закон України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року №2258-IV, встановлюють основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини, то цими Законами можуть змінюватись окремі положення податкових законів, зокрема, щодо об'єкта оподаткування, вводитися податкові пільги та інше. Відтак, суд дійшов вірного висновку, що вказані Закони мають пріоритетне значення по відношенню до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України. Враховуючи, що положення Постанови №1014 та Постанови №427 суперечать приписам наведених Законів, то під час їх дії мали застосовуватися нормативи, встановлені саме Законами, а не зазначеними постановами.

Згідно з п.3 та п.6 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою №1014 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин. Нормативи плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові з подальшою їх диференціацією залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Положення аналогічного характеру було закріплено у п.3.1, п.4.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, що затверджена Наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України №207/472/51/157, №207/472/51/157, №207/472/51/157, №207/472/51/157 від 30.12.1997 року, зареєстрована у Міністерстві юстиції України за №20/2460 від 16.01.1998 року (чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Суд правильно зазначив, що правовою підставою для виникнення обов'язку внесення такої плати є факт користування надрами. При цьому, на визначення розміру такої плати впливають характеристики видобутих корисних копалин, залежно від яких корисні копалини поділяються на види, для кожного з яких встановлюються окремі нормативи плати.

При розгляді справи встановлено, що Товариством отримано ліцензію Державного комітету України по геології і використанню надр №2196 від 27.03.2000 року на видобування корисних копалин у родовищі "Крута Слобода", що знаходиться у Рівненській області, Рокитнівському районі, 1,5 км. на північний захід від з.ст. Томашгород, за видом - граніт, строком на 20 років з метою видобування гранітів, придатних для видобування щебеню (а.с.134).

Згідно акту перевірки та наявних у матеріалах справи розрахунків плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурового, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничо-рудної та будівельної сировини за І півріччя та 9 місяців 2005 року, у 2005 році Товариством самостійно обчислено суму плати виходячи з базового нормативу для піщано-гравійної сировини, що встановлений на рівні 1,00 грн./м.куб. (а.с.156-157).

З досліджених судом доказів вбачається, що довідка з ЄДРПОУ відображає види діяльності товариства за КВЕД станом на 18.07.2007 року, проте, на момент виникнення спірних правовідносин діяв Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96, що затверджений і введений в дію Наказом Держстандарту України від 22.10.1996 року №441. Відповідно до вказаного класифікатора підклас 14.21.0 "Розроблення гравійних та піщаних кар'єрів" відноситься до групи 14.2 "Видобування піску та глини" і включає: подрібнення каменю, гравію та піску; видобування піску та гравію для будівництва та загальнопромислових потреб (ливарного піску, піску для формування у металургії); їх подрібнення та сортування за фракціями; видобування піску для скляного виробництва.

Згідно з п. 3.8 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, що затверджена Наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 16.12.2002 року №199, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.01.2003 року за №78/7399, будівельним каменем є гірські породи, фізико-механічні властивості яких відповідають вимогам відповідних державних стандартів та технічних умов і які застосовуються у будівництві без зміни їх хімічного складу. При цьому, пунктом 4.9 даної Інструкції передбачено, що щебінь для будівельних робіт віднесено до будівельного каменю.

Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відніс до піщано-гравійної сировини гальку, піщано-гальковий матеріал, гравій, ракушу, пісок.

Виходячи з вказаного, суд вірно зазначив, що Товариство здійснювало видобуток граніту, з якого виробляло щебінь, тому, як наслідок, видобуток гравію виключається. Товарна продукція підприємства, яка згідно чинних стандартів (ДСТУ Б.В.2.7.75-98, ГОСТ 7392-82, ДСТУ Б.В.2.7.-71-98, ТУ 21-10-69-89, ДСТУ Б.В.2.7.43-96) класифікована як щебінь, не є продуктом розсіву природних гравійно-піщаних сумішей, проте, є продуктом подрібнення порід граніту з наступним розсівом продуктів подрібнення. Крім того, у спірному періоді Товариство не отримувало відповідних ліцензій на добуток піску та гравію. Таким чином, воно видобувало будівельний камінь, яким є граніт. Відтак, діяльність по видобутку граніту повинна обкладатися платою згідно відповідного нормативу.

Відповідно, доводи Товариства, що виготовлена ним кінцева продукція (щебінь), яка відповідає ДСТУ Б.В.2.7.75-98, ГОСТ 7392-82, ДСТУ Б.В.2.7.-71-98, ТУ 21-10-69-89, ДСТУ Б.В.2.7.43-96, належить до піщано-гравійної, підтверджуються в даній частині, проте, є безпідставними щодо видобутої сировини для виробництва товарної продукції.

Суд вірно не прийняв до уваги посилання Товариства на основний вид діяльності згідно КВЕД 14.21.0 "Добування піску та гравію", оскільки довідка надана позивачем не стосується періоду виникнення спірних правовідносин, у вказаній довідці зазначається також вид діяльності 14.11.0 "Добування декоративного та будівельного каменю", вид діяльності за КВЕД самостійно обирається та вказується суб'єктом господарювання для органів статистики і не може бути належним доказом на підтвердження фактичного видобування піщано-гравійної сировини.

Судом, також, вірно визнано безпідставними посилання Товариства на рішення Господарського суду Рівненської області від 09.08.2005 року по справі №3/193, оскільки воно стосується іншого періоду діяльності Товариства ніж той, результати перевірки якого покладено в основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000823510/0 від 02.03.2006 року.

При розгляді справи досліджено представлені докази, надано їм належну правову оцінку, з'ясовано дійсні обставини справи та судом зроблено обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем при визначенні розміру плати за користування надрами місцевого значення у IV кварталі 2004 року неправомірно застосовано понижуючий коефіцієнт в розмірі 0,3 до базового нормативу за видобування будівельного каменю, а в І-ІІІ кварталах 2005 року неправомірно застосовано базовий норматив у розмірі 1,00 грн./м.куб., що передбачений для виду корисних копалин "дроблений камінь (піщано-гравійна продукція)", і тому йому правомірно донараховано податкове зобов'язання за платежем "плата за користування надрами місцевого значення" у сумі 100651,60 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 31546,10 грн.

Постанову судом прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Томашгородський щебеневий завод " залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" серпня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Повний текст Ухвали виготовлено "24" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство " Томашгородський щебневий завод " вул.Поліська 7,смт.Томашгород,Рокитнівський район, Рівненська область,34240

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34503