Постанова № 27063914, 06.07.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Литвиненко

Справа № 2506/3914/2012

Провадження по справі 2-а/2506/1329/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2012 м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Литвиненко І. В.,

за участю секретаря Пшеничної І. О.,

за участю позивача, представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження незаконними, зобовязання вчинити певні дії,

третя особа Управління пенсійного фонду м. Чернігова,

В С Т А Н О В И В :

24.05.2012 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції визнання дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження незаконними, зобовязання вчинити певні дії: а саме повернути виконавчий документ № 2-а/2506/19303/11 до виконавчої служби та зобовязати їх прийняти виконавчий документ до виконання і виконати рішення суду. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.04.2012 року заступником начальника Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку вона отримала 13.05.2012 року. Посилається, що в постанові про закінчення виконавчого провадження зазначено: неможливо виконати рішення суду без участі боржника. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився надав суду письмові заперечення. Відповідно до ст. 128 КАС України суд розглядає справу його відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.12.2011 року заступником начальника Деснянського відділу ДВС ЧМУЮ відкрите виконавче провадження № 30447741 з виконання виконавчого листа № 2-а/2506/19303/11 виданого 01.11.2011 року про зобовязання УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова (правонаступником якого є Управління Пенсійного Фонду України в м, Чернігові) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з 05.04.2011 року по 22.07.2011 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період в межах суми платежу за один місяць. 05.04.2012 року заступником начальника Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_3 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/2506/19303/11 виданого 01.11.2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова, про зобовязання УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням його розміру як дитині війни на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.. 28 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з 05.04.2011 року по 22.07.2011 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період, в межах суми платежу за один місяць (а.с.5).

Згідно змісту вказаної постанови встановлено, що постанову Деснянського районного суду м. Чернігова, на підставі якої було видано виконавчий лист № 2-а/2506/19303/11 від 01.11.2011 року неможливо виконати без участі боржника, постанова не містить відомостей: чи виконана вона в частині (а.с.5).

В силу ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 75 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суду не надано доказів, що під час примусового виконання вказаного виконавчого листа були повністю виконані вимоги ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що при винесенні постанови заступника начальника Деснянського відділу ДВС Чернігівського МУЮ ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2012 року не було дотримано вимоги п. 11 ч. 1 ст. 49, ч.3 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", а оскільки фактично дії заступника начальника ОСОБА_3 виявились у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження, то суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України визнати постанову незаконною. Позивач отримала постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2012 року лише 13.05.2012 року, що підтверджується повідомлення про вручення відправлення (а. с. 35), з позовом звернулась 23.05.2012 року, що підтверджується конвертом про відправлення позову (а.с. 11), позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, оскільки недоліки були усунуті у строк, встановлений судом, то вона вважається поданою у день первісного її подання до адміністративного суду, а отже підстав для залишення її без розгляду у суду немає.

Що стосується вимог щодо повернення виконавчого документа № 2-а/2506/19303/11 на виконання, то виконавчий документ знаходиться у позивача і у неї немає перешкод для його повернення відповідачу для виконання, а тому позовні вимоги в частині зобовязання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 87-99, 158-163, 181 КАС України, ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження незаконними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову заступника начальника Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_3 про закінчення виконавчого провадження № 30447741 від 05 квітня 2012 року.

В іншій частині позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя