Ухвала суду № 27057418, 16.10.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2697/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2011 року №0005762303, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»(далі -Позивач, ТОВ «Л-Стиль») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі -Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2011 року №0005762303.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу податкового кредиту 73 081,00 грн. суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладених Позивачем з ТОВ «Ін-Буд-Київ»договорів, на підставі яких ТОВ «Л-Стиль»було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

На підставі ст. 197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у серпні 2011 року посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Л-Стиль»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Ін-Буд-Київ»за період: лютий -березень 2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 73 081,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 10 серпня 2011 року №1820/2303/32559515. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 01 вересня 2011 року №0005762303, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 73 082,00 грн. (у тому числі за основним платежем -73 081,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.).

Вирішуючи питання про реальність укладених між Позивачем та ТОВ «Ін-Буд-Київ»договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що 10 лютого 2011 року між ТОВ «Л-Стиль»(Підрядник) та ТОВ «Ін-Буд-Київ»(Субпідрядник) було укладено Договір №10-2-11 СП про виконання субпідрядних робіт (далі -Договір №10-2-11 СП), предметом якого являється виконання субпідрядних робіт по монтажу систем припливно-витяжної вентиляції та димозахисту, автоматизація та диспетчеризація систем вентиляції, кондиціювання та теплохолодопостачання К1, К2, К3, встановлення фанкойлів, реконструкції виробничого корпусу під готельний комплекс та Договір №3-03-11 ТО СП від 03 березня 2011 року про виконання субпідрядних робіт (далі -Договір №3-03-11 ТО СП), предметом якого було виконання робіт з сервісного обслуговування систем холодоспостачання та автоматики офісних приміщень.

Реальність виконання Договору №10-2-11 СП та Договору №3-03-11 ТО СП, на обґрунтовану думку суду першої інстанції, підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками договірної ціни, локальними кошторисами, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними, виписками по особовому рахунку, довідками про вартість виконаних робіт тощо. З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до вмотивованого висновку про реальний характер господарських відносин між вказаними вище контрагентами.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 215, 216, 228 ЦК України дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для визнання нікчемними укладених Позивачем з ТОВ «Л-Стиль»договорів немає. Крім того, суд вірно наголосив на тому, що податковим органом як суб'єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагентів, оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на висновку акту перевірки господарських операцій контрагента ТОВ «Л-Стиль». При цьому, доказів визнання нікчемними угод суду не надано, а отже висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є заснований на положеннях п. 185.1 ст. 185, пп. 198.1 -198.3, п. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Оскільки, як вірно зауважив суд, наявні у матеріалах справи податкові накладні, виписані Позивачу ТОВ «Ін-Буд-Київ»(т. І, а.с. 100-101), відповідали всім визначеним положеннями Податкового кодексу України вимогам. Тобто в останніх містилися всі необхідні реквізити, а також вони були виписані платником ПДВ.

Окрім іншого, судова колегія критично оцінює позицію Апелянта щодо того, що встановлення факту взаємовідносин Позивача з суб'єктом господарювання, який, на думку податкового органу має ознаки фіктивності, є безумовним доказом ознак фіктивності у діяльності ТОВ «Л-Стиль», оскільки приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства не ставили у залежність право формування Позивачем податкового кредиту від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 вересня 2011 року №0005762303 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.