Вирок № 27054222, 13.09.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/9555/12

пр. № 1/2608/717/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Скиданенко Т.І.,

з участю прокурора - Кравчука С.В.,

адвоката - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, росіянина, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 п/б, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 07.04.12 року, приблизно о 09 годині 47 хвилин, керуючи належним йому технічно налагодженим автомобілем «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 рухаючись зі швидкістю приблизно в 60 км/год, в другій смузі руху по вулиці Якуба Коласа, зі сторони вул. Гната Юри в напрямку, бульвару Р.Роллана в Києві і наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого навпроти будинку № 10 по вулиці Якуба Коласа в м. Києві.

В цей час в попутному напрямку до вказаного пішохідного переходу, в першій смузі руху під'їхав і зупинився невстановлений слідством мікроавтобус, водій якого став пропускати пішохода ОСОБА_2, яка переходила дорогу по пішохідному переходу справа наліво по ходу руху вказаного транспорту.

Наближаючись до вказаного пішохідного переходу ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме не виконав вимогу Правил дорожнього руху України, які діють з 01.01.2002 року: п. 18.1, який зобов'язує водія, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека; п. 18.4, який зобов'язує водія, що якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух, лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, і уникаючи наїзду застосував гальмування, внаслідок чого передньою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохідному переході на ОСОБА_2, яка переходила дорогу справа наліво по ходу руху транспорту.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу: переломи гілок обох лонних кісток з обох сторін, перелому гілки сідничної кістки зліва; закритої черепно-мозкової травми: садна обличчя, підшкірної гематоми обох скроневих ділянок, перелому правої скроневої кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 741/Е від 21.05.2012 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Згідно висновку автотехнічної експертизи № 181ат від 17.05.2012 року, в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п. 18.1 та 18.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається технічні невідповідності вимогам п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 шляхом виконання вимог п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти контакту із пішоходом.

Порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому складі злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, визнав повністю, цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_2 визнав частково та пояснив те, що він 07.04.2012 року керував автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Якуба Коласа в м. Києві, рухаючись зі сторони вул. Героїв Космосу в напрямку бул. Романа Роллана зі швидкістю 60 км/год в першій смузі руху. Перед перехрестям він побачив, що в першій смузі стоїть мікроавтобус, який він почав об'їжджати та перестроївся в другу смугу руху і продовжив руху, але в цей час на проїзну частину вибігла дівчина, він розпочав екстрене гальмування, однак зіткнення не вдалося уникнути, оскільки дівчину він побачив за 2 метра до свого автомобіля. Після зіткнення від одразу викликав швидку медичну допомогу. Після ДТП він звернувся до потерпілої для надання їй допомоги у лікуванні грошовими коштами.

Крім визнання повного визнання вини підсудним ОСОБА_4 його вина також повністю підтверджується зібраними доказами по справі, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що 7 квітня вона вийшла з дому, перейшла один пішохідний перехід, йшла через другий. Коли вона почала переходити перехід то перед нею зупинився білий мікроавтобус водій якого показав їй, що вона може переходити проїзну частину. Вона почала переходити дорогу, що сталося далі вона не пам'ятає, оскільки прийшла до тями коли лежала на асфальті та через деякий час приїхала швидка медична допомога. Цивільний позов підтримує повністю. Після дорожньо-транспортної пригоди у неї виникають постійні болі в коліні, їй важко ходити. Крім того у неї був перелом черепа та пошкоджений лицевий нерв, перелом кісток гомілки. Крім того вона та її мати за час лікування після ДТП витратили значні кошти, що зазначені в цивільному позові.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що точну дату коли сталася дорожньо-транспортна пригода він не пам'ятає, він в цей час стояв спиною до пішохідного переходу. Коли почув свист автомобільних коліс, то повернувся і побачив, що автомобіль «Рено»збив дівчину на пішохідному переході. Дівчина у повітрі перевернулася і впала на проїзну частину. Водій автомобіля «Рено»вийшов з автомобіля підійшов до неї і поклав сумочку їй під голову. Після чого приїхала швидка та почала надавати їй першу допомогу та забрали її до лікарні.

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, довідкою схемою і фото таблицею до ДТП від 07.04.2012 року;

- копією картки виклику швидкої медичної допомоги, згідно якої ОСОБА_2 була надана перша медична допомога;

- висновком судово-медичної експертизи № 741/Е від 21.05.2012 року, згідно якого ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу: переломи гілок обох лонних кісток з обох сторін, перелому гілки сідничної кістки зліва; закритої черепно-мозкової травми: садна обличчя, підшкірної гематоми обох скроневих ділянок, перелому правої скроневої кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

- висновком автотехнічної експертизи № 181ат від 17.05.2012 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору повинен був керуватися вимогами п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 шляхом виконання вимог п. 18.1 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти контакту із пішоходом;

Крім цього, в обґрунтування цивільного позову представник потерпілої ОСОБА_3, пояснила суду, що їй зателефонував невідомий чоловік та представився медичним працівником і повідомив, що її дочку збила машина та її везуть до лікарні. Вона зателефонувала до свого знайомого і він оплатив початкове лікування і обстеження її доньки, а вона одразу наступного дня виїхала до міста Києва. Після дорожньо-транспортної пригоди її донька була у важкому стані, часто падав тиск, боліло коліно, після рентгену виявилось, що у ОСОБА_2 зміщено таз з лівої сторони. На лікування вони витратили значну суму коштів, але повністю її донька не вилікувалась у неї постійні болі в коліні та їй важко ходити. Крім того, ОСОБА_2 після навчання влаштувалась на роботу, але за станом здоров'я вийти та працювати, не змогла.

Таким чином, оцінюючи докази, що дослідженні в судовому засіданні, суд визнає винним підсудного ОСОБА_4 у вчинені злочину, а його вину повністю доведеною, в тому що він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження.

Дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України правильно.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_4, є щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, відношення до скоєного, особу підсудного, який характеризується позитивно по місцю проживання, раніше не судимий, обставину, що пом'якшує покарання та вважає за необхідне обрати міру покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України та з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також суд вважає за необхідне, стягнути з ОСОБА_4 вартість проведення експертизи у розмірі 882 гривень 72 копійки.

Вирішуючи питання цивільних позовів, потерпілої ОСОБА_2 та Київської Клінічної лікарні № 17, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до доручення ОСОБА_4 володів та мав право керувати автомобілем «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 125).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 правомірно володів транспортним засобом. А тому відповідачем по заявленому позову буде як він, так і ПрАТ "СК "Уніка" відповідно до Поліса АА № 7414316 від 17.09.2011 року, за яким об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи. (а.с. 127).

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2, підлягає задоволенню лише частково. При цьому в частині матеріальної шкоди позов може бути задоволений на суму 2 602 гривень 69 копійок, оскільки потерпілою суду надано докази, а саме чеки, квитанції витрачених коштів на зазначену суму.

Окрім цього, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, які потерпіла зазнала у зв'язку з втратою здоров'я, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_2 моральну шкоду частково на суму 82 500 гривень, яку стягнути в сумі 80 000 гривень з підсудного ОСОБА_4, а 2500 гривень моральної шкоди, як і вищезазначену матеріальну шкоду з ПрАТ "СК "Уніка" відповідно до Поліса АА № 7414316 від 17.09.2011 року, за яким об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як власника автомобіля за шкоду, яка може бути заподіяна життю і здоров'ю потерпілого внаслідок експлуатації транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Також, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Київської клінічної лікарні № 17 в повному обсязі з ПрАТ "СК "Уніка" відповідно до Поліса АА № 7414316 від 17.09.2011 року, витрат на лікування потерпілої, а саме вважає за необхідне стягнути з ПрАТ "СК "Уніка" на користь Київської клінічної лікарні № 17 в розмірі 10 235 гривень 04 копійки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, зобов'язавши згідно ст. 76 КК України засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з'являтись на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_4 залишити без змін -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль «Рено Кенго», державний номерний знак НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_4 -залишити за належністю останньому.

Судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 181 ат у сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 72 копійки стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта (код послуги 11521).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши з ПрАТ "СК "Уніка" відповідно до Поліса АА № 7414316 від 17.09.2011 року на її користь 2602 (дві тисячі шістсот дві) гривні 69 копійок матеріальної шкоди та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень моральної шкоди, а також на користь потерпілої ОСОБА_2 з засудженого ОСОБА_4 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

В решті задоволення позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Цивільний позов Київської клінічної лікарні № 17 задовольнити в повному обсязі, стягнувши з ПрАТ "СК "Уніка" відповідно до Поліса АА № 7414316 від 17.09.2011 року на користь Київської клінічної лікарні № 17 (р/р 35423005001329 в ГУДСКУ в м. Києві, код банку 821019 код ЄДРПОУ 03319759) витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 10 235 (десяти тисяч двісті тридцяти п'яти) гривень 04 копійок.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м. Києва.

Суддя: