Постанова № 27051873, 15.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2012 р. Справа № 2а-13910/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "СВКА "МАРКЕТ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012р. по справі № 2а-13910/11/2070

за позовом Приватного підприємства "СВКА "МАРКЕТ"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби

про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВКА "МАРКЕТ" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової інспекції (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000122310 від 12.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі - 57580,00 грн., із них за основним платежем - 46064,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11516,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 2 лютого 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року. валютного та іншого законодавства за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року, про що був складений акт від 28.03.2011 року №306/23-36457698.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.п.3.1.1,п.3.1ст.3.п.4.1ст.4,п.п.7.4.1.п.п.7.4.4,п.7.4ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем занижено податок на додану вартість за період з 09.07.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 50009 грн., в тому числі за серпень 2010 року - 21771,00 грн., за вересень 2010 року - 7638,00 грн., за жовтень 2010 року - 5555 грн., за листопад 2010 року - 8951 грн., за грудень 2010 року - 6352 грн., та завищення за липень 2010 року - 258 грн.

За результатами перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000122310 від 12.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у сумі - 57580,00 грн, із них за основним платежем - 46064,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11516,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону „Про податок на додану вартість ", податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 наведеного вище Закону, зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Податковий орган ставить під сумнів реальний характер господарських операцій між позивачем та ТОВ "Віал Маркет"; ТОВ "Укр Трейд"; ТОВ "Імперія"; ТОВ "Фудекпорт плюс"; СУАП "Європоль"; ТОВ "Карпос"; ТОВ "Спар Луганськ", ТОВ "Восторг"; ТОВ "Адвентіс" та правильність формування податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаних товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних,отриманих від постачальників мерчендайзингових, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг, які позивач не використовував в своїй господарській діяльності.

В ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Фудекпорт" з яким був укладений договір №М\53 від 18.08.2010 року, Спільним українсько-американським підприємством "Європоль" у формі ТОВ договір про надання послуг №99 від 01.03.2010 року; ТОВ "Укр-Трейд" з яким був укладений договір про надання послуг №4496254 від 01.11.2009 року та №440 від 01.11.2010 року; з ТОВ "Віал-Маркет", з яким був укладений договір №4466254 від 01.11.2009 року; ТОВ "Карпос", з яким був укладений договір №25/01/10 від 15.01.2010 року; з ТОВ "Імперія" з яким був укладений договір №05.03-01/30 від 05.03.2010 року; з ТОВ "Восторг", з яким був укладений договір №131 від 01.11.2009 року; з ТОВ "Адвентіс", з яким був укладений договір №21/0910Х від 21.09.2010 року; ТОВ "СПАР Луганськ" про отримання мерчендайзингових, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що фактичне виконання зазначених угод доказується актами надання послуг мерчандайзингу, інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, послуг з додаткового розміщення продукції на полицях в торговельних залах супермакетів, послуг дизайну сайту, верски на програмування сайту, послуг по оптимізації та просуванню сайту та послуг, про орагнізаційно-методичне та інформаційного забезпечення у часті у виставкому заході за перевіряємий період.

Наведені акти вказують на вид послуг, а тому колегія суддів вважає твердження податкового органу про відсутність даного реквізиту хибними.

Позивач здійснює виробництво та реалізацію м'ясної продукції та рибної продукції під торговими марками "ІНФОРМАЦІЯ_2" і "ІНФОРМАЦІЯ_1", власником яких є ОСОБА_1 - директор позивача.

Наведені вище послуги були надані контрагентами позивачу в межах виконання угод про поставку продукції в мережах торгових закладів супермаркетів "РОСТ", "TARGET", "Караван", "Восторг", "КЛАСС", що підтверджують надані до матеріалів справи договору поставки №15/21/36 від 15.02.2010 року з СУАП "Европоль" у формі ТОВ; з ТОВ "Адвентіс" договір поставки №2160/В/52 від 01.05.2010 року; з ТОВ "Фудекспортплюс" договор поставки №53 від 18.08.2010 року; з ТОВ "Восторг" договір поставки №1206/1 від 14.10.2009 року; акти примання продукції; з ТОВ "Карпос" договор №597/12/09 від 01.01.2010 року; з ТОВ "Віал-Маркет" договір поставки №1196-0278/6 від 18.11.2009 року; з ТОВ "Імперія" дистриб'юторський договір №05.03-01/30 від 05.03.2010 року; з ТОВ "Укр-Трейд" договір купівлю-продажу №1196-324/5 від 18.11.2009 року.

Позивачем до матеріалів справи були також надані товарно - транспортні накладні, що свідчать про здійснення транспортування продукції позивача до вищевказаних магазинів торгових мереж.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що оплата послуг по передпродажній підготовці, введенню позицій товару до торгової бази магазину, інформаційної бази покупця, послуг по викладці товару на полицях та спеціальних конструкціях є обов'язковою умовою для здійснення поставок та продажу товарів в торговій мережі (на території магазину, супермаркету, торгового центру) з метою продажу товарів та отримання максимального доходу від такого продажу, підтримання попиту на товар.

Крім цього, фактичне виконання укладених угод доказується наступними копіями документів: свідоцтво на знак для товарів і послуг НОМЕР_1; лист-згода від 12.02.2010 року №267/2010-10р ТОВ "Карпос"; рекламні буклети "Строганина зі свинини сушена"; "Строганина з конини сушена" тощо; копіями платіжних доручень оплати послуг; звітами про виконану роботу по наданню мерчедайзенгових та маркетингових послуг від 27.09.2010 року, від 22.02.2010 року; від 29.04.2010 року; від 28.04.2010 року; від 31.08.2010 року; ; зразки дизайну упаковки товару "ІНФОРМАЦІЯ_2", об"ява про проведення промо-акцій продукції "ІНФОРМАЦІЯ_2" з 20.02. по 23.03.2010 року у супермаркетах "Таргет", "Восторг", "Класс" та "Юси", заявка на надання послуг про проведенню промо-акції у сеті магазинів "Таргет", акт звірки розрахунків.

Колегія суддів погоджується з позицією апеляційної скарги про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно доводів суду першої інстанції та податкового органу про те, що акти прийому послуг не містять одиниць виміру та обсягу та види господарської операцій, та не використання в своїй господарській діяльності отриманих від постачальників мерчендайзингових, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг, то колегія суддів зазначає, наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, рух товарів у позивача, відбуття змін у його зобов"язаннях, та використання в своїй господарській діяльності отриманих від постачальників мерчендайзингових, інформаційно-консультаційних, маркетингових послуг.

Колегія суддів критично відноситься до позиції суду першої інстанції стосовно правильності віднесення до валових витрат сум за спірними господарськими операціями, оскільки предметом спору є податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає потрібним задовольнити апеляційну скаргу та позов, а судове рішення - скасувати.

Судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "СВКА "МАРКЕТ" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012р. по справі № 2а-13910/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Куп"янської державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби від 12.04.2011 року №0000122310.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 19.10.2012 р.