Рішення № 27036619, 15.10.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-8260/2011 року

Провадження № 2/0907/3201/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

17 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-суддіБойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в якій просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 2500 щомісячно, уточнивши позовні вимоги, і просила суд ухвалити рішення про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Свій позов позивач обґрунтувала тим, що 30 травня 2007 року між позивачем і відповідачем шлюб розірвано.

Від даного шлюбу мають неповнолітню дитину : сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Неповнолітня дитина знаходиться на утриманні позивача. Відповідач надає в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання спільної неповнолітньої дитини, про те нерегулярно та в недостатній кількості. Будь-яких інших аліментних зобовязань відповідач не має, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, тому вона просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала з підстав зазначених у позовній заяві і просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідачі про причини неявки суд не повідомили, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2007 року між позивачем і відповідачем зареєстровано розірвання шлюбу (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають одну спільну неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії 1-НМ №066245 (а.с. 5).

Про способи виконання обовязку утримувати дитину в досудовому порядку сторони не домовилися, нотаріальних договорів не укладали.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За приписами ч. 2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України і розяснень, викладених в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи встановлену частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини норму про приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, суд вважає, що стягування з ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі якнайкраще забезпечить інтереси ОСОБА_3

При визначенні розміру аліментів, які слід стягувати з відповідача на користь позивача, суд керувався положеннями статті 182 Сімейного кодексу України та ураховував стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів, відсутність в останнього інших неповнолітніх дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Керуючись зазначеною нормою міжнародного договору, оцінивши наявні у матеріалах справи додані до справи позивачем докази, розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановлений статтею 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», всі наведені вище обставини та норми матеріального права, суд вважає, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти в межах розумного у розмірі, який підлягає індексації, 1000 гривень 00 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому понесені позивачем судові витрати потрібно стягнути з відповідача в користь держави.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 180, 181 ч. 3, 182, 184 ч. 1 Сімейного кодексу України, ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер-відсутній, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер-2945013420, аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер-відсутній в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 214 грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.