Ухвала суду № 27036065, 23.10.2012, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0619/1848/2012

Стаття 229 ч. 1 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Фоміна Ю.В.,

суддів: Михайловського В.І. та Широкопояса Ю.В.,

з участю: прокурора Сидоренка О.П.,

захисника ОСОБА_1,

представника цивільного

позивача ОСОБА_2

особи, щодо якої закрито

кримінальну справу ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією представника цивільного позивача на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 2 липня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою, на підставі ст.ст. 7-2, 248 КПК України, ст.ст. 44, 45 КК України, при попередньому розгляді

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не працюючого, освіта вища, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, -

звільнено від кримінальної відповідальності, у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу про обвинувачення його за ст. 229 ч. 1 КК України провадженням закрито.

Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 - підписку про невиїзд с місця постійної реєстрації - скасувано. Позовну заяву дочірнього підприємства «Мілкіленд - Україна» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.

Речові докази, 45 головок сиру, чотири картонних ящики з пакувальною плівкою - знищені, а видаткову накладну № РН-0002440 від 01.11.2011 року залишена в кримінальній справі.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що з 04.04.2011 року, перебуваючи на посаді менеджера з постачання ТОВ «Корнинсир» ЕДРПОУ 31962786, з метою виконання своїх функціональних обов'язків, у не встановленої слідством особи, приблизно в травні 2011 року, в порушення вимог ст.ст. 16, 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», придбав неякісну пакувальну плівку для сиру, з зображенням логотипа ТМ «Добряна» «щедра господиня», в кількості 4 тис. 800 штук, та перевіз її до ТОВ «Корнинсир», який розташований за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, с.м.т. Корнин, вул. Свободи, 3, для упаковування відходів сиру, та подальшого його направлення на переробку.

Виключне право на використання знаку для товарів і послуг під ТМ «Добряна, щедра господиня», належить дочірньому підприємству «Мілкіленд-Україна» (Свідоцтво № 31248 від 15.04.2003 року та свідоцтво № 71140 від 15.01.2007 року).

02.11.2011 року, близько 13 години, ОСОБА_3, перебуваючи на робочому місці в ТОВ «Корнинсир», і реалізуючи свій злочинний намір, щодо незаконного використання знака для товарів і послуг під ТМ «Добряна» «щедра господиня», діючи в порушення п.п. 4,5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», не маючи відповідного дозволу ДП «Мілкіленд Україна», реалізував ОСОБА_4 43 головки знежиреного сиру, які були упаковані в прозору поліетиленову плівку з зображеннями логотипу ТМ «Добряна» «щедра господиня», загальною вагою 330,685 кг., на суму 7936.44 грн. з ПДВ.

02.11.2011 року працівниками міліції в ході проведення оперативно-розшукових заходів, на території ТОВ «Корнинсир», з автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 вилучено 43 головки сиру, які були упаковані в прозору поліетиленову плівку з зображеннями логотипу ТМ «Добряна» «щедра господиня», та видаткову накладну № РН-0002440 від 02.11.2011 року. Крім цього, з приміщення по зберіганню «готової продукції», вилучено дві головки сиру, які були упаковані в прозору поліетиленову плівку з зображеннями логотипу ТМ «Добряна» «щедра господиня», а з приміщення «пакування сиру», вилучено чотири картонних ящики, які були заповнені пакувальними плівками для сиру із зображенням логотипу ТМ «Добряна» «щедра господиня».

Відповідно до висновку № 815 комплексної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, складеного 21.03.2012 року, встановлено, що позначення «Добряна» «щедра господиня», нанесені на пакувальну плівку, в яку упаковано 45 головок сиру (з яких 2 вилучено 02.11.2011 року на підприємстві ТОВ «Корнинсир», а 43 вилучено у ОСОБА_4.), а також яка міститься у чотирьох картонних ящиках (вилучених 02.11.2011 року на підприємстві ТОВ «Корнинсир»), є такими, що можуть ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар, а саме, існує імовірність виникнення у споживача враження про належність одній особі таких самих товарів 29 класу МКТП, маркованих позначеннями «Добряна» «щедра господиня» та товарів 29 класу, маркованих знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 31248 та № 71140. Сума матеріальної шкоди завданої ДП «Мілкіленд Україна», що є правовласником знаків для товарів і послуг № 31248 та № 71140, внаслідок неправомірного використання цих знаків ТОВ «Корнинсир» складає 32667,17 грн.

Таким чином ОСОБА_3, діючи умисно, незаконно використав знак для товарів і послуг ТМ «Добряна» «щедра господиня», в результаті чого ДП «Мілкіленд Україна» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 32667,13 грн., що в двадцять і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, та є значним розміром.

05.05.2012 року відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ст. 229 ч. 1 КК України, а 08.06.2012 року його притягнуто як обвинуваченого.

Винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ст. 229 ч. 1 КК України підтверджується зібраними у справі доказами.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, після його вчинення щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані збитки, вислухавши думку прокурора, який підтримав постанову слідчого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а справа закриттю.

Згідно ст. 45 КК України, особа яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

В апеляції представника цивільного позивача ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови суду щодо ОСОБА_3 та направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, посилаючись на те, що вона прийнята судом з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, оскільки ним не взято до уваги те, що ОСОБА_3 не розкаявся у вчиненому злочині, про що свідчать дані протоколу його допиту в якості обвинуваченого від 08.06.2012 року про не визнання ним вини; висновок про те, що він активно сприяв у розкритті злочину не є переконливим. Засідання суду відбулось без участі представника цивільного позивача, відповідне повідомлення не було направлене.

Заслухавши доповідача, пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_2 в підтримання апеляції; міркування прокурора про залишення постанови суду без зміни, пояснення особи, щодо якої закрито кримінальну справу ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1, які заперечували проти апеляції, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляції, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 229 ч. 1 КК України поступила до суду з постановою слідчого за згодою прокурора для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, за наявності підстав, зазначених у ст. 45 КК України.

Статтею 248 КПК України передбачено, що при наявності обставин, передбачених, в тому числі і ст. 7-2 КПК України, суддя, при попередньому розгляді, своєю мотивованою постановою закриває справу.

Зі змісту постанови суду та з протоколу судового засідання вбачається, що місцевий суд дотримався вказаних положень закону, учасники судового розгляду та прокурор не заперечували щодо закриття справи щодо ОСОБА_3 у зв'язку з дійовим каяттям. Із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 та його пояснень при попередньому розгляді справи слідує, що він просив закриту кримінальну справу щодо нього з вище зазначених підстав, вказуючи на те, що він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся та відшкодував завдані збитки.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, після його вчинення щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані збитки, вислухавши думку прокурора, який підтримав постанову слідчого, заслухавши пояснення обвинуваченого, а тому є підстави для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриттю справи.

В апеляції представника цивільного позивача ставиться питання про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 на додаткове розслідування, але не вказується яка неправильність чи неповнота була допущена органом досудового слідства та які слідчі дії для цього повинні бути проведені.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю відшкодував заподіяні злочином збитки, що підтверджується копіями квитанцій від 05.06.2012 року та заявою финансового директора ДП „Мілкіленд-Україна" ОСОБА_5 про те, що вказаним ДП був заявлений цивільний позов на суму 32667,13 грн. до ОСОБА_3 06.06.2012 року на рахунок ДП від нього надійшла вказана сума, тобто матеріальний збиток ОСОБА_3 погашено повністю та до нього ДП інших фінансових претензій не має (а.с. 69, 70).

Зі змісту протоколу допиту ОСОБА_3 в якості обвинуваченого від 08.06.2012 року слідує, що він вину визнав повністю та дав відповідні показання (а.с. 56-57). Визнання такої обставини, чи активно сприяв обвинувачений слідству, є право слідства та суду.

ОСОБА_3 в засіданні суду апеляційної інстанції заявив, що визнає повністю вину та кається у вчиненому злочині, просив постанову суду залишити без зміни.

Що стосується посилання в апеляції на те, що засідання суду відбулось без участі представника цивільного позивача, то з матеріалів справи вбачається, що вказаному представнику: органом досудового слідства повідомлялось про закінчення розслідування та пропонувалось прибути для ознайомлення з матеріалами справи, повідомлялось про винесення постанови про її направлення до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям. Цивільному позивачу разом з іншими учасниками було направлено письмове повідомлення про те, що 02.07.2012 року відбудеться судовий розгляд вказаної справи (а.с. 72, 76, 81).

Колегія суддів вважає, що, з урахуванням наведеного доводи апеляції про те, що що ОСОБА_3 не визнав вину та не розкаявся у вчиненому злочині, активно не сприяв у розкритті злочину є необгрунтованими.

З урахуванням наведеного, колегія судів вважає, що судом першої інстанції прийнята законна та обґрунтована постанова щодо ОСОБА_3, тому її слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію представника цивільного позивача ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 2 липня 2012 року, якою ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу про обвинувачення його за ст. 229 ч. 1 КК України провадженням закрито, залишити без зміни.

Судді: