Рішення № 27035968, 30.10.2012, Старобешівський районний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Вжещ Ю.О., за участю: представника позивача ОСОБА_1 за первісним позовом ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору й відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про витребовування майна із чужого незаконного володіння, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, й зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 й ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння посилаючись на те, що на праві власності їй належать інкубатори, укомплектовані 14-ма інкубаційними камерами вартістю 10.000 грн., які за письмовим договором від 08.11.2010 року вона передала ОСОБА_3, у тимчасове безоплатне користування без права на передачу третім особам, в тому числі без права на відчуження, будь - яких довіреностей щодо продажу, передачі в суборенду чи заставу вона нікому не видавала. У серпні 2011 року їй стало відомо, що зазначеним вище інкубаторним обладнанням безпідставно заволодів відповідач. ОСОБА_3, повідомив її, що ОСОБА_4, заволодів цим майном шляхом обману та не повертає, посилаючись на те, що у ОСОБА_3, борг за електрику. Вона, як власник майна, не має жодних зобов*язань перед відповідачем, йому жодного майна не передавала та не уповноважувала ОСОБА_3, вчиняти такі дії. Як повідомив їй ОСОБА_3, відповідачу з серпня 2011 року було відомо, що майно, яким він володіє, є її власністю, але повернути його відмовляється. 23.10.2011 року вона особисто повідомила відповідачу, що він утримує не майно ОСОБА_3, а її особисте майно, відповідач відмовився повернути їй інкубатори. Таємне незаконне заволодіння її майном завдає їй моральних страждань, вона стала нервуватись. За фактом заволодіння її майном вона звернулася до прокуратури. Після відмови відповідача повернути їй майно, в її сім*ї порушився нормальний життєвий уклад, порушився спокій та звичний ритм життя, почали виникати сварки. На грунті нервового напруження загострюються її хронічні захворювання, підвищується артеріальний тиск, часто і сильно стала боліти голова. Вона втратила спокій та останнім часом страждає безсонням. Просить зобов*язати відповідача передати їй в натурі її 4 інкубатори, укомплектованих 14-ма інкубаційними камерами. Стягнути з відповідача на її користь завдану моральну шкоду у розмірі 2000 грн., та сплачені судові витрати у розмірі 120 грн.

10.07.2012 року відповідач надав зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що у дійсності вказані інкубатори належать ОСОБА_3 22.07.2011 року, ним передано відповідачу ОСОБА_3, у борг кошти у сумі 6650 грн., що підтверджується договором позики, який укладено між ними у вигляді розписки. Згідно умов договору позики від 22.07.2011 року, відповідачем ОСОБА_3, взято зобов*язання повернути належні йому гроші у строк до 31.08.2011 року. Також, згідно умов зазначеного договору вбачається, що у разі неповернення коштів у встановлений строк, інкубатори автоматично переходять у його власність. Оскільки інкубатори не уявляють із себе жодної матеріальної цінності та певним чином не можуть відшкодувати йому суму грошових коштів, що передані ОСОБА_3, він вимушений звернутись до суду із зустрічним позовом про стягнення суми боргу. Просить стягнути грошові кошти у розмірі 6650 грн., солідарно із ОСОБА_1, та ОСОБА_3, так як на момент складення розписки, він не мав уявлення про той факт, що інкубатори належать зазначеній особі, та відповідачі перебувають у шлюбних відносинах.

Представник позивачки ОСОБА_2, в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, із зустрічним позовом відповідача не згоден посилаючись на те, що інкубатори належить позивачки на праві приватної власності, що підтверджуються технічною документацією, договором купівлі продажу між позивачкою та ОСОБА_5, інкубаторів марки «Универсал- 55», також позивачка не знаходиться у шлюбних відносинах з ОСОБА_3, та сумісного майна не мають.

Відповідач ОСОБА_4, до суду не з*яився, надав заяву, якою просив зустрічні позовні вимоги задовольнити, розгляд справи провести без його участі.

Третя особа ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснив, що він у 2010 році мешкав на квартирі у ОСОБА_1 йому відомо, що позивачка у м. Апостолове Дніпропетровської області купила у громадянки ОСОБА_5, інкубатори за 10.000 грн., та перевезла до смт. Старобешево Донецької області. Дані інкубатори вона передала у користування йому. Відповідач ОСОБА_4, запропонував йому дані інкубатори поставити до нього у гараж. Інкубатори працювали березень - червень 2011 року. Договору оренди гаража вони не укладали. Електричну енергію використовували через сарай відповідача. Платежі за електричну енергію сплачував він. У серпні 2011 року відповідач ОСОБА_4, закрив сарай та не повернув йому інкубатори, його до сараю не пускав. У травні 2012 року відповідач сарай продав. Новий власник, вимагав у відповідача, щоб вивезли інкубатори, відповідач вивіз інкубатори до себе у сарай, даний факт відомо зі слів робітників. Розписку він писав у стані алкогольного сп*яніння, це може підтвердити ОСОБА_6, його заставили її написати, погрожували вбивством. Гроші у ОСОБА_4 та Акулова у борг не брав.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_3, рік тому був у нього, він знаходився у стані алкогольного сп*яніння. ОСОБА_4, та його дружина між собою з*ясовували обставини, щодо грошей за електричну енергію. Розписку ОСОБА_3, писав у його присутності. Інкубатори рік тому він бачив в сараї ОСОБА_4, що відбулось з інкубаторами потім він не знає.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, де третя особа без самостійних вимог ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягає частковому задоволенню та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу підлягає частковому задоволенню.

Суд встановив такі факти й відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України визначене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Припис ст. 15 кореспондується із ст. 3 ЦПК України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.

Судом встановлено, що на праві власності позивачки ОСОБА_1 належать інкубатори, укомплектовані 14-ма інкубаційними камерами вартістю 10.000 грн., які за письмовим договором від 08.11.2010 року позивачка передала ОСОБА_3 у тимчасове безоплатне користування без права на передачу третім особам, в тому числі без права на відчуження. ( а.с. 4).

В серпні 2011 року позивачки стало відомо, що її майном, а саме інкубаторами, укомплектовані 14-ма інкубаційними камерами, безпідставно заволодів відповідач.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник, має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як з*ясовано у судовому засіданні, позивачка, як власник майна, не має жодних зобов*язань перед відповідачем, жодного майна йому не передавала та не уповноважувала ОСОБА_3 вчиняти такі дії.

23.11.2011 року позивачка особисто повідомила відповідачу, що він утримує не майно ОСОБА_3, а її особисте майно, але відповідач відмовився повернути їй належне майно у вигляді інкубаторів. До теперішнього часу відповідачем не повернуто позивачки, її особисте майно.

Відповідно до ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно ( недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. Власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

За таких обставин, суд вважає можливим задовольнити позовну вимогу, щодо зобов*язання відповідача передати позивачки в натурі 4 інкубатори, укомплектованих 14- ма інкубаційними камерами, оскільки діями відповідача порушено права позивачки як власника майна.

Тому, суд зобов*язує відповідача ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 в натурі 4 інкубатори, укомплектованих 14-ма інкубаційними камерами.

Вимога позивачки щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 гривень не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особ.

Представником позивача, в судовому засіданні не надано жодного пояснення, щодо спричинення позивачки моральної шкоди та не надано належних доказів.

На підставі вищезазначеного суд, відмовляє ОСОБА_1, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 22.07.2011 року ОСОБА_4 передав відповідачу ОСОБА_3 у борг грошові кошти у сумі 6650 грн., що підтверджується договором позики, який укладено між ними у вигляді розписки ( а.с. 30).

Відповідно до ч.1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно умов договору позики від 22.07.2011 року, відповідачем ОСОБА_3 взято зобов*язання повернути належні ОСОБА_4 грошові кошти у строк до 31.08.2011 року.

Відповідно до ч.1ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Надані квитанції, про сплату ОСОБА_3 коштів за електропостачання до сараю ОСОБА_4, за користування інкубаторами, не свідчать про погашення боргу.

Відповідно до умов зазначеного договору вбачається, що у разі неповернення ОСОБА_3, грошових коштів у встановлений строк, інкубатори автоматично переходять у власність ОСОБА_4

До теперішнього часу, відповідачем ОСОБА_3 не повернуто ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 6650 грн., нерухоме майно ( інкубатори), яке вказано у договорі позики не є власністю ОСОБА_3, тому його передача у власність ОСОБА_4 у рахунок сплати боргу є неможливим.

Також, вимога позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, суму боргу за договором позики від 22.07.2011 року не підлягає задоволенню, оскільки, зобов*язання, щодо договору позики взято відповідачем ОСОБА_3.

Тому на підставі зазначеного, суд стягує з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики у вигляді розписки від 22.07.2011 року у розмірі 6650 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»від 08.07.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд стягує з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні в суд судовий збір в розмірі 214,60 грн., стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 223,60 грн., також стягує з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 223,60 грн

Керуючись ст.ст. 23, 387,390, 1046,1049 ЦК України ст. ст. 5, 10, 11, 60, 130 ч. 4, 174 ч. 4, 208, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_4 передати ОСОБА_1 в натурі чотири інкубатори, укомплектовані 14 секціями.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений нею при зверненні в суд судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок 31218206700356, отримувач УДКСУ у Старобешівському районі (Старобешівський район), код ЄДРПОУ( банку) 34687368, код ЄДРПОУ (суду) 02895946, МФО 834016, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації доходів 22030001, судовий збір у розмірі 223,60 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу за договором позики в розмірі 6650 гривень.

У задоволенні решти вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок 31218206700356, отримувач УДКСУ у Старобешівському районі (Старобешівський район), код ЄДРПОУ( банку) 34687368, код ЄДРПОУ (суду) 02895946, МФО 834016, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, код бюджетної класифікації доходів 22030001, судовий збір у розмірі 223,60 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

30.10.2012