Справа № 1023/623/12
РІШЕННЯ
іменем України
23 липня 2012 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., при секретарях Прохоровій О.О., Климчук В.В., з участю:
представника позивача ОСОБА_1;
представника відповідача ОСОБА_2,
представника співвідповідача ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4, співвідповідач - ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, -
УСТАНОВИВ:
У березні 2012 року до суду звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк»з позовними вимогами до ОСОБА_4, які в процесі розгляду справи уточнило шляхом подання позовної заяви у новій редакції від 02.07.2012 р. з вимогами в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 14.06.2007 р. в розмірі 53640,68 дол. США звернути стягнення на однокімнатну квартиру загальною площею 55,50 кв. м., житловою площею 17,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу її як предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна на час укладення договору купівлі-продажу.
В обгрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору від 14.06.2007 року ОСОБА_4 отримала кредит в розмірі 32000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.06.2007 р.. В порушення умов договору та положень ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідачка зобовязання за договором належним чином не виконала, внаслідок чого має станом на 15.12.2011 року заборгованість на загальну суму 53640,68 дол. США, що за курсом НБУ 7,98 становить 428052,66 грн., яка складається з наступного: 32055,09 дол. США заборгованість за кредитом; 9814,81 дол. США заборгованість по процентах за користування кредитом; 1522,66 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом; 7663,97 дол. США пеня за несвоєчасне виконання зобовязання; 31,33 дол. США штраф (фіксована частина); 2552,83 дол. США штраф (процентна складова). В забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором з відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, згідно якого надала в іпотеку банку квартиру загальною площею 55,50 кв.м., житловою площею 17,90 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, обумовленою сторонами договору іпотеки ціною 202000,00 грн., яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, за рахунок звернення стягнення на яку у разі невиконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги на підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».
Ухвалою від 2 липня 2012 року до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_5, який за судовим рішенням, що набрало законної сили, набув права власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування після смерті його батька ОСОБА_6, - подружжя відповідачки ОСОБА_4.
Представник відповідачки ОСОБА_4 подав заперечення на позовну заяву, у яких просив відмовити у задоволенні позову, пославшись на невідповідність розрахунку заборгованості умовам кредитного договору, порушення банком порядку зміни умов кредитного договору щодо зміни процентної ставки та дострокового виконання зобовязань, невідповідність позовної заяви вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки у ній відсутня початкова ціна продажу предмета іпотеки.
Представник співвідповідача ОСОБА_5 подав заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що ОСОБА_5 отримав у спадщину за рішенням суду частину спірної квартири, яка не була виділена в натурі та зареєстрована як окреме майно, тому не є предметом іпотеки і на неї не може бути звернуто стягнення на підставі укладеного з ОСОБА_4 іпотечного договору.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов, посилаючись на додержання банком умов договору і вимог закону та наявність заборгованості, що підтверджена розрахунком заборгованості, а також те, що набуття ОСОБА_5 за рішенням суду права власності на частину спірної квартири в порядку спадкування після смерті подружжя відповідачки ОСОБА_4 не припиняє дії договору іпотеки і не перешкоджає зверненню на неї стягнення на підставі договору іпотеки.
Представники відповідачів у судовому засіданні просили залишити позов без задоволення, посилаючись на зміст письмових заперечень.
Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши та оцінивши надані ними докази, оглянувши матеріали цивільної справи № 2-60/11 (2-907/10) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_7, обслуговуючий кооператив гаражів «Протон»- про визнання права власності на частку спадкового майна, суд вважає правильним частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПриватБанк (далі Банк) і ОСОБА_4 (далі Позичальниця) уклали кредитний договір від 14 червня 2007 року № CNGLG100320237 (далі Кредитний договір) (а.с.39-43).
Згідно п. 7.1. Кредитного договору Банк зобовязується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 14 червня 2007 року по 14 червня 2037 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії (далі Кредит) у розмірі 32000 доларів США на наступні цілі: купівля житла, а також у розмірі 10800,00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п. 2.1.3., 2.2.7. даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. цього Договору, та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 6.2. даного Договору. Періодом сплати вважати період з 7 по 14 число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 469,58 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди). У разі порушення вищевказаних термінів оплати (зокрема оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів Позичальник зобовязаний повернути (сплатити) суму кредиту (залишок заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені в повному обсязі в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.
Відповідно до п. 7.3. Кредитного договору забезпеченням виконання Позичальником зобовязань за даним договором виступає іпотека однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідно до п. 7.4. Кредитного договору, згідно ст. 212 ЦК України, при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.1., 2.2.4., 2.3.3. цього Договору, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування Кредитом у розмірі 2,50% на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Банк має право нараховувати, а Позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Крім того, між ЗАТ «ПриватБанк»і ОСОБА_4 було укладено Договір іпотеки квартири від 16 червня 2007 року (далі Договір іпотеки), посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1746 (а.с.12-14).
На укладення договору іпотеки надана письмова нотаріально посвідчена згода другого з подружжя іпотекодавця ОСОБА_4, - ОСОБА_6, що підтверджено копією його заяви (а.с.81).
Згідно п. 35.1. Договору іпотеки предметом цього договору є надання ОСОБА_9 в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 35.3 цього договору, в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_4 перед Іпотекодержателем, в силу чого Іпотекодержатель має право в разі невиконання ОСОБА_9 зобовязань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами ОСОБА_9.
Відповідно до п. 35.2. за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобовязань ОСОБА_9 за кредитним договором від 14.06.2007 р. № CNGLG100320237, укладеного між Іпотекодержателем та ОСОБА_9 по:
- поверненню кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 42800,00 дол. США на строк з 14 червня 2007 року по 14 червня 2037 року включно. Погашення за Кредитним договором здійснюється в строк з 14 червня 2007 року по 14 червня 2037 року або у строки згідно Графіка погашення кредиту (Додаток 1 до Кредитного договору);
- сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% відсотків на місяць у період сплати з 7 по 14 число кожного місяця;
- щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати сумою не менше 496,58 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, яка включає заборгованість по кредиту, відсоткам за користування кредитом, винагороди;
- сплаті відсотків за користування кредитом при порушенні ОСОБА_9 зобовязань по погашенню кредиту у розмірі 2,50% відсотків на місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом;
- сплаті винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11. Кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 6.2. Кредитого договору;
- сплаті пені в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати. Виконання зобовязань зі сплати відсотків, винагороди за надання фінансового інструменту, а також сплати інших винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодовувати збитки, витрати у відповідності, порядку та строки, зазначені у Кредитному договорі.
Згідно п. 35.3. Договору іпотеки в забезпечення виконання ОСОБА_9 зобовязань за Кредитним договором та цим Договором ОСОБА_9 надав в іпотеку нерухоме майно (далі предмет іпотеки), а саме: однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 55,5 кв.м., житлова площа 17,9 кв.м.. Це майно належить ОСОБА_9 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Славутицькою міською державною нотаріальною конторою 16.06.2007 р. за Р № 1739, право власності на яке зареєстроване 16.06.2007 р. за № 17664859.
Згідно п. 35.4. Договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 202000,00 грн..
Відповідно до п. 16.7. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог:
16.7.1. Звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобовязанть, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.
16.7.2. Звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобовязань за Кредитним договором у випадку, зокрема, порушення ОСОБА_9 зобовязань, передбачених умовами Кредитного договору.
Згідно умов п. 16.9. Договору іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п. 16.7. цього договору Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмета іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
21 лютого 2011 року представником ПриватБанку, - позивачем у справі, на адресу ОСОБА_4, - відповідачки у справі, було направлено письмову вимогу про усунення порушень за основним зобовязанням та добровільне виселення з житлової квартири, яка була одержана особисто ОСОБА_4 2 березня 2011 року, що підтверджено копією цієї вимоги і копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.44, 45).
Згідно змісту вимоги іпотекодержатель повідомив іпотекодавця про порушення ним термінів виконання зобовязань за кредитним договором від 14.06.2007 р. та наявність заборгованості станом на 21 лютого 2011 року, яка становила: за кредитом 31566,46 дол. США; за простроченим кредитом 362,06 дол. США; по відсотках 172,37 дол. США; по прострочених відсотках 5854,06 дол. США; з комісії 0,81 дол. США; по простроченій комісії 877,65 дол. США; по пені 2683,51 дол. США; всього 41516,92 дол. США (а.с.44).
Відповідно до наданого позивачем розрахунком заборгованості за договором від 14.06.2007 р. № CNGLG100320237, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_4 (в доларах США), станом на 15.12.2011 р.:
Заборгованість за кредитом - 32055,09;
в т.ч. прострочене «тіло»- 601,65;
Заборгованість за відсотками 9814,81;
в т.ч. прострочені відсотки 9716,63;
Заборгованість з комісії 1522,66;
в т.ч. прострочена комісія 1522,66;
Заборгованість з пені 7663,97;
в т.ч. пеня на прострочену комісію 1167,88;
Всього заборгованість за кредитом 51056,53;
Штраф (фіксована частина) 31,33;
Штраф (відсоток від суми заборгованості) 2552,82;
Разом : 53640,68 (а.с. 4-5).
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 26 січня 2011 року у справі № 2-60/2011 (№2-907/2010) за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_7, обслуговуючий кооператив гаражів «Протон»- про визнання права власності на частку спадкового майна, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 січня 2011 року і набрало законної сили, позовні вимоги задоволено частково: визнано за ОСОБА_5 право на спадщину, зокрема, на 1/3 частку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю ОСОБА_6, який помер 15 березня 2010 року (а.с.49-53, 54-56).
Право власності ОСОБА_5, - співвідповідача у справі, на 1/3 частку спірної квартири зареєстровано комунальним підприємством АРБ Славутицьке міське бюро технічної інвентаризації 11.08.2011 р., що підтверджено витягом про державну реєстрацію прав, копія якого долучена до справи (а.с.82).
Визначаючи відповідні встановленим обставинам справи правовідносини сторін, суд при вирішенні спору виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 533 цього Кодексу грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. За правилом ч. 2 цієї статті якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Як визначено частиною третьою цієї статті, використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 610 цього Кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
За правилом, встановленим ч. 2 ст. 551 цього Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. За правилом ч. 2 цієї статті докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір (ч. 3 цієї статті).
За правилом ч. 1 ст. 61 цього Кодексу обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 цієї статті).
Оцінюючи достовірність наданого розрахунку заборгованості за основним зобовязанням по Кредитному договору, правильність якого частково заперечує представник відповідачки ОСОБА_4, суд бере до уваги його заперечення в тій частині, що розмір основної заборгованості за кредитом не може за будь-яких обставин перевищувати розмір наданого кредиту на купівлю житла, який становить 32000 дол. США і визнає розмір основної заборгованості за кредитом на суму 32000 доларів США. В частині, що перевищує цей розмір, причини чого представник позивача пояснити не зміг, позовні вимоги суд вважає недоведеними і такими, що задоволенню не підлягають.
Крім того, суд бере до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_4 і в тій частині, що визначення суми пені та штрафу (фіксована частина) в доларах США суперечить умовам п. 4.2. та 7.4. кредитного договору та п. 35.2. договору іпотеки, відповідно до яких пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день сплати, а також п. 5.4. кредитного договору, відповідно до якого при порушенні позичальником строків платежів по будь-кому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором, більш як на 30 днів, у звязку з чим банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
Враховуючи викладене, розмір заборгованості по пені, обчислену на суму 7663,97 дол. США, необхідно визначати у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день її обчислення позивачем, а штраф (фіксована частина), обчислену на суму 31,33 дол. США, - у розмірі 250 грн., як це передбачено умовами укладеного між сторонами кредитного договору.
Виходячи з цього, встановлений судом розмір спірної заборгованості становитиме:
Заборгованість за кредитом 32000,00 дол. США;
Заборгованість за відсотками 9814,81 дол. США;
Заборгованість з комісії 1522,66 дол. США;
Штраф (відсоток від суми заборгованості) 2552,82 дол. США;
Разом розмір заборгованості в доларах США 45 890,30 дол. США, що еквівалентно 366204,59 грн. по курсу НБУ 7,98 грн. за 1 дол. США (45890,30х7,98=366204,59 грн.);
Заборгованість з пені 61158,48 грн., еквівалентної 7663,97 дол. США по курсу НБУ 7,98 грн. за 1 дол. США (7663,97 дол. США х 7,98 = 61158,48 грн.);
Штраф (фіксована частина) 250,00 грн.;
Разом розмір заборгованості в гривні 61408,48 грн..
Всього заборгованість за кредитом у гривневому еквіваленті по курсу НБУ 7.98 грн. за 1 дол. США 427613,07 грн. (366204,59+61408,48=427613,07 грн.).
Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 стосовно обчислення суми винагороди за надання фінансового інструменту, сплата якої на його думку щомісяця не передбачена Кредитним договором, суд до уваги не бере, оскільки п. 35.2. Договору іпотеки чітко визначено, що за цим договором забезпечується виконання зобовязань за Кредитним договором, зокрема в частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.
Суд також не бере до уваги його заперечення в частині неправильності розрахунку підвищених процентів за користування кредитом у разі порушення зобовязань по погашенню кредиту, оскільки вони не обгрунтовані відповідним розрахунком і не доведені.
Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на порушення позивачем порядку зміни умов Кредитного договору щодо підвищення процентної ставки за користування кредитом суд також не бере до уваги, оскільки вони спростовані наданими представником позивача доказами, а саме: копією листа від 07.10.2008 р., реєстром № 421 USD на рекомендовані листи від 01/11/2008 № 01791878, наказом керівництва ПриватБанку від 03.10.2008 р. про підвищення процентних ставок по кредитах, статистичною інформацією про процентні ставки за кредитами в реальний сектор економіки та за залученими депозитами за даними статистичної звітності банків України за червень 2007 року (на час укладення кредитного договору) та за жовтень 2008 року (на час підвищення процентних ставок) (а.с.92-100). Вручення повідомлення позичальнику про підвищення процентної ставки умовами укладеного Кредитного договору (п. 2.3.1.) не передбачено (а.с.39-43).
Спростовуються дослідженими доказами і його заперечення в частині наявності підстав для дострокового виконання зобовязань позичальником, - відповідачем ОСОБА_4, яка не отримала вимоги про усунення порушень умов Кредитного договору, оскільки суду надано копію письмової вимоги банку на адресу ОСОБА_4 від 21.02.2011 р. № 30.0.0.0.0-03 про усунення порушення основного зобовязання та копія повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою пошти про вручення його особисто ОСОБА_4 02.03.2011 р. (а.с.44, 45).
Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч. 1 ст. 575 цього Кодексу іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.
За правилом ч. 2 цієї статті якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.
Вимоги до змісту іпотечного договору, який укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі, викладені у ст. 18 зазначеного Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 3 цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 цього Закону у разі порушення основного зобовязання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобовязань, вимога про виконання порушеного зобовязання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно ч. 2 цієї статті положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Виходячи із наведених положень Кредитного договору, Договору іпотеки та положень Цивільного кодексу України і Закону України «Про іпотеку»та встановлених судом обставин справи, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки слід визнати обгрунтованими, оскільки іпотекодавець за Договором іпотеки і одночасно боржник за основним зобовязанням, встановленим Кредитним договором, - відповідачка ОСОБА_4, порушила основне зобовязання, розмір якого встановлено у чітко визначеній сумі на конкретний час, нею була одержана вимога іпотекодержателя про необхідність виконання порушеного зобовязання протягом 30 днів з дня одержання вимоги, з одночасним попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі залишення цієї вимоги без задоволення, розмір заборгованості за Кредитним договором значно перевищує вартість предмета іпотеки, визначену сторонами у Договорі іпотеки, тобто встановлено наявність всіх необхідних підстав та умов, визначених договором та законом, для звернення стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. за рішенням суду.
Не грунтується на положеннях закону заперечення представника відповідача ОСОБА_4 в тій частині, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідає ст. 39 Закону України «Про іпотеку»та ст. 119 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльноітс, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, які і зазначено у позовній заяві (уточненій) позивача.
Як розяснено судам у п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільниї і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Не грунтуються на положеннях закону і заперечення співвідповідача ОСОБА_5 та його представника проти позову, виходячи з наступного.
Підстави для припинення іпотеки визначені статтею 17 Закону України «Про іпотеку», якою не передбачено такої підстави для припинення іпотеки як перехід права власності на частку предмета іпотеки, яка не виділена в натурі, від співвласника іпотекодержателя до третьої особи. Іншими нормами цього закону, зокрема статтею 23, зазначеної підстави для припинення іпотеки також не передбачено.
Як встановлено судом, договір іпотеки був укладений за письмовою нотаріально посвідченою згодою співвласника предмета іпотеки, другим з подружжя іпотекодавця ОСОБА_4 ОСОБА_6, в порядку спадкування після смерті якого спадкоємець ОСОБА_5 набув права власності на частку предмета іпотеки, що не позбавляє дійсності іпотеки, не припиняє її та не перешкоджає зверненню стягнення на предмет іпотеки.
Задовольняючи позовні вимоги частково і відмовляючи у їх задоволенні в частині надання права позивачу на отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, суд виходить з того, що такі повноваження іпотекодержателя не передбачені ні умовами укладеного Договору іпотеки, ні положеннями закону, які регулюють спірні відносини.
Так, пунктом 27 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:
- переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобовязаний письмово повідомити іпотекодавця; або
- продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, ваизначених на власний розсуд іпотекодержателем та правом вчинити необхідні дії від імені іпотекодавця (а.с.12-14).
Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого уповноваження іпотекодавця.
Надання іпотекодержателю інших повноважень за рішенням суду, які не грунтуються на положеннях договору іпотеки та нормах закону, є фактичною видачею довіреності від імені іпотекодавця на розпорядження предметом іпотеки, що є недопустимим.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»за кредитним договором № CNGLG100320237 від 14 червня 2007 року в розмірі 45 890,30 доларів США, що складається з 32000 дол. США заборгованості по кредиту; 9814,81 дол. США заборгованості по процентах; 1522,66 дол. США заборгованості по комісії (винагороді); 2552,83 дол. США заборгованості по штрафу (процентна складова), а також заборгованості в розмірі 61 408,48 гривень, яка складається з 61158,48 грн. пені, еквівалентному 7663,97 дол. США; 250 грн. штрафу (фіксована частина), всього на загальну суму, еквівалентну 427 613 грн. 7 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру загальною площею 55,50 кв. м., житловою площею 17,90 кв. м., розташовану за адресою: Київська область, м. Славутич, Тбіліський квартал, бул. 1, кв. 3, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 в розмірі 2/3 часток та ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частки, шляхом продажу будь-якій особі-покупцеві на підставі договору іпотеки від 16 червня 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»і ОСОБА_4, посвідченого державним нотаріусом Славутицької міської державної нотаріальної контори, реєстр № 1747, із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», із встановленням початкової ціни на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_4 до користь позивача судові витрати у розмірі 3219 грн..
Рішення може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд. Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні у той же строк з дня одержання копії рішення..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
ОСОБА_10
Судове рішення № 27035570, Славутицький міський суд Київської області було прийнято 28.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1023/623/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: