Рішення № 27034469, 18.09.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/2612/2012

Справа № 2/0513/768/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Заговоричевій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г. Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою отриманою на виробництві. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 14 грудня 1987 року працюючи на шахті «ім. О.Г. Стаханова»машиністом гірничо - виймальних машин в 17.55 годин при виконанні наряду, установлюючи міжрамні стяжки на металево-арочній крепі з робочого полку відслоївшимся куском породи від груди забою його травмовано в область лівої ноги. Після чого він був доставлений у Димитровську центральну міську лікарню (далі Димитровська ЦМЛ), де йому було встановлено діагноз відкритий перелом верхньої треті лівої гомілкової кістки, забив лівого колінного суглобу, гемартроз.

По даному факту на підприємстві складені акт форми Н-1 від 15 грудня 1987 року № 299.

14 січня 1994 року по даній травмі Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська первинно встановила йому 10% стійкої втрати працездатності. На чергових обстеженнях по даній травмі 27 березня 1996 року, 12 березня 1998 року, 04 квітня 2000 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська встановлювала йому 5% втрати професійної працездатності.

20 липня 2002 року по даній травмі Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська встановила йому 10% втрати професійної працездатності безстроково.

В результаті зазначеної травми йому заподіяна моральний шкода, тому що перебуваючи на лікуванні, він не міг вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчував фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення сердечного спокою яке, він випробовую до дійсного моменту.

Втрата працездатності на 10% та безрезультатність лікування, викликають у нього додаткові переживання, тому що в ході лікування й по день направлення позову до суду він випробовує негативні наслідки травми.

У відповідності до ст.173 КЗпП України шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду він оцінює у 50 000 (пятдесят тисяч) грн. Оцінюючи моральну шкоду в зазначену суму, він виходив із тривалості й глибини його душевних страждань, чисельності негативних наслідків для нього, що викликані внаслідок травм, а також з фізичного болю який він переніс та фактичного погіршення стану здоров'я, який він отримав, що відображено у втраті ним працездатності на 10%.

До судового засідання позивач не зявився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 1987 року працюючи на шахті «ім. О.Г. Стаханова»машиністом гірничо - виймальних машин в 17.55 годин при виконанні наряду, установлюючи міжрамні стяжки на металево-арочній крепі з робочого полку відслоївшимся куском породи від груди забою його травмовано в область лівої ноги. Після чого він був доставлений у Димитровську центральну міську лікарню (далі Димитровська ЦМЛ), де йому було встановлено діагноз відкритий перелом верхньої треті лівої гомілкової кістки, забив лівого колінного суглобу, гемартроз. (а. с. 6-12).

По даному факту на підприємстві складений акт форми Н-1 від 15 грудня 1987 року № 299. (а. с. 13-16).

14 січня 1994 року по даній травмі Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська первинно встановила йому 10% стійкої втрати працездатності. На чергових обстеженнях по даній травмі 27 березня 1996 року, 12 березня 1998 року, 04 квітня 2000 року Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська встановлювала йому 5% втрати професійної працездатності. (а. с. 17-21).

20 липня 2002 року по даній травмі Міжрайонна МСЕК м. Красноармійська встановила йому 10% втрати професійної працездатності безстроково. (а. с. 22).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв ` язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України «Про охорону праці», а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоровя або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності від 23 лютого 2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обовязків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст. 22 Конституції України.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в звязку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він був здоровою працездатною людиною, втратив 10% працездатності в звязку з травмою повязоною з виробництвом.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ОСОБА_2 підрозділі «шахта ім. О.Г.Стаханова»Державного підприємства «Красноармійськвугілля», повязаних з порушенням Закону України „Про охорону праці, «Правил безпеки у вугільних шахтах, що стало причиною нещасного випадку.

Вищезазначене законодавство, а також розяснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року із змінами від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»пов`язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрєс, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров`я позивача, те, що професійна працездатність в зв`язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 10%.

Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 (десять тисяч грн.) 00 коп.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя. Оскільки моральна шкода у позивача виникла внаслідок ушкодження здоровя, повязаного з травмою на виробництві, то заперечення відповідача являються необґрунтованими.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного , керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «шахта ім. О.Г.Стаханова» про відшкодування моральної шкоди, повязаної з травмою на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»з розрахункового рахунку 26000301192 в філії «Красноармійського відділення № 2863»ВАТ Державний банк України МФО 394233 ЄДРПОУ 32087941 на користь держави судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.Г. Перекупка